«Поезія може стати відповіддю на найгостріші та найглибші духовні запити сучасної людини», — зазначено в ухвалі ЮНЕСКО. Цьогоріч у Всесвітній день поезії сучасні українські поети воюють на фронті, пишуть важливі актуальні вірші, волонтерять, або роблять майже усе одразу, наближаючи перемогу. Галина Крук, Любов Якимчук, Василь Махно, Олег Коцарев, Дмитро Лазуткін, Борис Херсонський, Ігор Мітров, Ія Ківа та Олена Гусейнова діляться авторськими визначеннями поезії з читачами Kyiv Daily і розповідають про важливість та силу поезії в часи війни, відповідаючи на питання:
Продовження розмови з Костянтином Сіговим про те, як видавництво створювалося і змінювалося: про мандрівку під назвою «Дух і літера», перші книжки, перших авторів, семіотику київського простору та «Європейський словник філософій».
«Що дасть нам силу?» – на це питання заповзялися відповісти двадцять п’ять українських інтелектуалів за ініціативою Українського ПЕН клубу. Вже вдруге ця інституція визначає певну фокус-тему (два роки тому – «Мости замість стін: що об’єднує українців?»), на яку знані письменники, журналісти, філософи, культурологи, критики пишуть есеї, що відтак видаються окремою збіркою.
Вранці він пише вірші та публікує їх у фейсбуці, вдень приймає кількох клієнтів, а ввечері читає лекції студентам. Борису Херсонському виповнюється 70 років, з яких у нього: 49 років літературного стажу, 53 роки – медичного, 24 роки – педагогічного, 10 років консультативної та 11 років журналістської роботи.
