Польськi поети червня

Польськi поети червня

Йоанна Поллякувна, Іреней Ірединський, Казімєж Ґлінський, Барбара Росєк, Чеслав Мілош та Мирон Бялошевський – Наталія Бельченко кожен місяць знайомить читачів Kyiv Daily з кількома польськими поетами, які в ньому народилися.

Батьком варшав’янки Йоанни Поллякувни був поет і перекладач Северин Полляк, у якого вчився перекладу Адам Поморський, мамою – дитяча поетка Ванда Гродзенська. Відомо також про дружбу Йоанни Поллякувни, яка була ще й історикинею мистецтва, з Юзефом Чапським.

Іреней Ірединський народився у Станіславові, сучасному Івано-Франківську. Після Другої світової його родина переїхала  до Бохні; поетичний дебют шістнадцятирічного Іренея відбувся у Кракові. А в Харківському театрі ім. Тараса Шевченка 2013 року було поставлено його п’єсу «Прощавай, Юдо…».

Позаяк тільки-но відшумів напівкарантинний День Києва, особливо приємно згадати Казімєжа Ґлінського, автора «Київських сонетів». Він народився неподалік Фастова, закінчив гімназію у Бердичеві, був приватним учителем у Житомирі, а згодом і у Варшаві. Писав повісті з українського життя, а його драма «Шалапут» йшла у львівському мандрівному Руському народному театрі. Ще два сонети зі згаданого циклу можна прочитати за посиланням.

Барбара Росєк відома передусім як психолог, авторка автобіографічного «Щоденника наркоманки». В інших книжках нею використано ще й досвід пацієнтів. Але Барбара Росєк видала також десять поетичних збірок. Перекладений вірш узято зі збірки «Вдова». Мене вразило те, що пішла вона з життя зовсім недавно, у квітні цього року.

Неможливо не знати Чеслава Мілоша – 1980 року він отримав Нобелівку з літератури. Народився поет у Литві, перед Другою світовою переїхав до Польщі. Під час німецької окупації Варшави він працював сторожем в університетській бібліотеці та брав активну участь у підпільному культурному житті. З 1951 року до початку 90-х перебував у еміграції. Повернувшись у 1993-му, він оселився в Кракові, який, на його думку, був найбільш подібний до Вільнюса.

Мирон Бялошевський народився в один день із Мілошем, але на 11 років пізніше. Він пережив Варшавське повстання, був вивезений спочатку до концтабору, а потім на примусові роботи до Німеччини, але втік і повернувся до Варшави. Працював на головпоштамті та як журналіст. Перша його поетична збірка вийшла аж у 1956 році.

Йоанна Поллякувна

Народилася 1 червня 1939 року у Варшаві, померла 28 червня 2002 року у Варшаві.

* * *

Де раки зимують?

В отруєних водах;

тіла рачині труться з хрускотом.

Де лиси зимують?

В задимлених норах

холодне хутро лисів до глини лине.

Куди біжать люди?

В краї випадкові

ліси свої тягнуть

міста свої тягнуть,

що трухнуть між пальців.

Іреней Ірединський

Народився 4 червня 1939 року в Станіславові, помер 9 грудня 1985 року у Варшаві.

Середньовіччя

До Каносси твого живота

я плазую в глибокому розкаянні

Минаю замки де мене спокушають

інші брами та під’їзди

Але я повзу

аби під брамою твого замку

таїтися в покутному вбранні

Прихильності просити

співчуття

Пагорб Каносси увінчаний

зіркою пупка


Казімєж Ґлінський

Народився 13 червня 1850 року в селі Василівка, помер 1 січня 1920 року в місті Наленчів.

Київські сонети

1

Наче поясом шовковим, сплетеним з блакиті,

Так Дніпром підперезався Київ старовинний –

Снігом хат заповз в яруги та улоговини,

Банями святинь зелені гори оповиті.

З задніпрянських лук в небесні барви соковиті

Піднялась червона повня – з туманів низинних,

Позлотила – посріблила – присмерку сивини.

Мури міста тихим світлом місячним облиті.

Плине тиша у повітрі – безгомінь безкрая…

Лиш розбурхався Славута, з берегами грає.

Спів бринить прадавній, дивний у річному лоні.

Чуєш грім? То ніби молот, стиснутий в долоні

Велетня, стовпи вбиває в глиб ріки потроху…

– Дніпре, це не ти співаєш!.. це – віки, епохи!

Барбара Росєк 

Народилася 25 червня 1959 року в Ченстохові, померла 27 квітня 2020 року.

* * *

так боюся

що ти згаснеш

а я ще не подорослішала

хто кота вночі пригорне

хто купить перестиглі персики

і хто буде так любити

– мамо… 

Чеслав Мілош 

Народився 30 червня 1911 року в садибі Шетені, помер 14 серпня 2004 року в Кракові.

Фрагмент

Подай мені, сестро, води і пробач провини.

Біліє очіпок твій Альпами на світанні,

У крилах його заховалися дві долини,

Земля Тур у правому, в лівому – Галаад. 

У тебе єврейські очі, предки мої – слов’яни,

Залізний світ переміг нас в годину втрат.

Руками торкнися лоба мого незримо.

Нехай наді мною ще раз відлуння зрине

Всіх тронок з-над Вілії, гавкіт собак з левад.

Вікно зачини, там йдуть германські Юнони.

Стрибають в ріки мої, ніяк не спинить їх,

Там, де рибалка лише хилився над сіттю

В чайчиному, ластівочому колі єдиний.

Склянки стукотять на столі, стіна у заграві – 

Коли майорять хоругви під вітром криваві,

Заорюють вигін чорні військові машини.

Не йди, лишись біля мене. Бо днями, здається,

Відчув, що в мене раптово спинилося серце

І в ліжку моєму лежить уже хтось інший.

Рана тяжка так само, та не дорослий більше,

А сестра-жалібниця стоїть біля вікна 

Й пряде довгу нитку з хмарини як з веретена.

Мирон Бялошевський 

Народився 30 червня 1922 року у Варшаві, помер 17 червня 1983 року у Варшаві.

Вивчення ключа

Ключ

пахне

цвяховою водою

на смак він сама електричність

а як плід

він терпкий

недозрілий

і весь є в собі

кісточкою

Переклала Наталія Бельченко

Возможно вам также понравится

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *