Або чому Запорожець у вертепі став улюбленцем публіки.
Найбільше глядачі вертепного дійства очікували на другу (світську) частину, щоб побачити діяння Запорожця. Це був найулюбленіший персонаж у Сокиринському (Галаганівському) вертепі XVIII ст. Навіть його лялька тут найбільша з усіх (32см).
І все це має своє пояснення. Адже він у другій вертепній дії боровся як з нечистю, так і з тими, хто дошкуляв простим українцям наприкінці XVIII – початку XIX ст.
В його образі втілюється ідеал Бароко. Запорожець – аскет, філософ, вільна людина, що завжди виступає на захист справедливості. Такий стиль життя дуже нагадує життєвий принцип Сковороди (“світ ловив, та не спіймав”).
Хоробрість козака підтверджується його ж словами з рукопису Сокиринського (Галаганівського) вертепу XVIII ст:
"Да якь и лукъ натягну. Брязну тетивою, То мусыть съ поля втикать Хань Крымскій зь ордою".
Деякі дослідники вважають, що Козак із Сокиринського вертепу має реального прототипа. Зокрема, Михайло Грицай наголошує, що цей образ утворився в часи «Коліївщини», а тоді вiдомим був керiвник повстання – запорожець Максим Залізняк.
Є також думки, що оскільки Галагани – представники козацької старшини, то й прообразом може бути Григорій Галаган – прилуцький полковник, якому бурсаки у 1770 році подарували вертепний текст та будиночок з ляльками.
Також важливо пригадати і відомого народного улюбленця тих часів – козака Мамая. Саме у 18 столітті набувають популярності картини з Мамаєм. А вони були підписані короткими віршами, якими козак звертається до глядача або роздумує над життям. Тут і гумор, і самоіронія – ці ж тексти звучать у монологах Запорожця у Сокиринському вертепі.
Про другу вертепну дію та як у ній залучений Запорожець розповідає завідувачка Музею театрального, музичного та кіномистецтва України Олена Кореняк.
15 і 16 жовтня у Великій лаврській дзвіниці оживе вертепне дійство за рукописом Сокиринського вертепу –”Вертеп. Необарокова містерія”. Проєкт створено за підтримки Українського культурного фонду.
- Режисер – Богдан Поліщук
- Вокалісти-перформери – Надія Купчинська, Любов Тітаренко, Руслан Кірш та Олексій Фіщук
- Сценограф – Олена Поліщук
