В найошатнішому укритті Києва – в музичному салоні Національної філармонії 12 липня відбудеться «Сонатний вечір», програма якого спрацює, як справжня машина часу, долаючи шлях від вишуканих салонів епохи Просвітництва до модерних концертних залів минулого сторіччя. І все це, завдяки видатному флейтисту Юрію Шутку й талановитій піаністці Анастасії Скрябіній, які разом виконають знакові сонати К. Ф. Е. Баха, Г. Фріца, П. Гіндеміта та Ф. Пуленка.
Яскравим представником сентименталізму, який пов’язаний із відмовою від культу розуму, притаманному класицизму, на користь яскравої емоційності та проявів індивідуалізму, вважають Карла Філіппа Емануїла Баха (1714–1788). Це найвідоміший син Йогана Себастіана Баха. Із 1738 року до 1767-го він служив придворним клавесиністом у прусського короля Фрідріха Великого, котрий був ще й неперевершеним флейтистом. Завдяки цій співпраці побачила світ незрівнянна Соната для флейти та клавіру соль-мажор, шо прозвучить під час концерту, зачаровуючи слух чутливістю м’якої мелодики та наспівністю клавірної партії, вплетеної композитором у віртуозні пасажі флейти.
Сучасником К. Ф. Е. Баха був женевський композитор та скрипаль Гаспар Фріц (1716–1783), якого високо цінував сам Георг Фрідріх Гендель. Він грав у Вольтера та був активним членом кальвіністського товариства англійських аристократів, для яких створював інструментальну ліричну музику. До найкращих зразків творчості Фріца належить Соната для флейти й клавіру мі-мінор, яка є барвистою замальовкою з життя вищого світу Женеви галантної епохи ХVIII століття.
Немов продовженням традицій старовинної музики стане виконання на концерті знакової сонати Пауля Гіндеміта (1895–1963). Адже музичний неокласицизм – це напрям XX століття, що відроджував стилістичні риси бароко та класицизму (чіткі форми, прозорість фактури), протиставляючи їх емоційності романтизму. Він став реакцією на новітні течії мистецтва і прямим запереченням музичного стилю імпресіонізму.
Єдину сонату для флейти й фортепіано Гіндеміт написав на замовлення Фонду Елізабет Спрейг Кулідж у Вашингтоні 1936 року, котрий виявився для нього темним і переломним. Адже в Німеччині нацистський режим офіційно заборонив твори цього композитора-неокласика, назвавши його «культурним більшовиком» із дегенеративною музикою. Тож Гіндеміт почав шукати можливості творчої реалізації за кордоном, здійснивши свою першу поїздку до Туреччини, щоби реорганізувати там систему музичної освіти. Відтак у його сонаті з яскравим меланхолійно-світлим мелодизмом, насиченим чистими квартами та квінтами, подекуди відчувається і східний колорит. Фортепіано тут не просто акомпанує, а на рівних правах веде безперервний, надскладний діалог із тужливою флейтою. Уперше цей твір прозвучав 1937 року в Бібліотеці Конгресу у Вашингтоні у виконанні знаного флейтиста Жоржа Баррера та піаніста Хесуса Марі Санроми.
Як Гіндеміту, так і Франсісу Пуленку (1899–1963) Фонд Е. С. Кулідж замовив написання сонати для флейти та фортепіано. Творчість цього французького композитора охоплює широке коло жанрів – від камерних шедеврів до опер та балетів. Водночас Пуленк віддавав перевагу музиці для дерев’яних духових інструментів, оскільки їхнє звучання подібне до людського голосу і найкраще передає глибину людської душі. Флейтову сонату він написав 1957 року в Каннах. Уперше її виконав на Страсбурзькому музичному фестивалі неперевершений Жан П’єр Рампаль під акомпанемент композитора. І досі цей твір із гірко-солодкою витонченістю, дотепністю, іронією та почуттям, які по-різному проявляються у кожній із трьох частин, є найбільш виконуваним серед флейтистів.
«Загалом, концепція концерту виглядає як глибоке інтелектуальне занурення, де твори Фріца та Баха-молодшого вступають у діалог із сонатами Гіндеміта та Пуленка. І наше завдання як виконавців – фахово та точно відтворити тяглість музичних традицій: від сентименталізму XVIII століття з його культом почуттів до неокласицизму XX століття», – зазначає Юрій Шутко, який єдиний в Україні грає на золотій флейті всесвітньовідомої фірми «Sankyo» та є обличчям цього бренду у світі.
Він як кандидат мистецтвознавства розповість про секрети створення зазначених сонат та еволюцію флейти, що пройшла шлях від урочистості до інтимної сповіді. Відтак це буде не просто концерт у його класичному вигляді, а захоплююча подорож стежками музичного мистецтва у контексті історії. Тож слухачі зможуть не лише насолодитися віртуозним виконанням, а й дізнатися, як і чому змінювалася європейська культура протягом трьох століть.
Олександра Тимощук
