Як і будь-який тоталітарний режим, Радянський Союз намагався підкорювати собі мистецтво, аби пропагувати свої ідеї на всіх вимірах. Чи не найяскравіше це виявилось у соціалістичному реалізмі, який мав би зображувати життя, яким воно є насправді, тільки трошки краще – з ілюзією соціалізму.
Анатолій Луначарський, який ще на початку ХХ століття заклав ідеологічний базис соцреалізму, вважав що культура належить пролетаріату, а отже має відображати саме життя простого народу. Але у 1930-х Радянський Союз привласнив соцреалізм як рупор власної ідеології, оголосивши його головним стилем радянського мистецтва. Згідно з уставом Союзу письменників суть цього мистецтва зводилась до правдивого та історично-конкретного зображення дійсності, але ця дійсність мала бути підпорядкована ідеям соціалізму. Так мистецтво звелось до ілюстрації державних процесів – як-то індустріалізації чи колективізації; возвеличення вождів – створення пам’ятників Леніну чи Сталіну; просування ідеології – політичної конструкції про братніх народів.
Творці такого мистецтва перманентно знаходились під контролем влади, яка слідкувала за ідейно-політичним змістом творів. Виходити за межі соціалістичного реалізму і притримуватись власних ідеї було небезпечно. Що не відповідало політиці партії вилучалось і знищувалось, а митці могли пропасти безвісті. Хоча частині з них все-таки вдавалось просовувати власні бачення. Багато з таких митців були прихильниками реалізму, але вони вважали основним призначенням реалістичного мистецтва зображувати життя таким, яке воно було, без домішку політики та ідеології. В українському мистецтві це проявилось у цілій школі національного живопису, представниками якого були Федір Кричевський, який фокусувався на українській культурі і побуті, а також безліч його учнів – Тетяни Яблонський, Сергія Григор’єва.
Більша частина праць цих художників зараз зберігається у Національному художному музеї, а більше дізнатись про те, як у ті часи митці творити і виживати можна буде на лекції мистецтвознавиці Оксани Баршинової.
Текст: Дарина Подгорнова
- Що: Лекція «Радянська доба: ідеологія vs свобода»
- Де: Національний художній музей України, вул. Грушевського, 6
- Коли: 4 травня, 12.00
- Не забувайте про реєстрацію
- Вартість події – 70 грн., а якщо ви учень/студент/пенсіонер – 30 грн.
- Обкладинка: Федір Кричевський. Переможці Врангеля. 1934 – 1935.
