Маски, щеплення, вакцини. Який внесок зробили українські вчені та лікарі в медицину.
Зараз, у розпал пандемії COVID-19, всі ми мусимо носити медичні маски. Та мало хто знає, що честь винаходу маски належить українським вченим.
Проте, 1897 року саме двоє українців — уродженець Чернівців, хірург Ян Микулич-Радецький та гігієніст Павло Лащенко (Лащенков) з Харкова, спільно з німецьким мікробіологом Карлом Флюгге прийшли до висновку, що інфекційні ускладнення після хірургічних операцій відбуваються тому, що інфекція повітряно-крапельним шляхом передається від хірурга до пацієнта. Відтоді медична маска стала обов’язковим атрибутом хірургів в операційних.
І це ще не все. Згадаємо великого вченого Іллю Мечникова, який народився в Харківський губернії і працював в Одеському університеті, а в 1908 році отримав Нобелівську премію в галузі фізіології і медицини. Чи уродженця Львова Рудольфа Вайгля — бактеріолога, який створив першу в світі ефективну вакцину проти епідемічного висипного тифу.
Усі вони стали героями документального, науково-популярного серіалу Laboraverum, який стартував вже цими вихідними на YouTube. У відкритий доступ викладено повністю перший сезон, що складається з чотирьох серій – кожна з них присвячена історії революційного відкриття в медицині, зробленого вченими, народженими на території України.
Ці відкриття без перебільшення змінили світ, врятували мільйони життів і справедливо мають стати предметом нашої національної гордості. Та, на жаль, більшість наших співвітчизників або має дуже невиразні уявлення про суть і значення цих відкриттів, або не знає про них взагалі. Таким чином, серіал Laboraverum дозволить закрити чергові «білі плями» нашої історії.
Особливо важливим це видається саме під час пандемії, коли вчені зіткнулися з новим, раніше невідомим науці вірусом. Хто знає, можливо, панацею від COVID-19 теж знайдуть українці?
Надалі планується ще три сезони. Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.
Український патофізіолог й генетик Віктор Досенко переглянув два фільми Laboraverum і поділився своїми враженнями:
Це чудова документалістика, яка побудована зрозумілою мовою, без зайвих наукових тонкощів, — але при цьому науковість не втрачено, і це – безумовний плюс.
Перший фільм – про Вайгеля, видатного вченого, який працював усе життя у Львові. Але це не завадило йому робити відкриття світового рівня, він апробував першу в світі вакцину від висипного тифу, смертельного, невиліковного в ті часи захворювання. Цю драматичну історію у фільмі якраз і описано. За розробку цього методу в лікуванні людей від висипного тифу Вайгеля від Нобелівської премії відокремлював лише крок. Найкращий засіб попередити висипний тиф в медицині – профілактика.
Далі – драматична доля бактеріолога та епідеміолога Павла Лащенкова. Він розробив методи попередження поширення інфекції повітряно-крапельним шляхом. Це надзвичайно актуально зараз – ковід не тільки вбиває, але й надихає людей на документальні фільми. Власне, українець довів експериментально, через носіння медичної маски, наскільки зменшується поширеність крапель повітряно-крапельним шляхом.
Два найяскравіших епізоди в науковій долі цих учених. Вони зробили багато цікавого та важливого, але не такого блискучого, що стало б доступним і зрозумілим.
Ці фільми відновлюють історичну справедливість, усіх цих вчених забули – вони з якихось причин були незручними для радянської пропаганди чи пропаганди інших країн. Відновлення цієї історичної справедливості вкрай актуальне для нас усіх.
Автори цих фільмів – молодці. Будемо чекати наступних серій.
Текст: Варвара Федоріна
