11-річна американка зіграє у Львівській філармонії: спадкоємиця учня Бетховена виступить з найдавнішим симфонічним оркестром України.
16 січня у Львові — місті вічних бруківок, ароматних кав’ярень і таємничого відлуння музичної історії — на сцену вийде одинадцятирічна американська піаністка-вундеркінд, щоб виконати Другий фортепіанний концерт Бетховена. Коли зал зануриться в зосереджену тишу, маестро Теодор Кухар, головний диригент Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії, підійме диригентську паличку. Її рух запустить виконання, що простягне живу лінію спадковості більш ніж на два століття назад — через учителів, наставників і саму сутність звуку до цього міста, де народився Мечислав Горшовський.
Про дивовижний талант Амелії розповідали ABC News і NPR, а її виступи пролунали на провідних сценах світу: у Віденському Musikverein, Royal Albert Hall у Лондоні, амфітеатрі Паризької філармонії, Beethoven-Haus у Бонні та на численних концертах у Carnegie Hall у Нью-Йорку. Поруч із цим — вона часто дає волонтерські виступи в будинках для літніх людей і на громадських подіях, де музика дарує радість і підтримку.
У цьому тексті розповідаємо, як творча лінія веде від визначного німецького композитора до юної американки Амелії Лі. Це дослідження здійснено за сприяння матері піаністки, Джіни Джуо, що люб’язно поділилася як біографічними матеріалами, так і залаштунковими емоціями дочки, що скоро вперше виступить в Україні.
Лінія спадковості: Бетховен → Черні → Лешетицький → Горшовський → Найс → Лі
Мечислав Горшовський народився у Львові у 1892 році. Вундеркінд, він уперше вбирав музику від своєї матері — учениці Кароля Мікулі, який, своєю чергою, був учнем Фридерика Шопена. Згодом Горшовський навчався у Теодора Лешетицького — учня Карла Черні, безпосереднього учня Людвіга ван Бетховена. Цей безперервний ланцюг поєднує шопенівську ліричну виразність із бетховенською архітектонікою в руках одного виняткового музиканта. Втім, спадщина Горшовського виходила далеко за межі сцени. Він переїхав до Нью-Йорка, викладав у Curtis Institute of Music. Серед послідовників піаніста — доктор Крейґ Найс, один із найвизначніших учнів Горшовського, чия виконавська й педагогічна діяльність стала опорою американського музичного життя.
Після навчання в Curtis Institute під керівництвом Горшовського Найс приніс цю рідкісну спадкову традицію до Blair School of Music Університету Вандербільта, де працює з 1991 року. Його кар’єра позначена далекоглядним лідерством, зокрема 14-річною роботою співголовою фортепіанного відділення, та незмінною відданістю високим стандартам. Як педагог, Найс виховав покоління музикантів, здатних мислити критично — він є і вчителем Амелії Лі.
Учениця: Амелія Лі
Амелія Лі, юна сенсація з Нешвілла (штат Теннессі, США), розпочала свій фортепіанний шлях у чотири роки під керівництвом професорки Анни Ногай — наставниці відомого піаніста Кшиштофа Яблонського та колишньої деканки підготовчого фортепіанного відділення Університету Бредлі — разом із її донькою Анетою Янгблад.
З 2022 року, навчаючись у доктора Найса, Амелія у своїй грі втілює ознаки школи Горшовського: уважну побудову фрази та вірність суті музики замість зовнішнього блиску. Її наставник наголошує на стійкості, скромності й соціальній відповідальності музиканта — заохочуючи студентів ділитися мистецтвом у лікарнях та хоспісах. Волонтерські концерти Амелії є прямим продовженням цієї етичної позиції.
Ці події стали сходинками до майбутнього львівського виступу з відомим американсько-українським диригентом Теодором Кухарем, чия кар’єра тісно пов’язана з кількома українськими оркестрами й має одну з найоб’ємніших дискографій свого покоління. Історія Кухара в Україні — легендарна. Випускник Cleveland Institute of Music (1982) з українським корінням, він розпочав активну роботу з українськими оркестрами у 1990-х роках. З 1994 по 2000 рік обіймав посаду художнього керівника та головного диригента Національного симфонічного оркестру України.
Кухар здійснив повні симфонічні цикли Бетховена, Брукнера, Малера й Моцарта. З 2022 року Кухар є головним диригентом Львівської національної філармонії, провівши її крізь реалії воєнного часу, зокрема 40-концертний тур США у 2023 році, що завершився аншлаговим дебютом у Carnegie Hall.
За словами матері Лі, вибір Другого фортепіанного концерту Бетховена є поетично влучним. Написаний переважно між 1787 і 1789 роками та відредагований до 1801-го, цей ранній твір сповнений дотепності й класичної витонченості, водночас передчуваючи незалежний дух, що визначить пізніші концерти композитора. Горшовський трактував Бетховена як архітектора форми й риторики, надаючи перевагу пропорції над силою. У його рідному місті Амелія відроджує ці засадничі цінності: чітку артикуляцію, збалансований діалог з оркестром і розмовну взаємодію, якої прагнув Бетховен і яку Горшовський прищеплював своїм учням.
Отже, виконання Бетховена у Львові — звична річ для нашого музично насиченого міста. Проте як педагогічна спадкоємиця Горшовського, Амелія привносить у цей простір дещо унікальне. Зв’язки між цими персоналіями — не просто історичні примітки. Вони відчутні у невловній тиші перед оплесками, коли юна піаністка та досвідчений диригент спільно з симфонічним оркестром тріумфально здіймають останній жест.
Дзвенислава Сафʼян
