Наталія Бельченко знайомить читачів Kyiv Daily з польськими поетами грудня (вітаємо та пам’ятаємо!), це — Барбара Грушка-Зих, Рафал Воячек, Януш Шубер, Владислав Мільчарек, Стефан Шайдак, Вацлав Іванюк, Людмила Мар’янська, Уршуля Малгожата Бенка.

Барбара Грушка-Зих не тільки поетка, а й журналістка. Вона робила інтерв’ю з Чеславом Мілошем, Яном Новаком-Єзьоранським, Кшиштофом Зануссі. Деякі зі співбесідників включили ці інтерв’ю у власні книги. Також вона опублікувала нарис про Генріка Мандельбаума – спалювача трупів в Аушвіці. Про її вірші писали такі поети, як Ян Твардовський, Ева Ліпська, Чеслав Мілош. Про останнього вона видала спогади. Я познайомилася з Барбарою Грушкою-Зих та її творчістю кілька років тому на фестивалі «Литаври», який проходив на Чернігівщині.

Про життя і творчість Рафала Воячека рекомендую прочитати есей Остапа Сливинського. Цей поет став легендою ще за життя, в якому, як пише Остап Сливинський, цитуючи польських дослідників і поетів – колег Воячека, «вперто вивчав витривалість і межі екзистенційного і біологічного існування». А «кров є настільки часто використовуваним символом у Воячека, що вона ризикує семантично замкнутися у фетиш». У вірші з моєї добірки образ крові – теж вагомий. 1999 року в Польщі було знято фільм «Воячек».

Януш Шубер у шкільні роки брав активну участь у туристичному та спортивному житті, але невдовзі внаслідок хвороби опинився прикутим до інвалідного візка. Як поет він дебютував у 48 років. Десятки віршів Шубера присвячені Сяноку, його околицям та сімейним переказам. Інші міста в поетичному світі цього автора є скоріше віддаленим культурним фоном, і щось подібне ми можемо бачити у Бруно Шульца з його Дрогобичем. Писав Януш Шубер переважно неримовані вірші – тим цікавіше звернути увагу на традиційну просодію в нього.

У цій добірці аж троє авторів пов’язані з поетичною групою «Волинь». Це, зокрема, Владислав Мільчарек, чия друга поетична збірка називалася «Ліризм Волині». Весь наклад його третьої книжки віршів «Волинський ліс» (1939) повністю згорів під час війни. З його четвертої збірки (1948) цензура соціалістичної Польщі викинула чимало текстів, а також усі згадки, за якими можна було би визначити волинські географічні назви. Вірний своїй темі, Владислав Мільчарек написав у 1977 році книжку, герої якої – волинські переселенці. 

Стефан Шайдак із 1929 року належав до групи польських поетів-автентистів. У другій половині 30-х став співзасновником групи «Волинь». Він переїхав спочатку до Луцька, згодом до Рівного, а потім до Ківерців. З приходом радянських військ був заарештований і відправлений до Сибіру. Після звільнення з табору він служив у 2-му корпусі генерала Владислава Андерса і пройшов із ним усю Італійську кампанію, взявши участь у битві за Монте-Кассіно. У 2019 році одну з вулиць Сьроди-Великопольської названо іменем Стефана Шайдака.

Перший опублікований вірш Вацлава Іванюка називався «Смерть». Сильний вплив на його початкову творчість мала поезія Юзефа Чеховича. Перша збірка Іванюка вийшла в бібліотечці поетичної групи «Волинь». Однак вповні його творчість розквітла після Другої світової, вже в еміграції. В доробку Вацлава Іванюка понад 20 поетичних книжок. А цей вірш про Шульца й Кафку зі збірки 1987-го було перекладено мною для  відкритою антології «Бруно Шульц у поезії», яка вийшла минулого року під егідою Фестивалю Бруно Шульца в Дрогобичі.

На початку своєї творчості Людмила Мар’янська захоплювалася поетами групи «Скамандр». Вона – відома перекладачка польською Емілі Дікінсон, Елізабет Браунінг, Волта Вітмена, Вільяма Батлера Єйтса, Роберта Бернса, Теодора Ретке. Поетка деякий час мешкала в Америці на стипендії, але повернулася, тому що американський стиль життя виявився їй не близьким. В пізніших інтерв’ю Людмила Мар’янська визнавала, що любить зустрічі з читачами. Її кредо: приймати все, що приносить життя, не піддаватися марноті.

Уршуля Малгожата Бенка у 1983 – 1991 роках мешкала в Парижі та Нью-Йорку. Повернувшись до Польші, вона створила разом з чоловіком-художником групу езотеричного андеграунду «Онейрон». В їхню майстерню в Катовицях приходив навіть Аллен Гінзбург. Твори Уршулі Бенки активно перекладалися російською, а українською, як сказала мені сама поетка, досі ні. Тож я вирішила надолужити цю прогалину. В інтернеті вже можна знайти в українських перекладах кілька її поезій про вино, фрагменти з поеми «Страсті Христові» та ось вірш з нової книжки «Місяць посварився з яйцем», в якій усі тексти пов’язані, як у містерії.

Звертаюсь до тебе тихо

Який сенс?

Лучниця

Волинський ліс

Кафка й Шульц

На різних кінцях землі

Часто з’являються люди схожі між собою

Не рисами обличчя і не кольором шкіри 

А вмінням поєднувати слова.

Ми знаємо як народжується речення

Але не знаємо звідки береться зміст. 

Лад слів пильнує граматика

Та цього не досить

Адже можна зрубати дерево і виросте нове

Можна вивести граматику з її глухих кутів

Проте треба бути Кафкою або Шульцем

Аби оголосити війну капеланам мови

І перемогти.

Обидва мешкали в неподібних країнах

Однак тепер ідеться 

Про їхню подібність.

Рекомендаційний лист – їхні книги

Такі несхоже схожі

І близнючо різні.

Кафка й Шульц

Брати з однієї родини

Польсько-чесько-єврейсько-німецької.

Вино

Час зачиняє дні пред нами

до вознесінь, що будуть згодом.

Мовчання на коханні плями

лишає, жодну таємницю

рипучі не ховають сходи.

Ступаємо по них в підвали,

спускаємося за пляшками

некуштуваних вин. В темниці

для нас у холоді дозріли,

замшились, пилом літ припали,

для нас дозріли, а язик наш

смаку дарунок не приймає,

кришталю чути дзвін – високий

звук струн, що напинає вітер

до снів останніх у польоті, –

та смак вина губам сторонній.

У роті – стума винних льохів,

для спраги нашої безсила.

Мовиш Орфею животом у траві

Ой черевомовцю жартівнику

Як же тебе пошматувала Свята Очевидність

Та від розплутаного лабіринту

Шлунком який порвав підорлик

Мовиш що порвала тебе в зорі

А ліктем у зубах вовка

Що містерії плюють на цивілізацію 

А пальцями які струн торкалися

Філософію зачіпаєш 

Ой, Орфею геть-чисто пошматований