Зрозуміти свій ґаджет

«Коротка історія технологій»

Хайпу навколо технологій не бракує. Що ще так займає увагу підлітків, як не новий вихід смартфона, комп’ютерної гри чи відеоблоґу, який розповідає про нові застосунки? 

У книжці Тужикова «Коротка історія технологій, або Як зрозуміти свій ґаджет» диво технологій не в тому, що вони доступні і ними легко і приємно користуватися. Книжка розповідає, як вони влаштовані та який шлях прийшли до того, якими є зараз. У цьому значно більше дивовиж. І все ж, таких, які можна пояснити.

«Коротка історія технологій» розвінчує уявлення про ґаджети як щось самозрозуміле й «і так наявне». Вона заохочує віднайти цікавість технологій не в інструкціях з користування, в нових застосунках та іграх, а у тому, як вони створені. Книжка показує історію технологій як колективний процес, де кожен дослідник завдячує своїм винаходам попередникам, а це якоюсь мірою запрошує замислитися чи (для початку) помріяти про майбутнє винахідника. Є ж у переліку чільних винахідників (майже) виходець з України, а ще — там не лише чоловіки.

«Коротка історія…» справді коротка — тут трохи більше ста сторінок і чимало ілюстрацій. Але таки насичена. Від короткого огляду наступництва винаходів і винахідників переходимо до тематичних розділів і дізнаємося про інтернет речей, штучний інтелект, біткоїни, стартапи, роль Кремнієвої долини для інноваторів, нано-, біо- і квантові комп’ютери. Книжка дозволяє зазирнути у можливості та винаходи, яких невдовзі можемо очікувати. Яскравих прикладів новинок тут вистачить на кілька розмов, як-от зубної щітки, що може виміряти стан організму і одразу передати дані стоматологу або ж приладу, що дозволяє силою думки пересувати мишку. Про небезпеки та побічні ефекти таких новацій автор теж заохочує замислитись.

Окрім прикладів і перспектив, є у книжці й про засади, принципові для розуміння технологічного світу й того, що йому передувало. Захоплення комп’ютерними технологіями та інтернетом автор пояснює потребою людей комунікувати, тож у короткій історії технологій є й коротенька історія способів комунікації. А ще тут знайшлося місце не тільки для хакерів і винахідників, а і для філософів та письменників. Приклади Тужиков наводить не лише зі світу вже створених чи сподіваних винаходів, а й з уявлень — минулих і теперішніх — про те, що може бути. Переважно з відомих фільмів і книжок. 

Книжка цілісна і водночас дає підказки, куди далі рухатись, що ще прочитати за певною темою. Іноді автор прямо радить якусь книжку. Доброю підказкою є й три ілюстровані розвороти про людей, які доклалися до винаходів у цифрових технологіях.

Ілюстрації Наталки Сойко супроводжують тезу Тужикова про технології як щось незвичайне й не таке самоочевидне, як здається у буденному житті. Головний герой ілюстрацій — хлопець у червоному светрі, якого всюди супроводжує собака. З ним знайомимося на обкладинці, і, певно, слід його сприймати за читача цієї книжки. Світ технологій, у якому мандрує цей персонаж, зображений неочевидно яскравим і жвавим, доста так, як бачить його залюблений у точні науки автор.Персонаж тут не пасивний, а технології не вбачаються йому звичними сірими пристроями; на малюнках він ніби перебуває всередині технології, звідки добре видні їхні внутрішні захопливі можливості. 

Це важливо, що технології майже ніколи не зображені без людей (на малюнках чимало й інших персонажів). Книжка переконує: технології є людським витвором, і керовані теж людьми. «Інтернет, на жаль, не став панацеєю, адже ним користуються не лише вчені та інтелектуали, а й зловмисники, політики, підлітки, митці та нероби. Тому йдеться не про можливості які дає інтернет, а про те, хто цими можливостями може скористатися». Тому в онлайн-світі важлива дієва проактивна позиція. Автор дає кілька підказок щодо цього — від правил кібербезпеки, дотримання яких покращить інтернет-досвід, до участі у хакатонах (але це пізніше), створення свого страт-апу або ж навіть амбіції долучитися до винайдення нових технологій. А, як відомо, чим сучасніші в країні технології, тим вона успішніша.

І насамкінець. Важливо, що книжка заохочує ставити питання і критично ставитися до того, як запрограмовані технології. Якщо будинок буде керований цифрою, то як убезпечити його від злодіїв? Якщо віртуальна реальність з виходом в інтернет має доступ до обличчя, то чи не використають ці дані для стеження? Чи мають роботи свідомість і чи можуть бути самокерованими? Детального обговорення чи тим паче відповідей у книжці немає, але це таки коротка історія. Починати з неї можна сміливо.

Текст: Орися Грудка

Андрій Тужиков. Коротка історія технологій, або Як зрозуміти свій ґаджет / – Чернівці: Чорні вівці; Книги – ХХІ, 2018. 112 с.

Возможно вам также понравится

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *