«Відмовити Вишиваному не зміг ніхто»

Олександра Саєнко

«Вишиваний. Король України» — історія, яка розказана меценатом, четверта, заключна. Олександра Саєнко про те, чому саме Вишиваний.  І не тільки.

Як ви наважились на цю постановку — який був план і завдання? Чому саме Вишиваний

Це було спонтанне і легке рішення. Питання: «Ти готова цим займатись?» Відповідь: «Так».

Історія почалась із зустрічі людей зі сфери культурного і мистецького менеджменту з потенційним меценатом. Коли в лютому 2017 року директор ХНАТОБ Олег Орищенко і заступник директора Ігор Тулузов прийшли до Почесного консула Австрії Всеволода Кожемяка, вони хотіли заручитись його підтримкою у створенні сучасної української опери, яка б зібрала зірковий авторський склад. Зустрічна пропозиція консула присвятити оперу австрійцю Василю Вишиваному була сприйнята позитивно. 

Я сказала «ага» і почала працювати. Хто буде автором лібрето, я знала з першої хвилини. Залишилось знайти інших. 

Як працювалося над втіленням — етапи (можливо, збої, можливо — прориви) – що відбувалося з вами, з вашими друзями, з людьми, які залучалися до проєкту?

Звісно, кожна велика справа має складні етапи, а така тонка річ як великий музичний твір, опера — тим більше. Текст лібрето був написаний Сергієм Жаданом досить швидко, але пізніше перероблявся уже на прохання композиторки і режисера. Другим етапом був пошук композитора, і після професійних консультацій ми зупинились на Аллі Загайкевич. (Сама  б я обирала навмання, адже не маю тих професійних компетенцій, які б допомогли оцінити здатність композитора впоратись із завданням, і мені дуже допоміг Ілля Разумейко). Далі я довго відбирала режисера. Якщо на автора музики я мала максимум 5 кандидатів, то тут було прізвищ 10, і всі дуже різні, з тими чи іншими слабкими і сильними сторонами. На Ростислава Держипільського я звернула увагу після його неоОпери-Жаху  Hamlet, експериментальної музичної вистави. Ростислав так само, які й попередні творці, захопився постаттю Вишиваного і відповів згодою. Останньою важливою задачею я вважала для себе підібрати так само зіркового диригента. Хоча диригент ХНАТОБ дуже досвідчений і професійний, мені хотілось мати в команді Оксану Линів, ім’я якої забезпечує кожному проєкту безумовний успіх. Одна з найвідоміших у світі жінок-диригенток, мегапрофесійна, харизматична і патріотична до нестями, вона дуже пасувала до ідеї нашої опери. «Вполювати» її — з огляду на зайнятість і затребуваність — було непросто, але мені це вдалось. Тобто, це вдалось Вишиваному. Йому відмовити не зміг ніхто. Дуже гармонійно виникла кандидатура на головну роль — Вячеслав Довженко. Я проводила переговори і з іншими співаками, але, вочевидь, Вишиваного таки судилось співати «кіборгу». 

Коли уже здавалось, що пошуки завершені, і можна приділити увагу власне постановочному процесу, нам із метром Жаданом практично одночасно спало на думку, що лібрето настільки гарне і самобутнє, що ми маємо його видати. І тут я переконала метра у своєму рішенні: ілюстрації не потрібні, потрібен фантастичний книжковий дизайн. І ми його маємо: цей дизайн, як і загальна стилістика інформаційної кампанії проєкту — справа рук Надії Кельм і Ольги Жук, дуже успішного, інтелектуального творчого тандему. 

Вас змінювала робота над «Вишиваним»?

Крім набуття значного досвіду, починаючи від технічних аспектів створення оперного твору і до хитросплетінь багатовекторних комунікацій (подумайте лише, яка в нас географія і багатошаровість: трупа харківського театру, композиторка з Києва, франківський режисер, диригентка, яка уже багато років живе в Європі і багато працює як фрілансер з різними колективами), ця робота продемонструвала мені, як важливо робити справу зі «своїми» людьми, з людьми, які поділяють твої переконання і цінності. Тому що саме спільні цінності дозволяють долати труднощі. Якщо ж їх немає, проєкт може не відбутись навіть за умови наявності значних ресурсів. Ні, я не змінилась, просто інтуїтивне знання перетворилось на переконання і принцип.

Що буде після прем’єрних показів?

Ми маємо план провезти оперу найбільшими містами України. Цю постановку мають побачити якомога більше людей. Причому не лише в Україні, але і за її межами. Перша країна, в якій хочемо показати наш твір, — само собою, Австрія. Сучасна опера, яка вшановує пам’ять члена австрійської імператорської родини, буде належно оцінена австрійською публікою, вибагливою і вдячною.  

Чи є вже плани на наступну виставу?

Спочатку ми повинні зробити якомога якісно цей проєкт і отримати від нього максимум: від самої постановки, від літературного твору, від постаті Вишиваного, яку можна відкривати українцям і далі — через різноформатні заходи. Після завершення активної фази мусимо оцінити і проаналізувати: що вдалось, що — ні. Зробити — якщо можливо — роботу над помилками і висновки. Аж тоді можна буде подумати над наступними подібними проєктами. Якщо рішення буде позитивним, ми вам обов’язково розкажемо про наші ідеї. Вони обов’язково будуть прекрасні.

Возможно вам также понравится

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *