Поета Сергія Жадана і джазового піаніста Юхима Чупахіна до спільного проекту підштовхнула американська режисерка Вірляна Ткач. Кілька років тому в Нью-Йорку харків’янин читав вірші під музичні імпровізації колишнього харків’янина, а тепер нью-йоркця. Наприкінці 2018-го митці знову зустрілися, цього разу на студії у Харкові. Записали альбом «Місіонери».
«Ця платівка про любов. Як і вся наша творчість, — каже Жадан. Про кожну композицію «Місіонерів» розповідає Юхим Чупахін.
«З Шепоту і Жаги»
Коли ми вперше грали з Сергієм вживу, то він прислав мені віршів 20. Запропонував вибрати будь-які.
За ті декілька концертів ми зрозуміли, які твори нам особливо подобаються. Хотіли їх записати. Хоча я теж імпровізував, не мав спеціально створених мелодій, хіба мінімальні заготовки. Студійна робота дає більше можливостей, ніж коли ти створюєш музику тут і зараз. Є можливість зробити постпродакшн. Це як в роботі журналіста, він слухає під час інтерв’ю потік свідомості співрозмовника, але друком випускає вже літературно відредагований текст.
У поетичній збірці «Антена» Жадан часто звертається до біблійних сюжетів. Не вважає себе віруючим, каже, що для нього Біблія – це фундаментальна книга, яка пояснює все.
Я відсилання до біблійних сюжетів сприймаю трішки більше ніж літературний твіст . Розцінюю себе віруючим християнином, хоч і не найкращим екземпляром.
Всі вірші Жадана для мене надзвичайно емоційні. Щодо композиції «З Шепоту і Жаги», хотів зробити щось більше, ніж просто людина грає на піаніно, а інша читає вірш. Голос Сергія виступав у ролі музичного інструмента, якщо можна так сказати. Я умовно поділив вірш на декілька частин з тим, щоб кожна мала трошки більшу емоційну хвилю, була більш насичена, сильна. Щоб як в класичній театральній постановці, досягнувши кульмінації, дійшли до емоційного вибуху. Слухач має відчути це. Бо іноді це може не відчуватися, а іноді і не потрібно. Треба була дуже рівна музика і текст: від цього так само можуть побігти мурахи шкірою. Сергій сказав, що це вірш про чоловіків, які гублять життя заради жінки, тому там гарна красива мелодія. Малює той самий образ жінки і чоловіка. Залежно від контексту, не можна сказати, що отут жіноча лінія, а тут чоловіча.
«Тесля»
Для музиканта, крім змісту вірша, мають значення й просто самі слова. Як вони звучать, їх мелодика. У цьому вірші центральна фраза «Танцюй, тесле» робить музику цієї композиції саме такою. Це ніби ти танцюєш, тебе з одного боку може засмоктати болото, але все одно продовжуєш. І цей танець такий нервовий, хиткий, дуже кривий. У такому вигляді колаборації, де є слово, до якого має бути прикута увага, я наприклад, мав відчуття, що може мене забагато. Цього відчуття менше у альбомі, більше на живому концерті. Створюємо все-таки не пісні, в яких музика має велике значення. Важливі саме слова. Це як писати саундтрек для кіно. Не має заважати історії, має допомагати розкритися.
«Торкатися»
Вірш починається зі слів: «Торкатись так, як торкаються книг».
Метафора, близька пану поету. Під час роботи над альбомом кожен вірш описували одним словом – меланхолія, трагічний, ліричний. У нас не було такого, що сідаємо і розбираємо текст на маленькі запчастини. Хоча може так зробити було б добре. Але цього разу працювали великим мазком, скажімо так. «Торкатися» – любовний вірш і, мені здається, в такому самому контексті й музика.
«Місіонери»
Не знаю, чи помітили, в альбомі лише дві пісні, в яких піаніно звучить як піаніно – все інше всілякі трюки. Трек про проживання в готелях. Коли ти часто переміщуєшся з міста до міста, то все це трішки напружує. У «Місіонерах» різкий звук дає відчуття дискомфорту від того, що ти весь час подорожуєш, незважаючи на те, що тебе намагаються оточити комфортом. В цьому вірші й Жадан читає, мені здається досить, агресивно.
«Тріска»
Один з моїх найулюбленіших треків. Про рибу, яка долає Атлантичний океан.
У цьому вірші для мене важливим було просто відчуття руху кудись. Ми живемо, аби щось робити, діяти, не сидіти на місці. Не знаю, чи я відобразив музикою саме те, про що Сергій хотів сказати, чи просто втиснув своє без дозволу. Коли граєш це наживо і навіть пишеш в студії, іноді не розумієш, що відбувається. Коли є можливість послухати композицію зі сторони, то мені дуже подобається, як тут працює музика зі змістом. Тут навіть більше просто музичних ефектів, ніж дійсно музики. Підкреслюють у деяких місцях те, про що Сергій каже. Трек трішки схожий на творчість німця Нілса Фрама. Цей композитор з Берліна відомий поєднанням класичної і електронної музики, нетрадиціним підходом до фортепіано, використовує аналогові синтезатори.
«Псалом»
Не знав, що вірш «Псалом» звучить у ще двох проектах – Kozak System і «Лінія Маннергейма». Не чув їх варіанти.
Це й добре, що не було попередньої інформації. Хоча, коли театральний режисер береться за «Гамлета», то думаю, варто познайомитися з постановками Шекспіра, які робили до нього.
Нічого не виникає просто так. Все на чомусь будується, є коріння і ґрунт, в якому воно росте.
З іншого боку одна справа просто послухати «Псалом» у колег. Зовсім інше, коли підходиш до цього як музикант. Звичка аналізувати почуте мені може заважати, хоча не впливає на творчість.
Bonus Track
Подумав, що мені дуже подобається мелодія «З шепоту і Жаги». Має прозвучати ще раз, чисто, без слів, як красиве завершення альбому. Хотів зробити коротшою, але сидів грав, грав й вирішив залишити так. Дає можливість видихнути від нагромадження смислів і образів у попередніх композиціях.
Прем’єра альбому «Місіонери» відбулася у квітні в Українському музеї в Нью-Йорку, США.
В Україні живу презентацію запланували на весну 2020 року.
Текст: Іван Столярчук
