Кожен вірш описували одним словом

«Місіонери»

Поета Сергія Жадана і джазового піаніста Юхима Чупахіна до спільного проекту підштовхнула американська режисерка Вірляна Ткач.  Кілька років тому в Нью-Йорку харків’янин читав вірші  під музичні імпровізації колишнього харків’янина, а тепер нью-йоркця.  Наприкінці 2018-го митці знову зустрілися, цього разу на студії у Харкові. Записали альбом «Місіонери». 

«Ця платівка  про любов. Як і вся наша творчість, — каже Жадан.  Про кожну композицію «Місіонерів» розповідає  Юхим Чупахін.  

 «З Шепоту і Жаги» 

Коли ми вперше грали з Сергієм вживу, то він  прислав мені віршів 20. Запропонував вибрати будь-які.  

За ті декілька концертів  ми зрозуміли, які твори  нам особливо подобаються. Хотіли  їх записати.  Хоча я теж імпровізував, не мав спеціально створених мелодій, хіба мінімальні заготовки.  Студійна робота дає більше можливостей, ніж коли ти створюєш музику тут і зараз. Є можливість зробити постпродакшн. Це як в роботі журналіста, він слухає під час інтерв’ю потік свідомості співрозмовника, але друком випускає вже літературно відредагований текст. 

У поетичній збірці «Антена»  Жадан часто звертається до біблійних сюжетів. Не вважає себе віруючим, каже, що для нього Біблія – це фундаментальна книга, яка пояснює все.

Я відсилання до біблійних сюжетів сприймаю трішки більше ніж літературний твіст . Розцінюю себе віруючим християнином, хоч і не найкращим екземпляром. 

Всі  вірші Жадана для мене надзвичайно емоційні. Щодо композиції «З Шепоту і Жаги», хотів зробити щось більше, ніж просто людина грає на піаніно, а  інша читає вірш.  Голос Сергія  виступав у ролі  музичного інструмента, якщо можна так сказати. Я умовно поділив вірш на декілька частин  з тим, щоб кожна мала трошки більшу емоційну хвилю, була  більш насичена, сильна. Щоб як в класичній театральній постановці, досягнувши кульмінації, дійшли до емоційного вибуху.  Слухач має відчути це. Бо іноді це може не відчуватися, а іноді і не потрібно. Треба була дуже рівна музика і текст: від цього так само можуть побігти мурахи шкірою. Сергій сказав, що це вірш про чоловіків, які гублять життя заради жінки, тому там гарна красива мелодія.  Малює  той самий образ жінки і чоловіка. Залежно від контексту,  не можна сказати, що отут жіноча лінія, а тут чоловіча.  

«Тесля»

Для музиканта, крім змісту  вірша, мають значення й просто самі слова. Як вони звучать, їх мелодика. У  цьому вірші центральна фраза «Танцюй, тесле» робить музику цієї композиції  саме такою. Це  ніби  ти танцюєш,  тебе з одного боку може засмоктати болото, але  все одно продовжуєш. І цей танець такий нервовий, хиткий, дуже кривий.  У такому вигляді колаборації,  де  є слово,  до якого має бути прикута увага, я наприклад, мав відчуття, що може мене  забагато. Цього відчуття менше у альбомі, більше на живому концерті. Створюємо все-таки не пісні, в яких музика має велике значення. Важливі саме слова. Це як писати саундтрек для кіно. Не має заважати історії, має  допомагати розкритися.   

«Торкатися»

Вірш починається зі слів: «Торкатись так, як торкаються книг». 

Метафора, близька пану поету. Під час роботи над альбомом кожен вірш  описували одним словом –  меланхолія, трагічний, ліричний. У нас не було такого, що сідаємо і розбираємо текст  на маленькі запчастини. Хоча може так зробити  було б добре. Але цього разу працювали великим мазком, скажімо так. «Торкатися» –   любовний  вірш і, мені здається, в такому самому контексті й музика.  

«Місіонери»

Не знаю, чи помітили, в альбомі лише дві пісні, в яких піаніно звучить як піаніно –  все інше всілякі трюки.  Трек про проживання в готелях. Коли ти часто переміщуєшся з міста до міста, то все це трішки напружує. У «Місіонерах» різкий  звук  дає відчуття дискомфорту від того, що ти весь час подорожуєш, незважаючи на те, що тебе намагаються оточити комфортом.  В цьому вірші й Жадан читає, мені здається досить, агресивно. 

«Тріска»

Один з моїх найулюбленіших треків. Про рибу, яка долає Атлантичний океан.  

У цьому вірші для мене  важливим було  просто відчуття руху кудись.  Ми живемо, аби щось робити, діяти, не сидіти на місці. Не знаю, чи я відобразив музикою саме те, про що Сергій хотів сказати, чи просто  втиснув своє без дозволу.  Коли граєш це наживо і навіть пишеш в студії, іноді не розумієш, що відбувається. Коли є можливість послухати  композицію зі сторони, то мені дуже подобається, як тут працює музика зі змістом. Тут навіть більше просто музичних ефектів, ніж дійсно музики.  Підкреслюють у деяких  місцях те, про що Сергій каже. Трек трішки схожий на творчість німця Нілса Фрама. Цей композитор з Берліна  відомий поєднанням класичної і електронної музики, нетрадиціним підходом до фортепіано, використовує аналогові синтезатори. 

«Псалом»

Не знав, що  вірш «Псалом» звучить у ще  двох проектах – Kozak System і «Лінія Маннергейма». Не чув їх варіанти. 

Це й  добре, що не було попередньої інформації. Хоча, коли театральний режисер береться за «Гамлета», то думаю, варто познайомитися з постановками Шекспіра, які робили до нього.  

Нічого не виникає просто так. Все на чомусь будується, є коріння і ґрунт, в якому воно росте. 

З іншого боку одна справа просто послухати «Псалом» у колег. Зовсім інше, коли підходиш до цього як музикант. Звичка аналізувати почуте  мені може заважати, хоча не впливає на  творчість. 

Bonus Track 

Подумав, що мені дуже подобається мелодія «З шепоту і Жаги». Має  прозвучати ще раз, чисто, без слів, як  красиве завершення альбому. Хотів зробити коротшою, але сидів грав, грав й вирішив залишити так. Дає можливість видихнути від нагромадження смислів і образів у попередніх композиціях.  

Прем’єра альбому «Місіонери» відбулася у квітні в Українському музеї в Нью-Йорку, США.

В Україні живу презентацію запланували на весну  2020 року.  

Текст: Іван Столярчук

Возможно вам также понравится

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *