Хотілося нерву

Kozak System

При зустрічі з Іваном Леньо на українську переходять навіть одеські касирки. 22 липня на терасі виставкового центру «Всі Свої» Kozak System зіграють наживо нові пісні й перевірені хіти.

«Я хоч і народився на Тернопільщині, але вчився у Воронезькій консерваторії. В Києві не було класу акордеону. Інструмент «репресували» ще в 1950-ті, за «тлетворное влияние Запада». Розмовляв суржиком, що вуха в’янули. Повернувся в Україну і зрозумів, що мова — це обличчя людини і треба над нею працювати», — каже лідер гурту Kozak System.

Групу зібрали 2012-го однодумці Івана гітарист Олександр Дем’яненко і басист Володимир Шерстюк. Усі до того багато років прославляли український етно-рок на світових майданчиках в складі «Гайдамаків». Колізії розлучення хлопців з цим колективом вже стали історією. На сьогодні ж  Kozak System мають у доробку 5 студійних альбомів.  Одну з платівок — «Пісні самонаведення» записали спільно з фронтменом «Плача Єремії» Тарасом Чубаєм. 

— «Козак» — це збірний образ українського чоловіка з міцною волею і чіткою позицією. «Систем» — система, що об’єднує людей навколо цієї позиції. Кожна країна має своїх історичних героїв: вікінгів, самураїв, мушкетерів. У нас теж є ким пишатися,  — додає Іван Леньо.

Свій крайній альбом  «Закохані злодії» «Козаки» встигли презентувати наприкінці лютого цього року.  

22 липня на терасі виставкового центру «Всі Свої» після кількамісячної перерви зіграють наживо нові пісні й перевірені хіти. Наприклад, кліп на  «Не Моя» має вже майже 4 млн. переглядів на  youtube. Написана пісня на вірш Василя Симоненка з куплетом від Олександра Положинського.   

— У композиції «Бензин» текст Іздрика. Ми останнім часом усвідомлюємо, якщо для пісні взяти слова цього поета, або Сергія Жадана, то це виходить чисте мистецтво. Нажаль прошарок українців, які б усвідомлювали, наскільки крута їх творчість, не такий великий, — розповідає Іван Леньо про пісні крайнього альбому «Козаків».

«На маленькій планеті» — вірш  Миколи Вінграновського. Це той приклад, коли куплети виникли з неба і вони такими і залишилися по мелодиці і по гармонії. Правда, пізніше ми намучилися, щоби придумати приспів. І знову стикнулися з тим, що дописувати Вінграновського ніхто не береться. Зголосився сценарист Микола Бровченко. Але є версія  і без цих приспівів. Виконує переможниця «Голосу країни» Оксана Муха. Пізніше в Інтернеті я забивав запит «На маленькій планеті»  і побачив відео, де екс-міністр культури Євген Нищук читає цей вірш, теж доволі симпатично. 

— Перший варіант тексту «Повіні» написав наш друг – громадський активіст, військовий, який пройшов шість ротацій, Гліб Бабіч. Ми допрацьовували. Непросто писати ліричні пісні у яких би була драйвова складова. Зазвичай в українській музиці композиції меланхолійні, в’ялі в акомпанементі і подачі. А хотілося нерву, внутрішньої динаміки, напрягу. Тому для нас «Повінь» цінна. Ніби лірична, але так чи інакше – це справжня рок-музика. Співпадає, наприклад, з енергетикою американського гурту Imagin Dragons, який нам подобається.

З Глібом познайомив Сашко Положинський два роки тому. Він його однокласник. Служив в одному з батальйонів гірсько-штурмової бригади, пише вірші.  Якось Сашко мені зателефонував: «Іване, є класна пісня, абсолютно у вашому стилі. Запишіть її, зробите для хлопців добру справу». Так з’явилась «Подай зброю». 

Кліп на неї знімали просто на «нулі». Відео вийшло 2018-го. 

З Глібом продовжуємо товаришувати і співпрацювати творчо. Зібрались якось разом на природі. Гліб інколи бере гітару і грає щось своє. Річ «Досить сумних пісень» нам здалася актуальною, бо на той момент дійсно ми випускали один за одним невеселі треки. Пісня вийшла баладно-ліричного складу по акомпанементу, але з гумором.

Товаришуємо з київським бардом Максимом Рубаном. Пише дуже симпатичні пісні. Він родзинка, самородок, до того ж неймовірний романтик. Нам сподобалась річ з його репертуару «Закохані злодії». Зробили свою версію. Зрозуміли, що назва дуже хороша не лише для пісні, а цілого альбому. Бо у всіх композиціях на платівці йдеться про кохання. Про різні види стосунків між чоловіком і жінкою. В «Тікай», наприклад, ліричний герой усвідомлює, що він не гідний дівчини. В серцях каже: – «Залишай мене, тікай від мене, бо добра з цього не вийде». «Таку, як літо» нам допоміг написати вокаліст гурту  «Мері» – Віктор Винник. На концерті в Тернополі показали йому чернетку пісні зі словами, що нам не дуже подобались. Шкода було викидати пісню, має гарну мелодійну лінію, грув. Новий текст її врятував.

«Кицю, гудбай» непроста композиція. Ми її створювали останньою. Дуже хотілося зробити щось веселе. Випадково натрапили на текст Василя Звєрєва. Він актор, журналіст. Загалом цікавий хлопець і, виявляється, пише вірші. Один із них доволі незвичний, з певними викликами. Ми вирішили зробити за цим текстом ска-композицію. Щоб можна було не тільки слухати, а й відриватися під неї на фестивалях. В оригіналі вірш з матюками. Радилися з радійниками, чи дозволять крутити, якщо запікаємо ці слова. Але вирішили краще прибрати нецензурщину. 

Текст: Iван Столярчук

  • Що: Концерт KOZAK SYSTEM
  • Коли: 22 липня, 19.00
  • Де: D12, тераса «Всі Свої», вул. Десятинна, 12

Возможно вам также понравится

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *