Національна філармонія України повернулася до звичного формату своєї роботи. Один із перших концертів після тривалого локдауну дасть зірковий дует співака Андрія Бондаренка й піаніста Антонія Баришевського. У програмі – вокальні цикли Георгія Свірідова й Максима Шалигіна.

Учень Шостаковича, Свірідов ніколи не був у «тренді», порівняно, наприклад, із Губайдуліною, Уствольською та іншими російськими авангардистами. Він був надто «совєцьким» автором. Крім того, протистояв Шнітке, коли у 1960-70-ті роки обіймав посаду секретаря правління Спілки композиторів РСФСР. На відміну від свого вчителя (чи наперекір йому), Свірідов порівняно мало писав для оркестру; також не створив жодної опери. Це вже пізніше за ним закріпився імідж «російського Шуберта», а за життя його ім’я асоціювалося серед широкої аудиторії передусім із фільмом «Метелиця» («Метель») за однойменною поемою Пушкіна, до якого Свірідов писав музику. Фільм режисера Володимира Барсова вийшов на екрани 1964 року. 

Допіру 1996-го, за два роки до смерті композитора, у лондонському Віґмор-холлі відбулася прем’єра його вокальної поеми «Петербург» на вірші Олександра Блока, одне з небагатьох зарубіжних виконань. Вокальну партію співав тоді Дмитро Хворостовський, за роялем – Михайло Аркадьєв. «Ми із Хворостовським боролися перш за все із небажанням Заходу почути Свірідова, – розповідає в одному зі своїх інтерв’ю Аркадьєв. – Прем’єру «Петербургу» спеціально організували не в Росії, а в Лондоні. Щоб резонанс був відразу міжнародний, ми придумали привезти на прем’єру самого Свірідова. Намагалися привернути увагу міжнародної преси». Подія мала успіх, великою мірою завдяки таланту виконавців. Після цього вокальна музика Свірідова зазвучала й на інших світових сценах.

«Петербург», цикл із дев’яти пісень, завершений 1995 року. Це один з останніх творів Свірідова. Композиція відсилає до знаної в російській культурній традиції міфологеми міста-привида.

2004-го впродовж року у місті білих ночей стажувався в консерваторії імені Римського-Корсакова український композитор Максим Шалигін. А за три роки, 2007-го, тут-таки, в Академії молодих співаків Маріїнського театру, опинився молодий баритон з України Андрій Бондаренко. Втім, познайомилися музиканти в Києві, під час навчання в Національній музичній академії імені Чайковського. Тоді ж виникла ідея творчої співпраці, що реалізувалася лише тепер.

– 2005 року, після своїх пітерських блукань, я чудом вступив до Київської консерваторії, – розповідає Максим Шалигін, – Поступово освоївся й зайняв своє почесне місце серед армії тарганів у консерваторському гуртожитку. Ми з двома моїми співмешканцями благополучно склали графік занять на єдиному роздовбаному фортепіано, що стояло в кімнаті й займало ледь не більшу частину квадратури. Відтоді мої заняття композицією часто проходили у присутності людей. До цього треба було звикнути. У той час я був завсідним гостем на тодішній «Петрівці», де постійно купував книги, відеокасети і всілякі репродукції. Там-таки мені попалася тоненька збірочка Омара Хайяма. Однієї іскри яскравого враження виявилося достатньо, щоб почати шлях довжиною у два з половиною роки. Я сидів за фортепіано щодня, тикав і щось наспівував. Десь посередині творчого процесу я почув спів Андрія Бондаренка й був зачарований його голосом. Мені шалено захотілося, щоб він заспівав прем’єру мого вокального циклу. Зрештою, якось підійшов до нього й показав ноти. Ми зібралися в якомусь класі, я йому заспівав і зіграв увесь цикл. Пам’ятаю, він сказав мені: «Красива музика, тільки сам більше не співай ні для кого». Так вийшло, що відразу після цього Андрій поїхав вчитися в Академію у Петербурзі. Але ось за якихось 13 років ми знову в Києві, щасливі, й насолоджуємося творчим процесом разом.

Текст: Олеся Найдюк

• Камерний концерт: Георгій Свиридов, вокальна поема «Петербург» на вірші Олександра Блока / Максим Шалигін, вокальний цикл «З лози виноградної» на вірші Омара Хаяма  (присвята А. Бондаренку)
• Де: Національна філармонія України, м. Київ, вул. Володимирський узвіз, 2 
• Коли: 6 травня, 19.00
• Квитки: тут