Іноді не дуже зрозуміло, навіщо ти продовжуєш робити те, що робиш, но оскільки не ти одна, то здається, так і треба, то знов в тому ж форматі звіту-анонсів, — з нами Марія Галіна, Одеса Дейлі.
Липень закінчився кількома подіями, то ось трошки про них.
Де я була
Museum of Odesa Modern Art, з 30 липня по 2 серпня запровадив, як я вже писала, фестиваль”Делоне знову в Одесі“. Намір змінити імідж міста через впливові культурні фігури можна тільки привітати, і Соня Делоне, французька художниця одеського походження виявилася настільки не контроверсійною фігурою для цього, наскільки була нею й при житті. Оскільки більшість її досягнень лежать в площині дизайну, де вона створила свого роду революцію, то і фестиваль з його меморіальною складовою був переважно повернутий в бік дизайну та авангарду.
А хороша погода, яка встановилась нарешті, дозволила перенести частину подій на вулицю: в міський сад і Зелений Театр. Що було: Імерсивний мапінг «Світ Соні» (дуже психоделічний і яскравий); документальний фільм «Одеса та український Париж Соні Делоне», який презентувався в міському саду та безпосередньо в музеї ; відеопрезентація «Світ, розфарбований Сонею Делоне» – про життя та творчість мисткині; кураторські та медіаторські екскурсії виставкою «Ода Соні»; сімейні дні — творчі заняття, де діти розписували тканини узорами в стилі Соні, Delaunay-à-porter — показ у Зеленому театрі творів сучасних дизайнерів, натхненних творчістю Соні Делоне; і навіть «сімультанне» читання поезії в симпатичному Lili bistro на Садовій (насправді воно було сімультанним в тому плані, що лекторкою були по черзі представлені та откоментовані австрійські та французькі поети соніної доби, а ще Тичина того періоду, той самий, «якого ми втратили», дуже крутий). І нарешті – пробіг декорованих в стилі мисткині арткарів, і навіть сітілайт квест. Що до пробігу арткарів, то відсилаю читача до професійного огляду Аліса Готт, бо це справді подарок місту.
А що до мене, то я побувала в Зеленому театрі на саме на Delaunay-à-porter, де пройшла презентації колекції AURIKA DALI. Сукні та костюми по словам дизайнерки, скоріш конструювалися, ніж шилися, причому після консультацій з чатом JPT. Не дивно, бо це в дусі Соні – Соня теж завжди була на вістрі сучасності; в її часи автомобілі і неонові трубки, які послужили матеріалом для її проєктів, були не меншою технологічною новинкою. Сама дизайнерка зауважила, що нарешті дозволила собі втілити найсміливіші свої ідеї. До речі, костюми та плаття дійсно можуть служити моделями для преміум сегменту прет-а-порте… То не буду здивована, якщо побачу жінку в такому одязі десь на прем’єрі в Оперному або на відкритті виставки. Ще одна презентована модель сукні належить художнику та дизайнеру Володимиру Уманенко – вона виконана в дусі арт-деко зі всією мінімалістичною розкішшю того часу. Ну і сцена Зеленого театру насправді призначена для подій такого роду, бо вона вже здобула репутацію локації, що тісно пов’язана з інтелектуальними проєктами.
Фестиваль, особливо якщо він проходить у міському середовищі, це ще привид не тільки подивитися на щось нове та яскраве, а й показати себе, а коли йдеться про моду і дизайн, то тим більше, і не дивно, що на ньому всі три дні на всіх локаціях було так багато красивих людей. В даному випадку це свято, яке створюється організаторами для міста, і будемо сподіватися, що це першій, але не останній експеримент.
Взагалі дивно спостерігати, як трансформуються і набувають значення ті або інші культурні фігури
Я встигла також побувати на двох виставках. Перша – це виставка в творчому просторі «Діалоги» під назвою «Чому б і ні?».
Здається, корова робиться для нас сакральною твариною, бо саме тут, в «Діалогах» наприкінці березня був представлений мистецький триптих «33 000 000 напівбогів» —живопис, фотографія та документальне кіно «Українська Голока», присвячений саме коровам. А тут художниця Ольги Разінкіна, яка випадково знайшла у своєму архіві кілька полотен із коровами, перетворила це на проєкт і представила 29 робот з коровами (і одну – з чайкою, яка повернута до нас гузкою). Причому, робот, які виконані у різних стилях, від наївного мистецтва до ар-нуво, від соцреалізма до поп-арта.
Я трошки поговорила з художницею:
В своїх роботах ви користуєтеся різними стілями. Це принципово?
Так, тому що мене цікавить саме пошук. Мені здається, що кожна темапотребує якогось свого підходу. Тобто іноді щось хочеться зробити саме реалістично, материалістично – це один варіант. А іноді, мені здається, що цікаво пошукати або якесь декоративне рішення, або якісь нові форми. Це, можливо, не дуже добре для впізнаваного стилю, але я роблю це тому, що мені це подобається робити.
А чому саме корови?
А, ось це цікаве запитання, і я думаю, що, мабуть, нехай кожен сам на нього відповідає на це запитання. Власне у мене відповідь є, але мені цікаво, як будуть реагувати люди і що вони з цього приводу можуть вирішити.
Інша виставка, на якої я побувала, відбулася в галереї «Тонкі Матерії», яка час від часу збирає навколо себе яскравих людей і яскраві події. Це «Приватний всесвіт» Насті Кирилиної.
Судячи по назві це мали бути інтимні роботи, що відображають тонкий внутрішній світ митця, але приватний всесвіт Насті – це яскравий світ навколо, я би сказала, що це така еманація Одеси, тобто така Одеса, якою вона би уявляла себе, якщо б мала самосвідомість. Недарма серед проєктів Насті – Галерея під відкритим небом – роботи на композитних матеріалах, які мають не стільки прикрасити місто, скільки проявити його суть. Я легко можу уявити, як би класно було, якщо б її роботи прикрашали паркани та сірі стіни наших «хрущовок» та «брежневок» були б прикрашені її графіті. Ну тобто Соня Делоне Сонею, але в нас існують ті, хто створює класне тут і зараз, і треба це цінувати. До речі на виставці була представлена шляпка, як омаж саме Делоне – точніше ідея шляпи, бо, розмальована у декадентьскі кольори вона була розміром приблизно з пляжну парасольку. Тут я додам, що на 12-й Festival of Creativity CARDO, який пройшов в просторі Hider, інша Настя – Настя Мане представила скульптурну форму, присвячену Соні; взагалі вплив Соні на наше сучасне мистецтво в останні часи дуже помітний і хотілося би побачити і ці роботи в тематичних експозиціях.
До речі Настя Кирилинав проводить авторські екскурсії – бо «Мені є що розповісти про свої картини. Було десь сумбурно, але мої перші глядачі підтримали. І я дуже хочу діалога з більш розширеною аудиторією» (звідсі). Наші зустрічі ми будемо проводити що середи, з 16 до 18 години.
Про прем’єру спектаклю «Дванадцята ніч», спільний проєкт Одеського академічного театру юного глядача та Театральної лабораторії «Театр на Чайній», яка відбулася 30 і 31 липня, я напишу окремо.
Де я не була
Бо елементарно не встигла: в Домі кави на виставці Сергія Кириченка і в «Галереї #ARTODESSA Літнього театру Міського саду , де була представлена перша персональна виставка живопису Ольги Зубець – «Серед стін». Сподіваюся, що розповім про них пізніше.
А зараз про наступні події
Мистецтво
- Музей сучасного мистецтва Одеси (Європейська 31/33) оговтався після фестивальних турбот і продовжує уроки Малювання, яке « для багатьох стає можливістю по-новому подивитися на людське тіло, а саме як на форму, пластику, матерію, гру світла й тіні». Рівень підготовки не має значення — долучитися можуть як ті, хто малює давно, так і ті, хто лише починає. 08.08 | 18:00 – 20:00. 200 грн. Матеріали, що включено у вартість: пастель і прості олівці, папір та планшети. Подія 18+ Прохання до учасників НЕ запізнюватись, і прийти заздалегідь, оскільки малювати будете вже після закриття музею . Реєстрація обов’язкова — посилання: тут
- WEartMuseum / Одеський музей західного і східного мистецтва (Італійська, 9). 8 серпня о 13.00 екскурсія виставкою “Херсон НЕ/вкрадене” в з авторкою проєкту Оленою Балабою в Музеї західного і східного мистецтва — зал “Регтайм 2.0” в укритті музею. Як Ансельм Кіфер надихає Таню Антонюк – авторку омажа на вкрадену картину Івана Айвазовського. Чому митці обирали пейзажі херсонських художників – Курнакова, Беліча, Сергеєва, Петрова і хотіли показати теплий, мирний і затишний Херсон на своїх роботах. Що спільного у одеського художника-нонконформіста Ігора Божка з Анрі Матіссом і його роботою 1940 року “Портрет жінки в румунській блузі”. Поговоримо про мистецький проєкт, який об’єднав художників з різних регіонів України: тих, хто, попри війну, продовжує творити. 100грн
- Арт-Простір «Діалоги» (Соборна площа, 2). Бретань — край, де народжувалося сучасне мистецтво. Бретань — регіон на північному заході Франції, який наприкінці XIX століття став місцем тяжіння для художників і справжньою лабораторією сучасного мистецтва. Первозданна природа, самобутня культура, майже не торкнуте досягненнями цивілізації, надихали митців з усього світу. Не залишилися байдужими й одеські художники. Саме про їхні подорожі, творчі відкриття, картини та маловідомі архівні історії йтиметься на лекції «Бретань». 8 серпня 17:00. Благодійний внесок привітається.
- ONFAM / Одеський національний художній музей (Софіївська, 5а). 9 серпня 13.00 Мастер-клас з малювання гуашшю зав мотивами роботи Гебус-Баранецкої «Квіти», вартість: 200/100₴, пільгова ціна діє тільки для ВПО та УБД.
Історія і сучасність
Iнтент и Книгарня – Кав’ярня презентують. У цю пʼятницю відбудеться популярна лекція на тему проєкту «Крим поза імперіями: 3D-колекція матеріалів з середньовічного півострова». Звідки в Одесі артефакти з Криму? З якими труднощами стикаються дослідники при атрибуції матеріалу? Як зберегти українську культурну спадщину під час екзистенційних викликів? На всі ці, а також на багато інших питань відповість автор проєкту – Ярослав Ченцов, PhD, член ГО «Архаїка» Коли: 07.08 Серпня, 17:00. Де: Книгарня-Кавʼярня.
Обійми
- Одеський дворик пригощає Попереду ще два одеські застілля цього сезону – 9 серпня та наприкінці серпня. І чим ближче до завершення сезону, тим частіше ми ловимо себе на думці, що цей досвід став для нас справді особливим. Організація кожного застілля вимагала чимало зусиль. Мешканці нашого будинку готували, накривали столи, зустрічали гостей, прибирали… Але, озираючись назад, можемо сказати: воно було того варте. Ми навіть не уявляли, скільки радості може принести просте спільне застілля у старому одеському дворику. Бачити усмішки наших гостей, чути слова вдячності, знайомитися з новими людьми, знати, що хоча б на один вечір вдалося подарувати комусь спокій, тепло і гарні емоції – це безцінно. Саме заради таких моментів хочеться продовжувати. Ми дуже сподіваємося, що наступного літа знову відкриємо ворота нашого дворика і продовжимо цю добру традицію. А поки що попереду ще дві зустрічі. Дякуємо кожному, хто вже був із нами, хто допомагав, готував, підтримував і просто розділив із нами ці вечори. До зустрічі за нашим столом.
- Бібліотека 20 (Преображенська,35а) розповість нам про чайну церемонію. Чому звичайне чаювання в Японії перетворилося на витончене мистецтво? Запрошуємо відкрити для себе таємниці східної традиції разом зі Степаном Мацюком! Які бувають типи церемоній та як саме вони проходять у сучасній Японії? Чому японська чайна церемонія залишається унікальним феноменом і крізь століття? Про все це ми поговоримо 8 серпня о 12:00
Терапія
Простір IPLAY (Італійська, 13). Заняття Плейбек-театру – це простір, де підлітки вчяться чути себе й одне одного, працювати в команді, та здобувають навички самовираження. Тут можна говорити про справжнє, сміятися, проживати емоції й знімати напругу — без осуду, без масок. Через гру, творчість і команду підлітки вчяться виражати почуття, чути і розуміти себе, своє тіло й інших. Це місце, де народжується довіра — до себе, до інших, до життя. Через театральну імпровізацію, музику та щирі зустрічі ми допомагаємо молоді розкритися, знайти впевненість і відчути, що їхній голос важливий. Плейбек-театр — це не просто гурток, це простір, де підлітки ростуть зсередини. У нас безпечно, затишно і щиро. Без змагання, без тиску — лише розвиток і підтримка. Формат: раз на тиждень, по п’ятницях, о 17:00, тривалість 2-2,5 години. Адреса: вул. Італійська 13, (3 поверх) Код на воротах 3500. Ведуча занять: Марія Осипова -психолог-психотерапевт, автор і ведуча проєкту для підлітків, плейбекерка. Реєстрація за посиланням: тут
Приємне
- Corvin. Пиво&Виски – Крепкая Пара(Ланжеронівська, 17) знов дегустують віскі. На цей раз наша дегустація буде пов’язана з винною бочкою. Ми спробуємо різний віскі від різних винокурень, а також буде цікавий експеримент від нової європейської гуральні. Вартість дегустації тих, хто проплатив заздалегідь 1750 грн у день дегустації – 2000 грн. Дегустаційна порція віскі — 20 мл. Чекаємо на Вас, 8 серпня о 17:00! За деталями звертайтесь за номером телефону +38 (073) 404 38 95 або у Dіrect нашого Інстаграму @corvinpub
- Я Вам розповім про всю Одесу 08 серпня о 16:00 запрошує на ексклюзивну дегустацію вин сімейної виноробні Манзул у легендарних одеських катакомбах на глибині 25 метрів. Разом із виноробкою Альбіною Манзул ми пройдемо винний шлях: від легкого до насиченого від білого до червоного від сухого до солодкого від ніжного до більш міцного На вас чекає: захоплива екскурсія катакомбами дегустація 7 авторських вин щедрі бессарабські закуски: кавирма, 5 видів сирів, бринза, крекери та гастрономічні смаколики
- Лямпа – дегустаційна зала українського вина святкує Міжнародний день шампанського і запрошує 07 серпня (пʼятниця ) о 18.00 разом з нами Продегустувати 8 видів ігристих вин України у супроводі легких закусок. Зустрічаємося: 07 серпня о 18.00 Місце зустрічі: проспект Українських героїв, 4 Вартість: 780 грн. Тривалість: 2-2.5 години. Бронь місця ОБОВ’ЯЗКОВА! тел/вайбер 0504624199
Заздалегідь
14 серпня о 14 .00 Наукова Бібліотека ім. М. Грушевського запрошує на виставу за драматичною поемою Ліни Костенко у виконанні Юлії Петрусевічюте та Олексія Кочетова. Вистава про відповідальність митця перед своїм талантом, про вибір між свободою та достатком, про власний шлях та милість владик. Головний герой п’єси відомий флорентійський скульптор Джованфранческо Рустичі, сучасник і приятель Мікеланджело. Вистава на три дії без антракту. Вистава йде півтори години.
