До ХІ Міжнародного поетичного фестивалю Meridian Czernowitz в однойменному видавництві з’явиться друком нова книжка письменника і перекладача Андрія Любки «малий український роман». Так — не Великий — малий. І з малої літери, скорочено, «МУР».
Перед виходом роману про амурні пригоди письменників Кyiv Daily запитав автора про авантюрні романи, читання на карантині та Великі українські романи.
Вам подобаються авантюрні романи? Які?
— Дивлячись що вважати авантюрним. Якщо ви про пригоди й закручений сюжет – так. Мені не подобаються повільні й медитативні романи, стає дуже нудно. Думаю, що й глибокі ідеї можна присмачити й посилити цікавою фабулою, несподіваними поворотами і почуттям гумору. Для мене найгірші книжки – в яких немає жодного жарту, іронії.
Про назву: який роман (взагалі) можна назвати Великим українським романом?
— У нас більше говоріння про великі українські романи, ніж самих великих романів. Здається, в уяві пересічного читача великий – це передусім про кількість сторінок. А для мене на «велич» впливає передусім вписаність тексту в свій час, те, як цей роман впливає на саму літературу й цілі покоління, що після нього кардинально змінюється. Наприклад, «великим українським романом» я вважаю «Рекреації» Юрія Андруховича, хоча це зовсім тоненька книжечка. Але розмір – не головне, правда ж?
Що ви читали під час карантину?
— Я взагалі багато читаю, і під час карантину це ніяк не змінилося. Читаю новинки сучукрліту, багато сербських і хорватських книжок, бо перекладаю з цих мов і шукаю собі робочі плани на майбутнє. Майже не читаю нон-фікшн (тільки історичні праці й мемуари), надаю перевагу художній літературі, вона, як на мене, глибша. З книжок, які давно планував прочитати, але все відкладав, назву хіба «Улісс» Джойса, карантин створив ідеальні умови, щоб зануритися в цей текст і нарешті здолати його.
Спроба прогнозу: чи будуть розбирати ваш роман студенти-філологи на курсі теорії літератури?
— Навряд чи, бо там багато матюків, приколів з літератури і ледь не порнографічних сцен. Але в гуртожитках читатимуть – у цьому я впевнений.
Уривок:
«Для цього я й мушу написати роман. Якби йшлося про гроші, то я вже давно б написав якусь мотиваційну книжку, вони зараз у моді. Більше того, я писав би її з неочікуваного боку. Ось тепер, наприклад, на перших сходинках продажів – книжка «Прекрасний ранок». Типу, як прокинутися, щоб бути щасливим, усміхненим, сповненим енергії і запрограмованим на успіх. Так ось, я б написав іншу книжку, також бестселер – «Хуйовий ранок». Як треба жити, щоб кожен твій ранок був хуйовим. Я на цьому добре знаюся. Щоб ти прокидався з бажанням умерти, або як мінімум проблюватися. Бо хороший ранок – це тільки той ранок, який ти проспав. Прокинувся по обіді, тобто пропустив ранок, а значить менше був притомним у цьому кінченому світі, менше дізнався новин, менше бачив людських облич, менше почув голосів – ось тоді ранок нормальний, а може навіть хороший, якщо йобнути келих білого сухого. У всіх інших випадках – ранок хуйовий. Гаслом книжки було б «Не тримай у собі зла – поділися з ближнім!». Або я міг би написати посібник «Як змінити все на гірше», він якраз може зацікавити успішних і усміхнених, щоб хоч якось урізноманітнити їхнє прісне життя. Бестселер, це гарантовано!».
Читаємо анонс:
…У книжці йдеться про молодого українського поета, який прокидається з бодуна, і його осяює геніальна ідея: треба одружитися, щоб упорядкувати своє життя і завдяки цьому написати Великий Український Роман! Але одружитися з ким? Котру з минулих любовних пригод узяти з собою у світле літературно-сімейне майбутнє? Відповідь на це запитання герою допоможе знайти вірний друг і знаний рибак Паша, а також поліція і група кровожерних гуцулів. Фройд вдоволено потирав би руки, дізнавшись, що в українській літературі нарешті з’явився перший роман про трембіту. Так, поки що малий, але ж розмір – це не головне, правда?
«Історії, на яких базується сюжет роману, переважно правдиві, – говорить Андрій Любка, – але не автобіграфічні: це ситуації, що траплялися з моїми друзями-письменниками, їхні амурні пригоди й любовні інтриги; вони розповідали мені їх за чаркою, а я все запам’ятовував, а тепер записав у роман про молодого поета, завбачливо змінивши реальні імена й локації. Мушу додати, що це абсолютно «карантинний» роман – я написав його за три весняні місяці, скориставшись тим, що весь світ став на паузу. Річ у тому, що було так нудно і трохи страшно, що мені захотілося чогось веселого й жвавого – і для себе, і для своїх читачів».
Перша презентація книжки відбудеться під час ХІ Міжнародного поетичного фестивалю Meridian Czernowitz читаємо анонс (4-6 вересня, м. Чернівці) за участю автора та модератора Олександра Бойченка — (найкраща компанія для презентації будь-якого роману, не тільки малого, уявляєте, як складно буде потрапити на цю презентацію?).
