На бейсбол у парк «Муромець»

бейсбол

Замість  м’яча мені правив волоський горіх. Цілий кошик їх стояв у сінях. Незабаром мали приїхати оптовики, які скуповували горіхи за непогані гроші. На цьому робило і досі робить бізнес все село, де жив дід. 

Якось малим я взяв держака від старої лопати, підкинув горішка догори, намагаючись влучити по ньому. Коли почало виходити, зупинитися вже не міг. Подвір’я всипали побиті шкаралупи. Хотів бути схожим на бейсболіста Бейба Рута. На початку 1990-х побачив по кабельному фільм про нього. Легенду американського спорту грав Джон Ґудман. Бейб легко міг запізнитися на гру, але з бодуна все одно вибивав м’ячі найчастіше і найдалі за всіх. І приносив своїй команді чемпіонство за чемпіонством.

Дідусь не поділяв мого захоплення екзотичним видом спорту. За той потрощений урожай мені добряче перепало на горіхи.

Повернувшись із канікул додому, я дізнався, що через дорогу від мого будинку діє справжнісіньке бейсбольне поле, на якому регулярно відбуваються запеклі баталії з битами. 

Згодом галявину в парку на столичній Оболоні викупили якісь товстосуми, відгородили парканом із колючкою, побудували  мажорний гольф-клуб. 

Зараз головним бейсбольним майданчиком Києва став стадіон у парку «Муромець» поруч із готелем «Червона калина». 7-8 вересня тут три поєдинки Вищої ліги зіграють столична команда «Атма» і 23-разові чемпіони України BioTexCom-КНТУ з Кропивницького. 

Востаннє київські бейсболісти виборювали золоті медалі 2004-го. «Атму» підтримував меценат Дмитро Монтулін, йому належали акції «Богуславського консервного заводу». Але гроші закінчились, а з ними й великий бейсбол у Києві. Хоча в столиці діє своя Київська Бейсбольна Ліга з 10 командами в двох дивізіонах, у Вищу лігу «Атма» повернулася лише минулого року. В ній зібрали найкращих гравців КБЛ – це  ветерани з досвідом гри ще у 1990-х, плюс найобдарованіших вихованців дитячих секцій. У київській лізі також грають батьки юних бейсболістів, історичні реконструктори війни у В’єтнамі, представники американської, кубинської діаспори Києва та інші аматори. 

Декілька слів про титулованих суперників «Атми», яких у Києві можна побачити лише раз на рік.  BioTexCom-КНТУ є базовою командою Національної команди України. 2016-го складена переважно з кропивницьких бейсболістів, молодіжна збірна нашої країни стала чемпіонами Європи. У фіналі обіграли однолітків із Росії. 

Як Кропивницький став центром українського бейсболу, розповідає головний тренер  BioTexCom-КНТУ Юрій Жоржович Бойко:  

— Наприкінці 1980-х бейсбольним центром був Київ. Команда зі столиці України була головним конкурентом москвичів у вищій лізі СРСР. У 1990-му ще одній команді «вишки», сімферопольському «Фотону», вдалося виписати професійного тренера з Венесуели Віктора Колліну. Розрахувалися телевізорами власного виробництва.

В Україні було багато класних гравців. Ветерани Києва, які відчувають ностальгію, створили в столиці КБЛ. Це їм дозволяє повернутися в молодість. Хотілося, аби ця ліга мала розвиток і була поштовхом для майбутнього юнацького бейсболу в Києві та всій країні. 

Ми в Кропивницькому останні два десятиліття маємо успіх у досягненні команди, бо в той період, коли ми були далеко не столицею бейсболу, самі зробили ставку на дитячо-юнацький спорт. Відкрили відділення в ДЮСШ, потім в університеті, створили механізм підготовки гравців від набору 6-річок до першої команди КНТУ (колишня назва Центральноукраїнського національного технічного університету). Всі успіхи розпочалися через правильно сплановане майбутнє. 

Як ви прийшли в цей спорт?

— Як усі хлопчаки, мріяв стати знаменитим футболістом. З віком дитяча мрія трансформувалась у бажання стати футбольним тренером. По закінченню факультету фізвиховання запросили в Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування (зараз ЦНТУ) тренувати студентів. Мені було 23. В перший же місяць завкафедри сказав їхати зі студентами на два місяці в колгосп. За вікном дощ, дуже не хочеться, а відмовитися можливості немає, тільки ж на роботу влаштувався.

І тут якраз телефонує мій добрий приятель Юрій Колаковський, колишній воротар «Зірки». Він тоді працював у Льотній академії і зайнявся там бейсболом із кубинцями. Каже, хочеш поїхати зі мною в Хмельницький на Кубок України? В очі не бачив того бейсболу, але погодився, аби в колгоспі багно не місити. Сподобалась гра, хоча кіровоградці всім програли з «нокаутом» і посіли останнє місце. Це був 1989-й рік. Ще рік потренувавши студентів-футболістів, вирішив збирати в університеті бейсбольну команду. Тоді бейсбол став олімпійським видом. Держава виділяла кошти на його розвиток. Багато спортсменів з інших видів, які не бачили перспектив у своїх командах, починали займатися бейсболом з нуля. Серед них були, крім футболістів, регбісти, особливо гандболісти, в яких поставлений кидок і добра координація, стартова швидкість. З 1991-го року в Кіровограді вже працювало відділення бейсболу в спеціалізованій дитячо-юнацькій школі. Дуже допомагали все ті ж студенти льотної академії з Куби, Домінікани, Венесуели, Панами. Карибський регіон у бейсболі — це як Канада в хокеї — з пелюшок грають.

Існує легенда, що під час «Карибської кризи» у 1962-му  американці з літаків побачили на Кубі футбольні поля, зрозуміли, що тут з’явилися радянські війська. Кубинці не грають у футбол, віддають перевагу бейсболу.

Текст: Іван Столярчук 

  • Що:  5 тур Чемпіонату України з бейсболу. Дивізіон «А» «Атма» (Київ) —  BioTexCom-КНТУ (Кропивницький)
  • Коли: 7 вересня, 16.00, 8 вересня, 10.00, 13.00
  • Де: Парк «Муромець»

Фото: Тетяна Португальска (гра «Атми» з  командою-дублерів Біотехкому 31 серпня)


Возможно вам также понравится

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *