21 вересня в Колонній залі Національної філармонії України відбувся концерт «Світ Любави Сидоренко». У виконанні Київського камерного оркестру під орудою Наталії Пономарчук та солістів Золтана Алмаші (віолончель) і Дмитра Гудими (гобой) прозвучали п’ять камерних творів цієї відомої української композиторки. Цей концерт став безперечним успіхом і для виконавців, і, насамперед, для самої авторки, тож наразі це дає підстави поговорити про музику, що звучала того вечора, та подумати про те, чим, зрештою, обумовлено її художню цінність.
Від моменту написання сильвестрівського вокального циклу «Тихі пісні» на слова поетів-класиків минуло понад сорок років, від часу перших виконань у 80-і – тридцять. Прем’єри відбулися у Москві, Санкт-Петербурзі, Горькому. У Києві останнього разу твір прозвучав повністю чотири року тому у рамках концертної серії «Архітектура голосу» від агенції «Ухо». Співала Наталка Половинка, за роялем був Йозеф Єрмінь.
Концерт київського піаніста та композитора Віталія Кияниці, що нині живе й навчається у Штутгарті, зруйнує стереотипи про жанр етюду в музиці. Принаймні остаточно розвіються уявлення про етюд як про інструктивний твір, пов’язаний із розвитком того чи іншого типу виконавської техніки. Проект називається «Сучасні етюди для фортепіано» і більшість прізвищ у програмі українському слухачеві невідомі.
