Казки і кольорові тембри в Маріїнському парку

в Маріїнському

18 липня о 19:00 у літньому театрі «Мушля» в Маріїнському парку Kyiv Symphony Orchestra та благодійний фонд «Відкрита музика міста» проведуть концерт симфонічної музики. Вхід на подію – вільний, це – літній подарунок.

У програмі – «Прелюдія до пополудневого відпочинку Фавна» і Рапсодія для кларнета з оркестром Клода Дебюссі, Сюїта «Жар-птиця» Ігоря Стравінського та сюїта з «Чудесного мандарина» Бели Бартока. Це найвіртуозніша музика, що розкриває усе розмаїття тембральних фарб оркестру, а ще – казка, міф і літні марення. 

Водночас цей концерт стане фіналом дириґентських майстер-класів, які протягом тижня проводитиме головний дириґент оркестру Луїджі Ґаджеро. Серед учасників – представники шести країн: Коста-Ріки, Канади, Колумбії, Ізраїлю, Молдови та Бельгії.

в Маріїнському

Про те, чого навчилися протягом тижня молоді дириґенти та в чому суть мистецтва дириґування, розповідає маестро Ґаджеро

Що насправді робить дириґент?

Відповідь складна, частково – відсутня, але, безумовно, вловима на слух – і наступної неділі ви зможете її отримати. Ви будете вражені, почувши, як один і той самий оркестр може по-різному звучати, якщо на подіумі змінюються дириґенти.

Навчати дириґування дуже складно, оскільки стилів дириґування існує стільки ж, скільки і самих дириґентів. Навчання дириґування не полягає у засвоєнні «правильної техніки». Значно в більшій мірі воно пов’язане з розумінням тимчасовості, у якій ми живемо («повсякденний час» чи «ритуальний час»?) і з типом слухання, яке ми демонструємо перед оркестром.

Герберт фон Караян часто закривав очі, адже був настільки зосереджений у своїй музичній уяві, що музиканти емпатично відчували його «волю» і ставали «однією волею» разом з ним. 

Абсолютно у протилежний спосіб працював Ніколаус Арнонкур. Він дивився на своїх музикантів широко відкритими очима, намагаючись пояснити їм значення кожної ноти, яку вони видобувають, і запрошуючи до активної участі у процесі інтерпретації. 

Деякі дириґенти, як-от Клаудіо Аббадо, роблять усе своєю паличкою, не вимовляючи жодного слова під час репетиції. Інші, як Джованні Антоніні, надихають музикантів захоплюючими промовами.

Одні дириґенти уподібнюють свій оркестр до інструмента (відчуваючи себе подібно до піаніста за великим фортепіано), інші ж порівнюють його з живим організмом, всередині якого знаходяться контрастні особистості. Одні дириґенти вираховують час, інші – проживають час…

Ці захоплюючі теми та багато інших були розглянуті під час моїх уроків цього тижня, і я сподіваюся, що наша публіка зможе насолодитися результатом!

Вхід на концерт вільний.

Возможно вам также понравится

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *