6 травня музику Антоніо Вівальді можна буде почути у незвичному виконанні камерного оркестру «Лик домер». Цикл «Пори року» та інші твори італійського композитора прозвучать на старовинному українському струнно-щипковому інструменті – домрі. Концерт під назвою «Магія бароко» відбудеться у  Кирилівській церкві.

«Лик домер» заснував музикант і композитор Валерій Івко у Донецьку 1992-го. Упродовж трьох десятиліть колектив виконував не лише українську й світову академічну музику різних епох, а й оригінальні роботи сучасних вітчизняних авторів. Представляв українську культуру на різноманітних концертних майданчиках Європи. 

Сьогодні ансамбль об’єднує виконавців із різних куточків України, зокрема Луганська, Донецька, Бахмута, Маріуполя, Кривого Рогу, Кропивницького, Рівного, Львова. Оркестр є володарем Гран-прі міжнародного конкурсу Європейської асоціації фольклорних фестивалів у Болгарії та учасником міжнародних фестивалів класичної музики.

 

У чому унікальність оркестру загалом, а зокрема Вівальді у вашому виконанні?

— На початку ХХ століття в Україні існувала велика кількість самодіяльних домрових оркестрів. Наприклад, лише на Донеччині функціонували понад десять. Проте сьогодні не існує колективів, подібних до нашого камерного оркестру.

«Лик домер» замислювався своїм засновником саме як ансамбль віртуозів. Ключовою особливістю і своєрідним творчим кредо стала інтонована віртуозність. Принцип полягає в тому, що промовляється найдрібніша інтонація в будь-якому темпі, навіть дуже швидкому. 

А щодо музики Вівальді на домрі, то саме цей старовинний струнно-щипковий інструмент за своїми акустичними особливостями та звуковидобуванням природно й ефектно відтворює естетику бароко.

Чому називаєте Валерія Івка видатною постаттю сучасної української музики?

— Охопити масштаб Валерія Івка в межах короткої розповіді неможливо. Той факт, що митець був виконавцем, композитором, педагогом, диригентом і науковцем, вже характеризує його як непересічну особистість. Про глибину й віртуозну майстерність у всіх іпостасях свідчать залишені ним творіння – значний доробок для домри. І незабутні враження від виконавської манери, задокументовані на сторінках вітчизняної та міжнародної преси. А також створення ним авторської методики виховання музикантів. Результат цього – багато послідовників виконавської школи Івка в нашій країні та за її межами, формування в Донецькому краю потужного мистецького осередку та його пропагування в Європі як частини української культури.

Ви продовжуєте справу Івка як учениця й колега, а віднедавна і як очільниця оркестру. Як просувається ваша робота в цьому напрямі?

— Справою життя Валерія Микитовича став «Лик домер», який закумулював усі напрями діяльності вчителя. Важким випробуванням 2014 року для нього, серед іншого, стала призупинка існування оркестру. Відродження колективу й забезпечення його подальшого розвою буквально було сенсом останніх років життя Валерія Івка, який помер 28 лютого 2022-го.

Моя діяльність сьогодні спрямована на те, щоб не просто зберегти оркестр і повторювати вже пройдені творчі вершини, а й віднайти нові грані для продовження його історії. Досягнення цієї мети можливе завдяки амбітності артистів оркестру, вже моїх учнів. Виховання солістів-віртуозів, засноване на принципах виконавської школи Івка, скероване на забезпечення кадрами оркестру. Також нагальне питання – це формування репертуарного багажу. Нині пріоритетним для нас є заохочення сучасних українських композиторів до творчої співпраці. 

Варто наголосити, що оркестр нині складається з молодих музикантів, більшість яких є лауреатами міжнародних конкурсів. Процес роботи над втіленням музичних інтерпретацій різноманітних творів характеризується стрімкістю і творчим драйвом. Належність до однієї виконавської школи дозволяє генерувати колективну енергію для максимально швидкої та точної реалізації задуманого. Амбітність молодих виконавців допомагає їм вирішувати безліч поточних задач, адже оркестр вже 30 років існує на засадах самоорганізації та своєрідного місіонерства. Впродовж творчої біографії колективу неодноразово змінювалися артисти, проте незмінною залишалась ідея – служіння музиці та її славлення. Таке віддане служіння своїй справі потребує підтримки.

Які особливості домри варто знати передусім?

— Струнно-щипкові – один із найдавніших видів музичних інструментів. Людству вдалося зберегти їх до нинішнього часу в усьому багатстві різновидів. 

Наш інструмент має непросту історію, яка цілком об’єктивно містить безліч «білих плям» і потребує глибокого дослідження. Родовід домри сягає Київської Русі, а відновившись у ХХ столітті, набуває шаленої популярності в Україні у модифікованому чотириструнному вигляді. Авторитетні митці Микола Давидов і Валерій Івко вважали це відродження «поверненням давньокиївського музичного інструментарію на свою прабатьківщину як невід’ємної складової європейської і світової культури». З минулого століття домрове мистецтво стрімко пройшло шлях від аматорського до професійного й стало частиною загального академічного мистецтва України. 

Домра приваблює своїм м’яким тембром та неймовірно багатою шкалою виразових можливостей. Їй підвладний весь спектр переживань і найтонших емоційних коливань. Унікальність цього інструменту в гармонійному поєднанні академічного вектору розвитку зі збереженням характеристики «народний». Ця якість дозволяє однаково ефектно представляти музику різних стилів. Творчі здобутки, здійснені великою кількістю митців – композиторів, виконавців, педагогів, – успішно сприймаються як в Україні, так і за кордоном. Певна «молодість» інструменту як академічного потребує часу для глибшого знайомства з ним та популяризації серед широкого загалу. 

Чому вирішили провести саме концерт музики Вівальді?

— Музика Антоніо Вівальді наявна в репертуарі оркестру від часу його заснування. Вибір саме цього композитора обумовлений життєстверджувальним духом, яким просякнуті всі його твори. У виконанні на струнно-щипковому інструменті така енергія виявляється по-особливому. Цей ефект завдячує, зокрема, особливостям звуковидобування на домрі, яке нагадує інструменти того часу – клавесина, мандоліни. Адекватне звучання перекладень відомих творів для домри є одним із вирішальних факторів у доборі програми. З різних джерел також відомо, що Вівальді, як і багато представників бароко, створюючи музику для певного інструменту, припускав її виконання на іншому, якщо дозволяв стрій. 

Ми свідомо обрали концепцію, що полягає у залученні жанру концерту, який містить дві важливі риси – змагальність і віртуозність. Виступ більшості артистів як солістів підкреслює ідею Валерія Івка, який свого часу замислював «Лик домер» як ансамбль солістів-віртуозів.

Символічним є звернення до циклу «Пори року», який Івко тріумфально представляв з оркестром у Німеччині 1995 року. Нова генерація виконавців продовжує традиції очільника донецької школи домрового виконавства й гідно репрезентує сучасний рівень гри на цьому інструменті.

Також звучатиме, зокрема, Концерт для двох мандолін, який став своєрідною візитівкою оркестру.

Чому локацією для виступу стала саме Кирилівська церква?

— На вибір залу впливають різні аспекти. Вирішальними слід вважати акустичні умови та відповідність концепції концерту. Домра – інструмент зі швидко згасаючим звуком, тому приміщення Кирилівської церкви якнайкраще сприятиме красі та повноті звучання. А дух старовини створить необхідну атмосферу піднесеності.

Текст: Ілля Прокопенко

• Що: концерт камерного оркестру «Лик домер»
• Коли: 6 травня, 18:00
• Де: Кирилівська церква, вул. Олени Теліги, 12