З 6 до 13 червня триває 22-й Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Проходить у Києві в кінотеатрах «Жовтень» і Kino42, а також на онлайн-платформі Docuspace. У конкурсних і позаконкурсних програмах представляє для української аудиторії новинки креативної документалістики, як її визначають організатори. Це вітчизняні та закордонні повнометражні та короткометражні фільми останніх років. «Ми живемо у складному, дивному, трохи хворому світі, а Docudays UA фіксує його уважно та щиро», – каже програмер кінофестивалю Олег Мельничук.
Фільм-відкриття нинішнього Docudays UA – «Санаторій» 2025 року. Стрічка ірландського режисера Гара О’Рурка розповідає про оздоровчий центр «Куяльник» в Одеській області, відомий своїми лікувальними грязями. Показує працівників і відвідувачів санаторію протягом одного літа в умовах повномасштабної війни.
Фільм-закриття – «Агент щастя» 2024-го. У картині бутанського режисера Аруна Бхаттараї та угорської режисерки Доротті Зурбо йдеться про вимірювання якості життя в Бутані, де запровадили індекс національного щастя. Головний герой мандрує країною, спілкується з людьми та намагається зʼясувати, наскільки вони справді щасливі.
Цьогорічна тема фестивалю «Рідкісний ресурс» присвячена важливості матеріальних і нематеріальних ресурсів, а також партисипативної демократії. До однойменної центральної тематичної програми увійшло п’ять стрічок 2024-2025 років, які «утворюють поліфонічне розмірковування про природу демократії».
Більше про подію розповіла програмна директорка фестивалю Юлія Коваленко.
— Цьогорічний Docudays UA складається з 12 програм. Серед них – три традиційні конкурсні. «Docu/Україна» – національний конкурс для фільмів українських режисерів чи українського виробництва. До нього увійшло п’ять фільмів: «З любов’ю з фронту» Аліси Коваленко, «Зшиті кроки» Аліни Максименко, «Стрічка часу» Катерини Горностай, «Пісні землі, що повільно горить» Ольги Журби та «Мілітантропос» Єлизавети Сміт, Аліни Горлової та Семена Мозгового. «Docu/Світ» – міжнародний конкурс для повнометражного кіно. Для нього ми зібрали десять стрічок із різних країн світу. Приємно, що серед них є й одна з України – «2000 метрів до Андріївки» Мстислава Чернова. А «Docu/Коротко» – це міжнародний конкурс для короткометражного кіно. У ньому 15 робіт, зокрема дві з України – «Як пройшли мої літні канікули?» Антоніо Лукіча та «Де мій бронік?» Дарʼї Пенькової.
Окрім конкурсних програм ми підготували дев’ять позаконкурсних. Серед них є вже традиційні, регулярні секції, які відбуваються на фестивалі щороку. У добірці «Docu/Хіти» збираємо фільми, що встигли побувати на багатьох міжнародних фестивалях та отримати призи або схвальні відгуки від кінокритиків, преси та аудиторії, тобто стали справжніми хітами. Цьогоріч до програми увійшло п’ять стрічок.
Інша щорічна секція – «Docu/Юність». У цій програмі фокусуємося на фільмах для та про дітей і підлітків. Цього року до неї увійшов один повний і п’ять коротких метрів.
Ще одна регулярна секція «Docu/Арт» містить стрічки, які в різних манерах і формах осмислюють природу, мову та історію мистецтва або висвітлюють діяльність митців. Тобто в широкому сенсі присвячені світу мистецтва. Цього року у програмі – три картини.
Окрім постійних секцій у нас також утворилася низка крафтових кураторських програм. Частина з них – саме завдяки партнерствам. У цьому контексті я рада підкреслити, наприклад, «Чилійський погляд: фокус кінофестивалю FIDOCS». Цю програму, яка стала можливою за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», ми реалізували спільно з колегами з FIDOCS. Цей фестиваль відбувається щороку в Сантьяго та багато робить для розвитку чилійського документального кіно. А воно насправді є не просто цікавим, а й перспективним. Режисери з Чилі вже були номінантами на премію «Оскар». А документалістика цієї країни загалом має багату історію та митців, які залишили глибокий слід у світового кіно, як-от Рауль Руїс.
Тішуся, що ми разом із представниками FIDOCS сформували спеціальну програму, до якої увійшло п’ять чилійських фільмів, знятих у 2023-2024 роках. Вони вже пройшли кураторське та глядацьке випробування в різних програмах фестивалю в Сантьяго і тепер представлені для української аудиторії. Це досить різноманітні стрічки, з яких точно можна обрати щось на свій смак.
Інша програма, створена в партнерстві – «У світі ARTE». Ми готували її спільно з відомим франко-німецьким суспільним мовником ARTE. Складається з трьох фільмів, знятих у копродукції з цим телеканалом. Серед них – «Саундтрек перевороту» бельгійського режисера Йохана Ґрімонпреза, який був одним із номінантів на цьогорічний «Оскар».
Добірка коротких метрів Docs4Teens – це ще одна програма, створена в партнерському форматі. Вона фокусується на фільмах для і про підлітків. Її особливість полягає в тому, що склалася завдяки спільному кураторству аж п’ятьох фестивалів. Docudays UA входить до мережі, яка так і називається – Docs4Teens. Окрім нас у цій мережі ще чотири європейські фестивалі: Краківський, португальський Porto/Post/Doc, італійський Festival dei Popoli та французький FIPADOC. Упродовж року спільно формуємо добірки стрічок, які могли б зацікавити цільову аудиторію в кожній із цих країн. Головна мета – створити невидимі місточки між підлітками різних країн. Тож я сподіваюся, що фільми добірки зможуть у такий спосіб об’єднати наших юних глядачів з однолітками в Польщі, Португалії, Італії та Франції.
Також у нас є секція спеціальних подій, де зібрано фільми, пов’язані з дискусіями правозахисної програми Rights Now. До цих розмов ми дібрали три стрічки, які змогли би поєднати великі екрани з дійсністю, яку обговорюємо. Серед них є й українська картина – «Татова колискова» Лесі Дяк.
Загалом на Docudays UA покажемо 71 фільм із 38 країн, зокрема 15 українських. Більшість із них створені у 2024-2025 роках. Але є один виняток. Це стрічка «Соцреалізм» із програми «Чилійський погляд: фокус кінофестивалю FIDOCS». Роботу над нею ще 1973 року розпочав Рауль Руїс, а завершила 2023-го його дружина Валерія Сарм’єнто.
Текст: Ілля Прокопенко
