Польські поети, які народилися у грудні

народилися у грудні

Наталія Бельченко знайомить читачів Kyiv Daily з польськими поетами грудня (вітаємо та пам’ятаємо!), це — Барбара Грушка-Зих, Рафал Воячек, Януш Шубер, Владислав Мільчарек, Стефан Шайдак, Вацлав Іванюк, Людмила Мар’янська, Уршуля Малгожата Бенка.

Барбара Грушка-Зих не тільки поетка, а й журналістка. Вона робила інтерв’ю з Чеславом Мілошем, Яном Новаком-Єзьоранським, Кшиштофом Зануссі. Деякі зі співбесідників включили ці інтерв’ю у власні книги. Також вона опублікувала нарис про Генріка Мандельбаума – спалювача трупів в Аушвіці. Про її вірші писали такі поети, як Ян Твардовський, Ева Ліпська, Чеслав Мілош. Про останнього вона видала спогади. Я познайомилася з Барбарою Грушкою-Зих та її творчістю кілька років тому на фестивалі «Литаври», який проходив на Чернігівщині.

Про життя і творчість Рафала Воячека рекомендую прочитати есей Остапа Сливинського. Цей поет став легендою ще за життя, в якому, як пише Остап Сливинський, цитуючи польських дослідників і поетів – колег Воячека, «вперто вивчав витривалість і межі екзистенційного і біологічного існування». А «кров є настільки часто використовуваним символом у Воячека, що вона ризикує семантично замкнутися у фетиш». У вірші з моєї добірки образ крові – теж вагомий. 1999 року в Польщі було знято фільм «Воячек».

Януш Шубер у шкільні роки брав активну участь у туристичному та спортивному житті, але невдовзі внаслідок хвороби опинився прикутим до інвалідного візка. Як поет він дебютував у 48 років. Десятки віршів Шубера присвячені Сяноку, його околицям та сімейним переказам. Інші міста в поетичному світі цього автора є скоріше віддаленим культурним фоном, і щось подібне ми можемо бачити у Бруно Шульца з його Дрогобичем. Писав Януш Шубер переважно неримовані вірші – тим цікавіше звернути увагу на традиційну просодію в нього.

У цій добірці аж троє авторів пов’язані з поетичною групою «Волинь». Це, зокрема, Владислав Мільчарек, чия друга поетична збірка називалася «Ліризм Волині». Весь наклад його третьої книжки віршів «Волинський ліс» (1939) повністю згорів під час війни. З його четвертої збірки (1948) цензура соціалістичної Польщі викинула чимало текстів, а також усі згадки, за якими можна було би визначити волинські географічні назви. Вірний своїй темі, Владислав Мільчарек написав у 1977 році книжку, герої якої – волинські переселенці. 

Стефан Шайдак із 1929 року належав до групи польських поетів-автентистів. У другій половині 30-х став співзасновником групи «Волинь». Він переїхав спочатку до Луцька, згодом до Рівного, а потім до Ківерців. З приходом радянських військ був заарештований і відправлений до Сибіру. Після звільнення з табору він служив у 2-му корпусі генерала Владислава Андерса і пройшов із ним усю Італійську кампанію, взявши участь у битві за Монте-Кассіно. У 2019 році одну з вулиць Сьроди-Великопольської названо іменем Стефана Шайдака.

Перший опублікований вірш Вацлава Іванюка називався «Смерть». Сильний вплив на його початкову творчість мала поезія Юзефа Чеховича. Перша збірка Іванюка вийшла в бібліотечці поетичної групи «Волинь». Однак вповні його творчість розквітла після Другої світової, вже в еміграції. В доробку Вацлава Іванюка понад 20 поетичних книжок. А цей вірш про Шульца й Кафку зі збірки 1987-го було перекладено мною для  відкритою антології «Бруно Шульц у поезії», яка вийшла минулого року під егідою Фестивалю Бруно Шульца в Дрогобичі.

На початку своєї творчості Людмила Мар’янська захоплювалася поетами групи «Скамандр». Вона – відома перекладачка польською Емілі Дікінсон, Елізабет Браунінг, Волта Вітмена, Вільяма Батлера Єйтса, Роберта Бернса, Теодора Ретке. Поетка деякий час мешкала в Америці на стипендії, але повернулася, тому що американський стиль життя виявився їй не близьким. В пізніших інтерв’ю Людмила Мар’янська визнавала, що любить зустрічі з читачами. Її кредо: приймати все, що приносить життя, не піддаватися марноті.

Уршуля Малгожата Бенка у 1983 – 1991 роках мешкала в Парижі та Нью-Йорку. Повернувшись до Польші, вона створила разом з чоловіком-художником групу езотеричного андеграунду «Онейрон». В їхню майстерню в Катовицях приходив навіть Аллен Гінзбург. Твори Уршулі Бенки активно перекладалися російською, а українською, як сказала мені сама поетка, досі ні. Тож я вирішила надолужити цю прогалину. В інтернеті вже можна знайти в українських перекладах кілька її поезій про вино, фрагменти з поеми «Страсті Христові» та ось вірш з нової книжки «Місяць посварився з яйцем», в якій усі тексти пов’язані, як у містерії.

Барбара Грушка-Зих

Народилася 4 грудня 1960 року в Челядзі

чоловік і жінка перед кремацією

цього після спалення приблизно три кілограми

він нахилявся своїми вісімдесятьма над щитом столика

філіжанка повна рудих мурах з вершками

луска ложечок порох цукру раптовий біль у спині

треба сильно нагинати ґніт хребта щоби добре

чути подих жінки що сидить навпроти

а раптом за білою хусточкою долоні

відкриється чорна безодня діра відсутності

поки він ще має тіло не хотів би в неї потрапити

а потім попелом зі свого серця буде чорнити

брови пейзажу дряпати її в чорному стволі горла

Рафал Воячек

Народився 6 грудня 1945 року в Миколові, помер 11 травня 1971 року у Вроцлаві

Звертаюсь до тебе тихо

Звертаюсь до тебе так тихо ніби сяю

І зорі розквітають на луці моєї крові

Стоїть в моїх очах зірка твоєї крові

Звертаюсь так тихо що тінь моя білішає

Я холодний острів для твого тіла

яке падає в ніч гарячою краплею

Звертаюсь до тебе так тихо мов крізь сон

палає твій піт на моїй шкірі

Звертаюсь до тебе так тихо як птах

на світанку ронить сонце в твої очі

Звертаюсь так тихо

як сльоза різьбить зморшку

Звертаюсь до тебе так тихо

як ти до мене

Януш Шубер 

Народився 10 грудня 1947 року в Сяноку, помер 1 листопада 2020 року в Ліську

Який сенс?

Який сенс цього всього?

Гонитва до знемоги.

Під час гоління спів

І смаження хлібців.

Краватки гордіїв вузол,

В який на роки вгрузнув,

Задивлений у вітрину,

Пливеш ти й усе плине

У вихлопах авт на мості:

Антени у високості,

Строкаті газет крила

І реклами вітрила.

Бозна-чого рахування

На ноутбука екрані.

Лиш в гомоні бару стиха

Почуєш гонг втіхи.

В коньячнім букеті вії

Її, у такт пальцям хміліє.

Безтактністю в цей такт

Занадто поспішний акт.

Який сенс цього всього?

Гонитва до знемоги –

До впалого янгола, гола

Яблуком райським спроквола.

Хрипиш, хоч вже по цимбалах:

Який сенс? Скажи мені, сонце.

І здогад – мов магнію спалах:

Все сон це, все сон це, все сон це.

Владислав Мільчарек 

Народився 14 грудня 1916 року в Рівному, помер 18 вересня 1993 року у Варшаві

Лучниця

Не знаю, може, Амур ти, а чи сучасна Діана – 

Ховаєш у стрілах згубу, коханням вводиш в оману.

Напружуєшся звабливо, легенько тремтять рамена,

Коли, як брову над повіком, ти лук напинаєш для мене.

Прицілюєшся неквапом, упевнена в силі та впливі:

Стрілу спрямовано в серце, в лице – твій профіль вродливий.

Ще мить, і точені пальці розслабиш, чоло донизу:

Тоді – тятиви сопрано, стріла блискавично бризне.

Застигнеш в німому танці, із алебастру принадо, 

Лиш губи здригнуться легко і очі будуть блищати.

О, так залишись назавжди, небачена насолодо,

Стоятимеш на п’єдесталі як зліпок людської вроди. 

Стефан Шайдак 

Народився 14 грудня 1910 року в Тужі, помер 6 березня 2004 року в Сьроді-Великопольській

Волинський ліс

Коли мене не було,

і вас не було,

ріс волинський ліс.

Рослини

буяли без упину

пахнучи смолисто та ожинно

Руки 

клали на плечі

на шию

на стегна

(так діти кладуть, граючи)

і співали слов’янську пісню

Час

розколов густий ліс

щільний вміст

Вацлав Іванюк 

Народився 17 грудня 1912 року в Старому Хойно, помер 5 січня 2001 року в Торонто

Кафка й Шульц

На різних кінцях землі

Часто з’являються люди схожі між собою

Не рисами обличчя і не кольором шкіри 

А вмінням поєднувати слова.

Ми знаємо як народжується речення

Але не знаємо звідки береться зміст. 

Лад слів пильнує граматика

Та цього не досить

Адже можна зрубати дерево і виросте нове

Можна вивести граматику з її глухих кутів

Проте треба бути Кафкою або Шульцем

Аби оголосити війну капеланам мови

І перемогти.

Обидва мешкали в неподібних країнах

Однак тепер ідеться 

Про їхню подібність.

Рекомендаційний лист – їхні книги

Такі несхоже схожі

І близнючо різні.

Кафка й Шульц

Брати з однієї родини

Польсько-чесько-єврейсько-німецької.

Людмила Мар’янська

Народилася 26 грудня 1923 року в Ченстохові, померла 17 жовтня 2005 року у Варшаві

Вино

Час зачиняє дні пред нами

до вознесінь, що будуть згодом.

Мовчання на коханні плями

лишає, жодну таємницю

рипучі не ховають сходи.

Ступаємо по них в підвали,

спускаємося за пляшками

некуштуваних вин. В темниці

для нас у холоді дозріли,

замшились, пилом літ припали,

для нас дозріли, а язик наш

смаку дарунок не приймає,

кришталю чути дзвін – високий

звук струн, що напинає вітер

до снів останніх у польоті, –

та смак вина губам сторонній.

У роті – стума винних льохів,

для спраги нашої безсила.

Уршуля Малгожата Бенка

Народилася 30 грудня 1953 року у Вроцлаві

Мовиш Орфею животом у траві

Ой черевомовцю жартівнику

Як же тебе пошматувала Свята Очевидність

Та від розплутаного лабіринту

Шлунком який порвав підорлик

Мовиш що порвала тебе в зорі

А ліктем у зубах вовка

Що містерії плюють на цивілізацію 

А пальцями які струн торкалися

Філософію зачіпаєш 

Ой, Орфею геть-чисто пошматований

Возможно вам также понравится

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *