Актуальне бароко

Наталія Фоменко

Ще не так давно барокова музика в Україні була «долею обраних». Втім, за останні кілька років вона привертає увагу все більшої аудиторії. Як тут не згадати проект Open Opera Ukraine, команду, що складається із трьох осіб (Галина Григоренко, Анна Гадецька і Наталія Хмілевська), і робить дива. Ініційовані нею події, такі як постановка опери «Дідона і Еней» Генрі Персела, приїзд до Києва Емми Кіркбі, створення аматорського барокового хору – засвідчили, що суспільний попит на таку музику у нас є, і він не обмежується лише професіоналами. 

У чому ж секрет бароко? Ця музика має декілька засад, які потенційно відповідають потребам широкої аудиторії. По-перше, її милозвучність. По-друге – вона розповідає про вічні теми (любов, смерть, радість, страждання), які резонують із почуттями й переживаннями нас теперішніх. І по-третє – вона у певному сенсі «проста», принаймні барокові твори для голосу за бажання можуть опанувати люди й без спеціальної освіти.

Напередодні концерту барокової музики у Музеї Ханенків коротке інтерв’ю Kyiv Daily погодилась дати клавесиністка Наталія Фоменко, представниця школи професора Світлани Шабалтіної. Разом із Наталею Хмілевською (сопрано) вони виконають твори від раннього до пізнього Бароко. У програмі – твори Клаудіо Монтеверді, Генрі Персела, Йоганна Себастьяна Баха та Жосефа-Ніколя Руайє.      

Багатий репертуар бароко дає можливість виступати в різних складах. Як виникла ідея виступити удвох? 

Із Наталею Хмілевською ми дружимо вже упродовж 15 років, в нас дуже теплі і близькі стосунки. Познайомились ми, до речі, теж на основі барокової музики. Наталя – дуже талановитий і тонкий музикант. Це щастя музикувати з нею! Я давно мріяла зробити концерт удвох.

Розкажіть детальніше про програму концерту. Хто із вас її вибирав чи спільно? 

Програму вибирали разом, вона охоплює репертуар від Монтеверді до Баха. 

Логіка програми хронологічна – від раннього до пізнього бароко різних країн. Йдеться про те, щоб представити різні національні школи? 

Так, ми хотіли представити різноманітне бароко – різні національні школи (Італія, Англія, Німеччина, Франція), а також виконати те, про що кожна з нас давно мріяла.

Чим відрізняється, скажімо, бароко Італії від бароко Франції? 

Французька та італійська музика епохи Бароко відрізняються точно так само, як відрізняється менталітет і характер французів та італійців. Італійці – спонтанні і безпосередні, а французи – стримані і прохолодні, прихильники точності і форми у всьому. Італійська музика має велику свободу, французька має чіткий регламент. Так, наприклад, Adagio в італійській музиці прийнято прикрашати, орнаментувати при повторах, а у французькій музиці це вважалося поганим смаком.

Із чотирьох імен, чия музика буде представлена, найменш знане ім’я Жозефа Руайє. Що можете сказати про музику цього композитора?

Музика Руайе – це приклад того, наскільки несподівано і сучасно може звучати музика Бароко. Це такий собі хард-рок 18 століття! Цей композитор зазнав слави за життя, а після смерті був незаслужено забутим. Він використовує незвичайні дисонуючі гармонії, нетипові для свого часу ритмічні прийоми.

Як ви оцінюєте акустичні умови в Мyзеї Ханенків з погляду виконання барокової музики?

Зал у Музеї Ханенків вважаю ідеальним для виконання барокової музики. Плюс картини, які надають неповторної атмосфери. Завжди із задоволенням там виступаю із різними музикантами. Там самі стіни налаштовують до занурення у минулі століття…

У Києві школу клавесинної майстерності створила Світлана Марківна Шабалтіна. Ви – одна з її учениць. Як вона вплинула на вас як музиканта?

Я дуже багатьом зобов’язана Світлані Марківні Шабалтіній. Це людина, яка зробила, здавалось би, неможливе – створила в умовах відсутності майстрового інструменту аудиторії для занять на клавесині. Вона добилась появи інструментів в Україні та створила клас клавесину у Національній музичній академії ім. П. Чайковського. Вона спряла також тому, щоб клас клавесина з’явився й у Київській спеціалізованій музичній школі ім. Лисенка і в Інституті Глієра. Сьогодні клавесиністи, яких вона виховала, посідають призові місця на європейських спеціалізованих конкурсах і достойно представляють Україну в інших країнах. Світлана Марківна для мене – приклад високої виконавської майстерності, цілеспрямованості, самовіддачі і чесного ставлення до своєї професії.

Якось Ольга Пасічник сказала, що клавесин вчить нас панувати над часом, володіти часом. Чого від клавесина навчаєтеся ви?

Я абсолютно згодна із цим твердженням, клавесин і справді вчить володіти часом, тому що час і артикуляція – це фактично єдині засоби для отримання динаміки на цьому інструменті.

Які в Україні перспективи популяризації старовинної музики? 

Останнім часом відчувається великий інтерес публіки до барокової музики в Україні. На мій погляд, це відбувається тому, що ця музика, як жодна інша, дає дуже сильний позитивний заряд слухачеві, вона (безумовно, у хорошому її виконанні) дуже актуальна і свіжа, виражає всі ті почуття і переживання, які близькі всім нам, сучасним людям.

Текст: Олеся Найдюк

  • Що: Концерт барокової музики
  • Коли: 24 березня, 17.00
  • Де: Музей Ханенків, вул. Терещенківська, 15


Возможно вам также понравится

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *