Занурення у себе та робота з досвідом – Віра Мінайлова та Руслан Тремба представили роботи на виставці «Синхронне плавання» у галереї Imagine Point.

Віра Мінайлова – молода українська мисткиня й фотографка, Руслан Тремба – український художник та скульптор. 23 червня у галереї Imagine Point вони представили свої роботи у спільному проекті під загадковою назвою «Синхронне плавання». Цей проект є результатом спільних зусиль авторів і куратора, які прагнуть порушити питання про присутність “тут і зараз”, про перцепцію реальності та актуальні виклики сучасності, про внутрішній діалог із власним “Я” з різних пластів минулого та майбутнього. 

Кожен з авторів демонструє серію робіт, об’єднаних їх власною історією, дозволяючи глядачам ліпше осмислити ту призму бачення сьогодення, через яку ці твори були реалізовані. Коментуючи свої судження щодо серійного підходу у творчості, Руслан зазначив: «Спершу з’являється думка. Але щоб розкрити її, мені не вистачає одного підходу. Серійність виникає з невисловленості. Хочеться мати більше простору для теми – не два метри, а двадцять метрів. Тоді більш ймовірно, що мене почують і поставляться уважніше».

В експозиції виставки організатори розмістили десять робіт – по п’ять від кожного митця. Куратор, Олексій Малих, композиційно створив з них окремі арт-об’єкти, розмістивши роботи парно та перпендикулярно один одному. Це відкрило діалог не лише між самими творами, але й з глядачем, на рівні кольорів та текстур, відблисків та тіней.

Простір галереї створює власну динаміку часу, де вдало підібрані світлові акценти та візуальна складова робіт впливають на ритм споглядання. Деталі творів спонукають перейти від режиму пасивного спостереження до активної взаємодії, то прискорюючи, то сповільнюючи наш погляд. Здебільшого, залежно від кольорових тонів, змінюється і очікувана глядацька реакція, розрахована або на швидку емоційну відповідь, або на невагому розрідженість, чи зрештою на паузу, інтервал.

«Квазі-дзеркальні» твори Руслана Тремби схожі на кінетичну інсталяцію за участю глядача, який поступово наближається та потім віддаляється від них. Вони вражають своїм зовнішнім виглядом, нагадуючи кольоровий пласт металу з численними отворами, царапинами та майже дзеркальною поверхнею. Однак, ця візуальна ілюзія виникає завдяки вишуканій техніці художника, який використовує акрилове покриття полотна, надалі додаючи емаль та поталь. Доволі стримана техніка набуває символічного змісту, виступаючи способом надати відчуття жорсткості та різкості на рівні транслювання емоційної складової. Наблизившись майже впритул до картини глядач може звернути увагу на досить реалістичне відображення, яке автор називає «мій реалізм».

Роботи Віри Мінайлової виконані у техніці художньої фотографії з подальшим друком на полотні (по 4 світлини на кожному). Вони передають автентичне бачення життя, де форма, колір та зміст зображуваного поєднуються в гармонійну тріаду єдиної позиції – відповіді світу. З вересня 2022 року та протягом певного часу Віра разом зі своєю донькою та мамою жила в ужгородському шелтері, де приймали сім’ї переселенців. Раніше вона мешкала у Запоріжжі, де залишатися згодом стало небезпечно. З огляду на цей контекст, примітними є декілька елементів на її світлинах, а саме – покрите тканиною обличчя фігур жінок, яких фільмує фотографка, та значний акцент на візуальному висвітленні ніг і взуття. Іншими словами, Віра намагається підсвітити відчуття втрати опори та стабільності, в умовах, коли обставини змушують діяти інакше, ніж планувалося раніше. В моменті, коли ти втрачаєш контроль над собою, а зовнішні фактори впливають на прийняті тобою рішення. Ця метафора чітко прослідковується у її манері візуальної подачі зображень. Так само, фотохудожниця продовжує займатися творчістю та намагається планувати, вбачаючи у мистецтві той рушійний мотив, що дозволяє діяти попри все. 

Проект «Синхронне плавання» об’єднує авторську техніку живопису та художню фотографію двох митців з кардинально різними історіями. Їх співзвучне поєднання надає значення  проміжного підсумку, який підкреслює важливість залучення до українського мистецького контексту, незалежно від того, в ролі автора чи глядача людина себе позиціонує. Виявлені образи та техніки розкриваються для кожного через нещодавно пережитий досвід, набуваючи інших значень. Фрагменти пам’яті вбудовуються в новостворену реальність, конструюючи основу для подальшого самовдосконалення. 

Виставку можна переглянути до 29 липня 2023 року в галереї Imagine Point.

Авторка тексту

Історикиня мистецтв, арт-менеджерка галереї Imagine Point, Голосіївський проспект, 86/1

Інна Каленська