Другою позицією (після вікіпедії), яку видає Google на запит «фаду», є «достопримечательности Португалии». Фаду це – жанр, точніше, стиль національної португальської музики. ЮНЕСКО включило цей різновид музики до списку нематеріальної культурної спадщини людства.

То що ж таке фаду? Вітчизняні інтерпретатори проводять паралелі то з американським блюзом, то із російським жорстоким романсом. Але фаду, здається, немає аналогів в іншій культурі. Неможливо перекласти одним словом і поняття saudade, яке, вважається, уособлює головну емоцію фаду. У португальців це означає суміш ностальгії, меланхолії, туги, смутку, печалі на межі із розпачем, але неодмінно йдеться про позитивний стан душі, чистий і світлий, коли ти, попри все, внутрішньо приймаєш ці обставини чи цю ситуацію і – покоряєшся. Фаду від латинського – fatum – доля. 

Щось подібне відчуваєш і в ці дні, поміж останнім теплом і першими холодами, коли осінь упевнено вступає у свої права. Особливо гостро тепер переживаєш самотність. Екзистенційну самотність. Лишається, хіба, мріяти, чи згадувати про щось хороше. Аби зігрітись.  

А можна цього жовтневого вечора сходити до філармонії, де троє запальних гітаристів-віртуозів із Португалії, Рікардо Мартінш (португальська гітара), Клаудіо Соуза (класична гітара), Луїш Тріндаде (акустична бас-гітара), подарують вечір фаду і створять атмосферу сонячного Лісабону, де ти коли-небудь таки побуваєш. 

Текст: Олеся Найдюк

• Що: вечір португальського фаду
• Коли: 10 жовтня, 19.00
• Де: Національна філармонія України