Письменниця та перекладачка Софія Андрухович описувала рідне місто в попередньому романі «Фелікс Австрія» – Івано-Франківськ, за часовими мірками роману – Станиславів.
Историк и философ Оксана Довгополова о необходимости диалога между «звичайними людьми» та «професіоналами», о том, как публичное обсуждение и проговаривание сложных тем могут стать прообразом общей территории разговора, полем для развития критического мышления.
Якщо ви хочете дізнатись про український авангард та його творців не просто як про відсторонене мистецьке явище, а виповнене несподіванок, зустрічей, анекдотів, то не вагаючись беріть до рук книжку Дмитра Горбачова – культового київського мистецтвознавця, лектора й багаторічного хранителя фондів Національного художнього музею України.
В очередной статье про академическую музыку с человеческим лицом Алексей Шмурак предлагает необычный формат — попытку научиться писать музыку минимальными средствами на примерах трёх композиций американского автора.
Йдучи вулицями спальних районів Києва, можна не раз подумати про те, яке ж все сіре та однотипне, знову поставити собі питання про одноманітність радянської архітектури.
З перших днів карантину Павло Гудімов (Я Галерея Львів та Київ) пішов в онлайн. Зараз він веде курс для майбутніх колекціонерів — годинна розмова з Павлом структурована, зрозуміла, безкоштовна. На цьому він не зупиняється.
Выходец из мягко-социалистической Чехословакии, чешский композитор Мартин Смолька (р. 1959) испытал влияние «польской школы» (Лютославский-Пендерецкий-Гурецкий), минимализма и экспериментаторов-американцев (Кейдж, Фелдмен, движение Fluxus).
Миколу Зерова я відкрив – буквально відкрив другий том «Творів» 1990 року – на другому курсі, коли його лекційний курс «Українське письменство ХІХ ст.» (1928) виявився значно кориснішим, ніж більша частина того, що на цю тему було написано до та після.