Профессор Харьковского университета, режиссер Лидия Стародубцева проиллюстрировала книгу Игоря Померанцева «Вы меня слышите?» и написала для Kyiv Daily эссе о работе книжного графика.
А яка була б ваша реакція, якби десь у другій третині роману Бріджит Джонс, скажімо, намагалася б порізати собі вени чи випити антифриз? Незатишно було б, щонайменш. Ґейл Ханімен шокувала і зачарувала читача тим, що зробила свій роман «З Елеанор Оліфант усе гаразд» акурат за лекалами чик-прози типу «Щоденника Бріджит Джонc», але наповнила книжку такою історією, яка в жодній версії реальності не могла б стати матеріалом для романтичної комедії.
Діана Акерман пише документальний роман на основі біографій двох польських Праведників Світу – Яна і Антоніни Жабінськіх. Під час війни подружжя переховувало євреїв із гетто на своїй віллі, розташованій на території Варшавського зоопарку, і в вольєрах та хатинках для тварин, які пустували після бомбардування Варшави в перші дні війни. Ян і Антоніна врятували більше трьохсот життів.
Елена Макарова написала свои первые повести в конце 1970-х, после эмиграции стала куратором выставки художественных работ узников Терезина, потом — арт-терапевтом, автором выдающегося биографического романа о Фридл Дикер-Брандейс.
