Вадим Бродський виступить у Києві

Вадим Бродський

Скрипаль Вадим Бродський віддавна приїжджає з концертами в Україну. Зокрема люблять його у Національній філармонії в Києві. Виступи Бродського асоціюються із музичними стандартами ще старого зразка, не дарма його гру порівнюють із грою Давида Ойстраха, Ієгуді Менухіна. Виконавську манеру цього артиста критики описують як винятково інтелігентну, таку, що позбавлена надмірного психологізму, показового драматизму чи «салонності». Зрештою, у записах, доступних в Інтернеті, Бродський переконливо говорить сам за себе.

Вадим Бродський народився 1950 року у Києві в єврейській родині. У багатьох джерелах (включно із польською Вікіпедією), його називають нащадком, а то й сином Адольфа Бродського (того самого російського скрипаля, який був першим виконавцем ре-мажорного скрипкового концерту Петра Чайковського у Відні 1881 року). Очевидно Адольф Бродський за жодних обставин не міг бути батьком Вадима, оскільки той народився через 20 років по його смерті. Насправді батьки Вадима Бродського, як розповідає він сам в одному інтерв’ю, не були музикантами, натомість Адольф Бродський – це двоюрідний брат його діда.

Його також називають учнем Давида Ойстраха, але й це не зовсім так. Вадим Бродський 1974 року закінчив Київську консерваторію у класі Ольги Михайлівни Пархоменко, і власне вона була ученицею Ойстраха. Є спогади Пархоменко про свого учня. «Пам’ятаю, коли я звернула увагу на Вадика Бродського, – згадує вона. – Було це на випускному екзамені в школі, він приваблював технікою, віртуозністю, артистичністю… Відрадно, що він повірив і довірився мені, підкорився певною мірою на якийсь момент. А найвища нагорода для вчителя –  розуміти, що він не потрібен більше своєму учневі, що вони колеги, товариші по спільній справі».

1972-го він виграв конкурс скрипалів імені Чайковського в Москві, за рік став лауреатом конкурсу імені Паґаніні в Ґенуї, а відтак, 1977-го, взяв першу премію і золоту медаль на престижному міжнародному конкурсі імені Венявського у Познані. Після перемоги у Польщі для Бродського відкрилися двері численних концертних майданчиків та студій звукозапису по всій Європі. 

На початку 1980-х він переїздить до Польщі і отримує польське громадянство. Як соліст стає тут дуже популярним. Веде інтенсивне концертне життя, багато гастролює, зокрема 1982 року дебютує в Нью-Йорку. Від 1985-го є резидентом Риму. Є одним iз небагатьох скрипалів світу, яким випала честь грати на скрипці Gvarneri del Gesu – тій самій, на якій грав Ніколо Паганіні.

Фактично Вадим Бродський стає громадянином світу. Але коли його запитують, ким він сам себе вважає – польським, італійським чи українським музикантом, відповідає, що почувається поляком.

Крім класики, грає джаз та поп-музику (записав альбом Beatles Symphony). А навіть знявся як актор у двох художніх фільмах, в одному із них зіграв українського скрипаля, який приїхав до Польщі і грає на вулиці, а в іншому – українського бандита із золотими зубами. 

У київській філармонії Вадим Бродський зіграє Концерт для скрипки з оркестром Яна Сібеліуса. Уперше на цій сцені він виступив, коли йому було 11 років.  

Текст: Олеся Найдюк

  • Що: концерт філармонічного симфонічного оркестру (диригент Микола Дядюра) за участю Вадима Бродського. У програмі – Концерт для скрипки з оркестром Яна Сібеліуса та Симфонія ре мінор Сезара Франка.
  • Коли: 5 квітня, 19.00
  • Де: Національна філармонія України 


Возможно вам также понравится

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *