loft buro ніколи не шукали роботу на інших ринках, зазвичай це ставалося природно. І цей шлях привів до того, що їхні проєкти реалізовані в майже 15 країнах світу. За 10 років роботи за кордоном «Студія Махно» створила сотню проєктів у 21 країні. Design Hub International працює за межами України від початку заснування. Серед причин такої стратегії – диверсифікація ризиків. Така ж мотивація й у компанії AVG. А поштовхом розширення географії діяльності для YOD Group став інтерес до його роботи з боку іноземних клієнтів.
УКРАЇНСЬКІ ФАХІВЦІ − ЗАКОРДОННА ПРАКТИКА
Інтерес із боку замовників, бажання розвиватися та розширюватися, диверсифікація ризиків тощо – у кожного архітектурного та дизайнерського бюро своя мотивація, свій шлях і досвід роботи на міжнародних ринках. Проєкти різноманітних масштабів від українських фахівців можна зустріти в десятках країн світу.
Наприклад, «Студія Махно» створила перший закордонний проєкт понад 10 років тому, це була квартира в Лондоні (Велика Британія). Бюро вело це замовлення у співпраці з англійськими колегами. «Це були мінімалістичні апартаменти з вишуканим декором – сучасним мистецтвом», – згадує Сергій Махно, засновник і творчий лідер «Студії Махно». Проєкт дав розуміння, що в кожній країні свої правила гри, а знати все наперед або швидко все зрозуміти не вийде. «Тому найкоротший шлях зробити все якісно – мати там представника: архітектора чи дизайнера, який має досвід роботи саме на цьому ринку», – радить Сергій Махно. Компанія на регулярній основі працює за кордоном протягом останніх п’яти років завдяки динамічному розвитку студії з одного боку та сприятливим зовнішнім чинникам з іншого. «Ми прийшли в точку розвитку, коли про наші проєкти почали розповідати відомі зарубіжні видання, паралельно світ став відкритішим, шлях до клієнта скоротився в рази. Активно розвивалися Instagram, Facebook, Pinterest і Behance, а ми ними активно користувалися. Ми багато працювали, шукали свій стиль, експериментували – робили те, що нам подобається, і мріяли, що знайдемо однодумців. Власне, так і сталося. До нас почали звертатися з різних країн, з абсолютно різних точок земної кулі, за різними проєктами», – розповів Сергій Махно. Загалом студія реалізувала сотню проєктів у 21 країні світу. Наприклад, у Кишиневі (Молдова) є бістро за дизайном «Студії Махно», у Берліні (Німеччина) добудовується готель, у Мінську (Білорусь) – кілька квартир, у Китаї – офіс, у Португалії – приватний будинок тощо. Нещодавно бюро завершило розробку інтер’єру будинку на півдні Франції й ескіз будинку для молодої сім’ї у США. А влітку 2021 воно має намір завершити проєкт для лікаря та його сім’ї в невеличкому ізраїльському містечку; будівля поєднуватиме житло та клініку. «Дуже люблю такі проєкти – два в одному. Тут завжди є виклик створити єдину стилістичну композицію, але кардинально різну атмосферу, хай навіть якщо житловий і робочий простори розташованічерез стіну», – розповів Сергій Махно.
Архітектурна компанія loft buro вийшла на зарубіжний ринок у 2006-2007 роках. Архітектори працювали над проєктами казино – спочатку в Єгипті, а потім на Мальті. Але найзнаковішою серед перших закордонних робіт стала вілла в Іспанії. У межах цього проєкту компанія перетворювала наявний фасад двоповерхової будівлі з конструктивізму на ар-деко, створювала інтер’єр і ландшафт. Фасади вілли, освітлення, меблі, декор, аксесуари виконували багато італійських компаній за дизайном, кресленнями й авторським керуванням від loft buro. Так само були мобілізовані сили українських виробників. Окрім того, архітектори повністю супроводжували будівництво. «Складні мармурові елементи вентильованого фасаду, підбір типів і видів натурального каменю, різьблення по травертину створили сучасний погляд на ідеальні форми високого стилю. А робота над інтер’єром дала нам змогу заглибитися у світ різноманітних мистецтв.
Ми повністю занурилися в епоху майстерності ручної роботи, поєднання рідкісних й екзотичних матеріалів, втілення найдивовижніших ідей. Для цього проєкту були створені меблі, освітлення та навіть декор. За чотири роки ми набули безцінного досвіду проєктування як дистанційно, так і працюючи безпосередньо на італійських фабриках», – розповів Олег Волосовський, засновник loft buro. Відтоді, зокрема, компанія почала розвивати й напрям предметного дизайну, розробляючи власні колекції, беручи участь у виставках меблів й освітлення iSaloni в Італії, INDEX в ОАЕ тощо.
Нині географія проєктів loft buro охоплює Таїланд, Іспанію, Мальту, Єгипет, ОАЕ, Швейцарію, США, Грузію, Білорусь, Німеччину, Італію, Бельгію, Туреччину. У компанії зазначають, що ніколи не шукали роботу в конкретній країні. Зазвичай це ставалося природно. «У нас є три напрями проєктування за кордоном: житло, HoReCa, декорація-сценографія (павільйони в Мілані (Італія), цирк-модерн у Таїланді)», – розповіли в бюро. До найзнаковіших закордонних робіт loft buro відносить також будівлю-трансформер «Палаццо» в Пхукеті (Таїланд), ресторан із терасою у спортивному комплексі INPUT у Туні (Швейцарія), а також низку проєктів у Дуйсбурзі (Німеччина): це, зокрема, розширення житлового комплексу з готелем й апартаментами, реконструкція колишньої офісної будівлі 1970 року під готельний комплекс Twins Hotel із рестораном, реконструкція старовинної будівлі під офіс компанії і представництво loft buro, проєкт мікрорайону міста з житловим і офісним комплексом.
YOD Group активно веде закордонні проєкти з 2015 року. «Поштовхом до цього став інтерес до нашої роботи з боку іноземних клієнтів, запити щодо співпраці, які на певному етапі розвитку компанії почали надходити з усього світу», – розповіли у студії. Першим закордонним проєктом YOD Group був ресторан Burger Hub у місті Ер-Ріяд (Саудівська Аравія) у 2016 році. Відтоді компанія працювала в ОАЕ, Домініканській Республіці, Угорщині, Румунії, Німеччині, Казахстані, Азербайджані. Наразі в процесі реалізації перебувають проєкти у США, Німеччині, Ірані. Загалом її портфоліо налічує близько 15 проєктів за кордоном. Найбільш знакові: вже зазначений ресторан Burger Hub, а також ресторани TAINO Restaurant і YOPO Tiki Bar у Домініканській Республіці, Argentina Grill в ОАЕ. «Під час вибору місць для роботи за кордоном ми виходимо з попиту, адже вже маємо розуміння того, для яких країн близький наш підхід і прийнятні ціни», – розповіли в YOD Group.
Компанія AVG веде діяльність на ринку приватного дизайну та комплексного проєктування більше 17 років, з них понад 7 вона співпрацює із закордонними партнерами над різними об’єктами. Серед її перших іноземних замовлень була концепція одного знайбільшихпарківрозвагпростонебавКитаї.«Головною філософією об’єкта стало поєднання розважального центру з атракціонами, спортивними та дитячими зонами та ландшафтним парком із мальовничими краєвидами», – згадує Андрій Войтко, засновник і СЕО групи компаній AVG. Так розпочалася її робота на міжнародній арені. Нині в портфоліо AVG є понад 20 об’єктів у десяти країнах світу, серед них в Азербайджані, ОАЕ, Австрії тощо. Зокрема, вона створила архітектурну концепцію багатофункціонального комплексу в Дубаї в ОАЕ, проєкт реновації торгово-розважального центру Cine Nova під Віднем в Австрії, офісно-торговий центр у Тбілісі в Грузії. AVG співпрацювала з такими міжнародними компаніями, як австрійська IMMOFINANZ AG, для якої було розроблено проєкти коворкінгів у комплексі офісних будівель Warsaw Spire у Варшаві (Польща), готельним оператором Radisson Hotels & Resorts, данською продуктовою мережею Netto. «Для нас вкрай важливим є іноземний досвід роботи, адже він дає змогу зростати в професійному плані, створювати сучасну корпоративну культуру та скорочувати фінансові ризики, які притаманні нашій економіці», – поділився Андрій Войтко.
Приблизно така ж мотивація й у бюро архітектурних рішень Design Hub International. «Бути визнаним на західному ринку та розширювати діяльність компанії за кордон важливо для мене через низку причин. По-перше, міжнародний ринок архітектури та девелопменту, зокрема Західної Європи, є більш сталим, системним і цивілізованим, а відтак для нас це значна диверсифікація ризиків. По-друге, для нашої команди це можливість набути безцінний досвід, який ми застосовуємо під час реалізації проєктів в Україні», – пояснює стратегію Андрій Яцентюк, засновник Design Hub International. Це бюро працює за межами України від самого початку заснування – з 2014 року. «Однак мій особистий міжнародний профіль був сформований набагато раніше, – розповідає Андрій Яцентюк. – Я здобув вищу освіту в Австралії, і ще за часів закінчення магістратури був інтегрованим у світову архітектурну спільноту. З Австралії я повернувся свідомо, щоб створити в Україні компанію з міжнародним підходом, принципами, художніми архітектурними цінностями, які об’єднують естетику, економічний сенс і функціональність». Першими закордонними об’єктами Design Hub International були дизайн інтер’єру конкорсів (центральних площ) нових терміналів у міжнародному аеропорті Аль-Мактум у Дубаї (ОАЕ), а також дизайн фасадів багатофункціонального комплексу в районі Paalwerbeg (Паальвербег) в Амстердамі (Нідерланди), що містить житло, офіси, готель і паркінг. До переліку перших робіт бюро в колишньому СНД входить багатофункціональний комплекс площею близько 40 000 м2 у Могильові (Білорусь). Він містить торговий центр, готель, офісний центр, SPA-комплекс і багаторівневий паркінг. З 2019 року цей об’єкт відкрився та працює під назвою «Атріум». Загалом Design Hub International працює за кордоном за двома напрямами: самостійна реалізація проєктів і розробка продуктів для місцевих архітектурних бюро. «Ми називаємо проєктами не лише ті концепції, які були доведені до будівництва та реалізації, а й створення певної частини проєкту», – уточнює Андрій Яцентюк. Якщо говорити про кількість, то таких робіт різного масштабу в портфелі Design Hub International – десятки, їх географія – ОАЕ, держави колишнього СНД, Камбоджа, Велика Британія, а також Нідерланди, де з 2019 року бюро має офіційне представництво в Роттердамі.
ПОШУК ЗАМОВНИКІВ
Найперше питання, яке може цікавити, це те, як українські архітектурні та дизайнерські бюро шукають замовників за кордоном. За їх словами, це не складно.
Так, наприклад, у «Студії Махно» розповідають, що замовники знаходять їх самі, переважно через соціальні мережі. У loft buro теж зазначають, що клієнти самі знаходять їх, зокрема після візиту в один із ресторанів, створених цією компанією. Власне, про таку саму схему розповіли й у бюро YOD Group: «Замовники шукають нас. Ми працюємо, розвиваємося, створюємо помітні проєкти, показуємо їх у соцмережах, на Behance, завойовуємо нагороди в міжнародних конкурсах. Власники ресторанів і готелів бачать результати нашої роботи, рівень креативу та реалізації і звертаються саме за цим».
Досвід роботи та реалізовані об’єкти спрощують пошук замовників і перші контакти з іноземними клієнтами – підтверджують у компанії AVG.
«Представники іноземних девелоперських компаній переважно були в Україні, знають наші реалізовані об’єкти, тож звертаються до нас із конкретними пропозиціями. Особливо це стосується країн, які історично чи ментально завжди були близькими до України (Словаччина, Польща, Грузія тощо)», – розповів Андрій Войтко. Також компанія AVG розробила PR-стратегію, яка передбачала створення нового офіційного сайту з урахуванням специфіки іноземних ринків і розвитку профілів на професійних digital-майданчиках усього світу.
Ще одним методом пошуку є нетворкінг. Так, наприклад, компанія Design Hub International отримує замовлення здебільшого через знайомства й особисті контакти, а також через рекомендації людей, які вже працювали з нею над іншими проєктами. Певна частка клієнтів прийшла через знайомства на професійних виставках, наприклад, MAPIC, MIPIM, PROVADA, BAU MESSE й інших.
«Є ще один цікавий спосіб отримання замовлень за кордоном, – додає Андрій Яцентюк. – Час від часу ми залучаємо західних колег для роботи на об’єктах в Україні, а після цього отримуємо від них запрошення реалізовувати проєкти на території СНД чи в тих країнах, звідки вони родом». Таким найсвіжішим прикладом у портфелі Design Hub International є розробка житлового комплексу з котеджним містечком й об’єктами ритейлу та рекреації у місті Кампот (Камбоджа) для французького девелопера. «У цей проєкт нас запросив мій британський друг і колега, який раніше обіймав посаду директора в лондонському офісі компанії Benoy», – зазначив Андрій Яцентюк.
ЛОКАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ
Чи відрізняються вимоги замовників з-за кордону від українських клієнтів? У loft buro та «Студії Махно» таких відмінностей не бачать. «Бувають хороші клієнти, бувають складні. Але це не залежить від географії. Певний час до українських дизайнерів зверталися як до дешевших порівняно з європейськими й американськими, але це вже відходить у минуле», – розповів Сергій Махно. На його думку, різниця полягає тільки в нормах будівництва та законодавства. «Тому бажано мати або компанію-партнера, або підрядника на місці, якщо йдеться про реалізацію проєкту», – радить Сергій Махно.
А от у компанії Design Hub International, яка працює у сфері В2В з експертизою в комерційній нерухомості, назвали чимало відмінностей у такій співпраці. По-перше, закордонні клієнти зазвичай мають великий досвід і працюють на ринку «невипадково», використовують системний підхід. «Тож завжди є певний бриф, за яким ми працюємо. У разі, якщо він змінюється за ініціативою кінцевого замовника чи безпосередньо того, з ким ми працюємо, то відразу обговорюються всі зміни, зокрема й вартість робіт і терміни виконання. Тобто є розуміння всього процесу розробки проєкту та того, що на нього впливає», – розповів Андрій Яцентюк. По-друге, є відмінності й у вимогах щодо якості проєктних рішень. Тому Design Hub International регулярно погоджує всі проміжні етапи, отримує коментарі та вносить правки. «Такі ж стандарти намагаємось запроваджувати для українських замовників; у нас є локальні проєкти, щодо яких ми проводимо Zoom-конференції з командою замовника двічі на тиждень», – поділився Андрій Яцентюк. По-третє, суттєві відмінності є й під час реалізації проєкту. Наприклад, усі ітерації погоджуються в процесі розробки концептуальної частини, що виключає внесення правок на фінальному етапі роботи. «На відміну від українських реалій, у західних замовників завжди є закріплений менеджер, який постійно на зв’язку з архітектурною командою та має право приймати рішення, і ми отримуємо зворотний зв’язок у дуже короткі строки, а тому термін реалізації проєкту не розтягується», – додає Андрій Яцентюк. Ще одна особливість – фінансова відповідальність клієнтів, мається на увазі оплата праці архітекторів і дизайнерів. «За всю практику замовники з-за кордону буквально 1-2 рази щось недоплачували за виконану роботу, що ніяк не можна порівняти з українськими реаліями: боргів від українських клієнтів у нас зібралося дуже багато. Тому однозначно можу сказати, що на заході більш чесна практика в цьому питанні, а, отже, й передбачувана (не обов’язково набагато більша) прибутковість проєктів», – розповів Андрій Яцентюк.
Експерти компанії AVG також поділилися своїми спостереженнями щодо відмінностей і особливостей роботи з іноземними замовниками. Для закордонних клієнтів вирішальне значення мають формотворення й архітектурна унікальність проєктів, функціональне зонування простору, громадські зони, інклюзивність дизайну, якість матеріалів, комфорт перебування людини. Натомість, на думку фахівців бюро, українські замовники віддають перевагу комерційній площі, яку зможуть реалізувати. «Кардинально різні принципи роботи призводять до діаметрально протилежних результатів. Іноземний замовник делікатно й із повагою ставиться до архітектурних рішень, навіть у таких деталях, як матеріали оздоблення. Українські служби замовника нерідко змінюють завдання чи узгоджені матеріали навіть у процесі реалізації об’єкта. Звісно, це призводить до втрати естетичної складової, яку задумували архітектори та дизайнери», – розповідає Андрій Войтко. Також, за його словами, за кордоном більше уваги приділяється підготовці та вивіренню проєктної документації, обрахунку найоптимальніших рішень, створенню життєвого циклу об’єкта й чіткому плану дій щодо його реалізації. А в Україні на це не звертають увагу, навпаки – зазвичай є бажання якнайшвидше розпочати будівельні роботи та вносити зміни в процесі реалізації проєкту. Це призводить до збільшення як фінансових витрат, так і часу. «Маю надію, що популяризація ВІМ-технологій кардинально змінить розуміння коректної роботи над проєктом. ВІМ – це насамперед тісна взаємодія всіх учасників проєкту від старту до реалізації: служби замовника, проєктантів, підрядних організацій і служби експлуатації об’єкта», – додає Андрій Войтко.
У компанії YOD Group зазначають, що створювати проєкти в інших країнах цікаво та складно водночас, адже скрізь є певна специфіка, яку необхідно враховувати: відрізняються ментальність і культурні коди, технічні стандарти, кліматичні умови. Наприклад, у першій закордонній роботі цього бюро – ресторані Burger Hub у місті Ер-Ріяд – важливо було врахувати культурні особливості Саудівської Аравії. Від початку планувалося, що в закладі будуть дві окремі зали – для чоловіків і жінок. «Зрештою клієнт вирішив, що досить одного простору – лише для чоловіків. Відповідно, жінки туди не ходять, і в місцевому контексті це звична річ», – згадують у YOD Group. Інший приклад – Домініканська Республіка, де настільки висока вологість, що нержавіюча сталь ржавіє, якщо не доглядати за нею особливим чином. Через тропічні дощі там необхідні зовсім інші системи водовідведення, а у вітряну погоду в повітрі багато пилу, що варто враховувати при проєктуванні відкритих терас. До того ж, як зазначають у компанії, те, що є екзотикою для нашого ринку, може бути цілком звичним для іншої країни. «Тож, наприклад, коли ти пропонуєш замовнику в Ірані використати деревину тік або мербау, він запитує, чим його заклад відрізнятиметься від усіх інших», – розповіли в YOD Group. Також, зі слів експертів компанії, є країни, де вкрай важливе особисте спілкування, це сприймається як данина поваги, тому потрібно запланувати регулярні дзвінки з клієнтом.
КОНКУРЕНТНІ ПЕРЕВАГИ
За словами Андрія Войтка, найлогічнішим для іноземних замовників, а саме європейських, залишається співпраця із локальними компаніями, оскільки, по-перше, Україна не є членом ЄС, і по-друге, є низка обмежень у роботі на закордонних ринках проєктування. Водночас, попри це, з кожним роком українські архітектори та дизайнери стають затребуваними за кордоном усе більше. Вони пояснюють це передусім творчим підходом. «У нас дійсно крута архітектурна школа, дуже багато креативної молоді. Це не може залишитися непоміченим. Особисто ми багато працюємо з нашим культурним спадком, етнікою, традиціями, і це саме те, що дає сили рухатися вперед, відрізнятися, створювати своє», – каже Сергій Махно. «Я знаю багатьох українських колег, які успішно працюють за кордоном, адже вони гарні архітектори та дизайнери, замовники цінують їхні роботи та запрошують на проєкти саме за цією ознакою», – коментує Андрій Яцентюк. «Хочеться вірити, що проєкти українських компаній цікаві завдяки свіжому погляду», – кажуть у YOD Group. І, звісно, цінуються індивідуальні особливості кожної студії. Це може бути, наприклад, багатопрофільність і готовність до експериментів, вміння дотримуватися бюджету та знаходити способи реалізації ідей у заданих межах, як у loft buro, азарт і викладання на всі 100% у кожному проєкті, як у YOD Group.
Звісно, це не єдині конкурентні переваги. Додамо сюди знання та навички українських фахівців, які не поступаються закордонним колегам, і цінову політику. Вартість роботи вітчизняних архітекторів і дизайнерів може бути нижчою, ніж їхніх колег на інших ринках. «Взявши умовне середнє значення проєктних робіт на місцевому ринку, ми отримаємо на третину менші показники, порівнюючи із сусідньою Польщею. А за деякими напрямами різниця буде більш разючою», – розповів Андрій Войтко. «Українські компанії надають якісну роботу за ціною, що може бути нижчою, ніж, скажімо, в наших колег із Лондона», – підтверджують у YOD Group. Звісно, можуть бути й винятки. Як пояснив Андрій Яцентюк, у випадках, коли оплата прив’язана до часу, витраченого на розробку, ставки можуть бути більше локальних на 200-300%. «Але зазвичай це короткострокові роботи», – уточнив він.
ВПЛИВ ПАНДЕМІЇ
Сучасні технології та засоби комунікації зокрема дали гравцям ринку архітектурно-дизайнерських послуг змогу майже без перешкод виконувати роботу в період пандемії. У нових умовах компанії адаптувалися до віддаленої співпраці: хтось вибудовував такий формат із початку, а хтось уже частково використовував його раніше. За допомогою різних програмних продуктів можна підтримувати ефективну комунікацію і з колегами, і з замовниками. Ще рік тому вимушене онлайн-спілкування нині стало звичним. Наприклад, як розповів Андрій Яцентюк, провівши нещодавно місяць у Нідерландах, аби реанімувати процес нетворкінгу з колегами, за цей час відбулася лише одна офлайн-зустріч. «В усіх інших випадках вони проводилися онлайн», – ділиться Андрій Яцентюк.
Нині технології дають змогу не лише проводити зустрічі та вирішувати питання в онлайн-режимі. У такому форматі за допомогою веб-камер можна відслідковувати графік і цілодобово контролювати виконання робіт на будівельному майданчику, як це зробила, наприклад, компанія AVG. «Втім, це не скасовує регулярних поїздок на об’єкти на стадії реалізації, що розташовані в країнах, із якими є транспортне сполучення», – уточнив Андрій Войтко.
«Тож як би це не звучало, але пандемія сталася у сприятливий для цього історичний період. Складно уявити, як би ми працювали в режимі локдауну, якби він трапився 10 або 20 років тому. Зараз ми ефективні на віддаленій роботі, навіть ефективніші, ніж могли собі уявити», – резюмують у YOD Group.
Однак на ринку спостерігається й негативний тренд: через вплив пандемії деякі проєкти, що перебували у стадії реалізації, були поставлені на паузу, кількість нових замовлень зменшилася. У «Студії Махно», наприклад, на кілька місяців уся поточна робота призупинилася, нових замовлень не було зовсім. Цей час архітектори використали для створення концептуального проєкту підземного дому-бункера Plan B, і цю історію від української студії про можливе життя під землею у випадку апокаліпсису розповіли 220 видань світу. Влітку 2020 року ситуація з більш реальними об’єктами почала покращуватися, помітно зросли запити на проєкти приватних будинків, що також пов’язано з локдауном. «Люди почали віддавати перевагу невеликим автономним будинкам із власним подвір’ям на противагу квартирам у багатоповерхівках у центрі міста», – пояснили у студії. Спеціалізація YOD Group – готелі та ресторани, саме ця галузь максимально відчула складнощі. Тому один із масштабних проєктів бюро, відкриття якого планували на 2020 рік, досі на паузі. «Це ресторан у Нью-Йорку, над яким ми працювали впродовж кількох років. Реалізація інтер’єру на завершальній стадії, вже навіть висять лампи та підібрано посуд», – розповіли в YOD Group. Схожа ситуація й у Design Hub International. У 2019 році бюро розробило концепцію комплексу павільйонів для виставки Mother of the Nation у Дубаї, де його команда відповідала за художню частину та проєкти малих архітектурних форм, кіосків, які слугували частиною виставки. Через ситуацію з пандемією відкриття заходу поки відкладено.
А от компанія AVG за час жорсткого локдауну навесні 2020 отримала нове замовлення. До неї звернувся іноземний девелопер, який розглядав купівлю довгобуду на березі Адріатичного моря. Вона запропонувала концепцію апарт-готелю, а нині розробляє проєктну документацію, ведеться процес узгодження оздоблювальних матеріалів і декору зі службою замовника. Окрім того, ще у 2019 компанія розпочала впроваджувати стратегію експансії на закордонний ринок, яка отримала назву AVG Global. «Попри неоднозначний минулий рік, який ознаменувався новими викликами для світу загалом і української економіки зокрема, ми змогли дотриматися своїх планів щодо виходу на іноземний ринок», – розповів Андрій Войтко. Восени 2020 було офіційно презентовано AVG Architekci – польське архітектурне бюро групи компаній AVG. Упродовж перших чотирьох місяців воно виконало дизайн-проєкти офісів іноземних корпорацій, що дислокуються у Варшаві.
- Текст: Люсія Бондар, Марина Паралюш
- Фото: Андрій Безуглов, а також надані loft buro.
- Візуалізації: AVG, «Студія Махно», Design Hub International.
- Стаття опублікована в журналі Commercial Property №4(212) квітень 2021 року.
