Київська компанія OLK Manufactory створює водночас традиційні та сучасні килими. Їхньою особливістю є те, що вони виробляються вручну з натуральних матеріалів, завдяки техніці ручного ткацтва, що була вигадана у XVI столітті.
За всім цим стоїть українська художниця, засновниця та виконавчий директор OLK Manufactory Оксана Левченя. Поєднуючи унікальний сучасний дизайн, народний орнамент та традиційну техніку, у її майстерні створюють продукт, що гідно конкурує з витворами мистецтва на міжнародній арені.
Люсія Бондар, авторка книжок про дизайн в Україні, відвідала майстерню OLK Manufactory та поспілкувалась з Оксаною про її творчість, натхнення, шлях до успіху та процес створення художніх виробів в OLK Manufactory.
Якою була ваша перша робота як предметного дизайнера? Ви вважаєте себе художником чи дизайнером?
Моя перша робота була створена у 10 років у татовому гаражі: це була книжкова поличка з деревинно-стружкової плити на підвісах.
Мені важко давати визначення хто я. Я вважаю, що коли на всі питання є очевидна відповідь, то творчий процес вичерпано, починається рутинна та дещо кон’юнктурна робота. Я відчуваю себе вільною від позначок і це дає мені енергію для мрій та нових ідей, робить здатною на будь-що у творчому процесі. Тому я балансую на межі невизначеності.
Ви створюєте оригінальні предмети декору, переосмислюючи естетичні функції килима в інтер’єрі. Як виникла ідея створювати саме килими?
Я була у вимушеній творчій відпустці за кордоном і не мала можливості працювати в майстерні. Я думала над тим, як поєднати ремесла та власні ескізи. Так я вигадала Arts and Crafts. Страшенно засмутилася, коли виявилося, що цей напрям уже вигадав Вільям Морріс у 1860-х роках. Проте я почала шукати українські майстерні, які могли б виткати гобелен із мого живопису. Так я познайомилася з майстрами відомої в радянські часи фабрики Клари Цеткін і Рози Люксембург у Полтавській області, і процес було запущено. Я почала вивчати килимарство й була вражена неймовірним потенціалом нашого історичного надбання. Оскільки я із запалом розповідала всім знайомим про це захоплення, за кілька тижнів я отримала перше замовлення від Христі Храновської. Майстерні ще не було, і для того, щоб реалізувати задум, я зібрала першу команду зі студентів Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука. У роботі ми використовували досвід майстрів Полтавської області.
Як би ви описали свій художній стиль? Розкажіть, будь ласка, як відбувається процес створення малюнків, патернів килимів. Чим ви надихаєтеся, звідки берете ідеї?
У мене немає спеціальної освіти, але колись, паралельно з інтернатурою в Олександрівській клінічній лікарні, я навчалася на курсі з дизайну в неймовірно обдарованого викладача Андрія Пронюка. Тоді я зрозуміла головне: власні ідеї і переосмислення візуального досвіду – це найцінніше. Я не задумуюся над своїм стилем, а намагаюсь робити те, що виникає в моїй уяві. Для одних людей ідеї літають у повітрі, а іншим вони приходять у голову. Я відчуваю їх у своїй голові.
Коли я щось вигадую, а потім бачу аналог, то відмовляюся від реалізації задуму. Це все тому що я прагну бути чесною насамперед перед собою. Не бачу сенсу повторювати чужий досвід і підглядати за колегами. Часто буває так, що думаєш про апарат Ґольджі, або особливості медіаторних систем мозку, і раз – виникає думка про тотем із відбракованих шкарпеток. Не знаю, як це працює. Мабуть, процеси в корі мозку впливають на активацію декількох зон одночасно.
«Потенціал креативного сектора в Україні дуже високий. Ми маємо багато гучних імен, що досягли впізнаваності та успіху в світі»
Коли ви заснували компанію OLK Manufactory? Як ви оцінюєте бізнес наразі з фінансового погляду?
Компанія заснована у 2016 році. Майстерня працює за правилами осмисленого екологічного виробництва. На мою думку, ми досягли успіху. Спочатку я планувала зробити підприємство масштабним, а потім зрозуміла, що мені цікаво робити унікальні речі в межах галерейного дизайну й нецікаво тиражувати продукцію лише заради фінансової вигоди. Ціна на килими залишається дещо високою для ринку України, проте адекватною для країн Європи та Америки. Але співвідношення закордонних і вітчизняних покупців майже рівне. Ми не включаємо до ціни додану вартість за мистецьку цінність, але штучне виробництво, оплата ручної праці майстрів, використання якісної вовни, процес її фарбування та саме виробництво в Україні з дотриманням правил, становить понад 50 відсотків вартості килима. Я виконую велику частину роботи сама. Майже все, крім безпосередньо ткацького процесу.
Плани у OLK Manufactory грандіозні. Побачимо, чи вдасться нам їх втілити.
Ви зберегли старовинні автентичні техніки, ручне ткацтво в процесі виробництва. Як вам це вдалося? Як ви вивчали традиційні техніки й організували процес?
Від незнання я намагалася вигадати процес заново. Згодом, вивчаючи це, я познайомилася з Всеукраїнським центром вишивки та килимарства в місті Решетилівка (Полтавська область) і відправила до них майстрів за досвідом. На етапі власних експериментів, виправляючи помилки, ми створили особливий, рельєфніший та дещо міцніший за декоративне ткацтво варіант. Верстати ми теж розробляли самі, взявши за основу стародавній дерев’яний станок. Техніка здається простою, але дуже залежить від таланту майстра. Процес ткання потребує кропіткої праці та натхнення.
Основа килимів – конопляна нитка, полотна виготовляються з фарбованої натуральної вовни карпатських вівець або рослинної пряжі з кропиви. Хто постачає вам ці матеріали?
Ми працюємо здебільшого з чернігівською вовною. Інколи я використовую готові варіанти пряжі, частіше – фарбую власноруч. Конопляну або бавовняну нитки основи теж постачають українські виробники.
Скільки всього робіт і колекцій ви створили за всі роки роботи та які нагороди отримали?
Не підраховувала точно, в каталозі близько 80 ескізів. Наклад кожного виробу становить до 15 копій. Потім ми змінюємо гаму або деталі орнаменту.
Дуже пишаюся досягненнями майстерні: фінал бієнале Arte Laguna Prize 2018/19 з роботою Cosmic Cossacks (виставка проходила в Арсеналі у Венеції (Італія)), перемога в номінації Floor covering ELLE Decoration International Design Awards Ukraine 2019 (Україна), участь у виставках разом із командою українських дизайнерів у Ейндговені (Нідерланди) на тижні дизайну DDW 2018, у Мілані (Італія) на MDW2019, у Парижі (Франція) на виставці Révélations 2019 у неймовірному просторі Grand Palais.
Наші роботи опубліковані на знакових платформах із дизайну dezeen.com і sightunseen.com, у британському журналі Cover, присвяченому килимарству та текстилю, а також у ELLE Decoration France й ELLE Decoration Cheс. Зараз ми співпрацюємо з онлайн-платформою з продажу предметів інтер’єрного та галерейного дизайну в країнах Бенілюкс. До того ж, нас запросили взяти участь у виставці від The Michelangelo Foundation for Creativity and Craftsmanship – Homo Faber – у Венеції, а також розмістити наші роботи на їхній платформі.
Над якими новими продуктами ви працюєте зараз? Розкажіть про них.
Наразі я працюю над об’єктами з текстилю та трикотажу, розробляю килими, що можуть трансформуватися, а також серію ресайклінг килимів, створених зі старих, реставрованих ворсових і безворсових килимів. Також хочу запустити нову лінію предметів інтер’єру, але про це ще рано.
Наскільки критично ви ставитеся до своїх робіт? Як довго може тривати процес їх розроблення?
Мені важко запускати в роботу новий ескіз, я майже ніколи не буваю задоволена власною роботою, але зобовязання перед майстрами та поціновувачами змушують дивитися на продукцію дещо відокремлено від самокопання.
За ким із предметних дизайнерів ви слідкуєте? Чиї роботи вам подобаються найбільше?
У мене немає авторитетів і водночас щиро захоплююсь, коли бачу чужу прекрасну роботу. Обдарованих людей дуже багато, зокрема надихають Вінченцо Де Котіс і Піт Хайн Ейк.
Чи отримуєте ви запити на розроблення індивідуальних килимів від бізнесів чи приватних осіб? Якщо так, розкажіть докладніше.
На щастя, таких запитів мало. Якщо роботу замовляють, то здебільшого довіряють розробку на мій розсуд. Хочу виокремити прекрасний досвід роботи з Андрієм Здесенко для концерну «Біосфера». Найближчим часом поділюсь результатом.
Як пандемія коронавірусу вплинула на роботу OLK Manufactory?
Ми майже не помітили її вплив на нашу працю. На початку карантину було складно планувати роботу в майстерні: треба було підлаштуватися до обмежень функціонування громадського транспорту, майстрам було важко приїздити на роботу, але загалом усе йшло стабільно. Робота не зупинялась і замовлень не стало менше.
Розкажіть про ринок предметного дизайну в Україні. Наскільки він розвинений? Чи складно українським предметним дизайнерам із погляду просування себе в Україні та на міжнародній арені?
Потенціал креативного сектора в Україні дуже високий. Ми вже маємо багато гучних імен, що досягли впізнаваності та успіху в світі. Я не можу порівнювати, наскільки важко дизайнерами просувати свій продукт на світовій арені, але знаю, що в нашій країні, на жаль, є сфери та професії, у яких просуватися важче. Наприклад, лікарі та науковці. Успіх дизайнера здебільшого залежить від його власного таланту, організації процесів і команди. Так, звісно, знайти кошти на розвиток важко, але все можливо. Тут немає ніякої приреченості та залежності від державного бюджету й устаткування. Якщо є що показати, то знайдеться й кому.
Низка ваших проєктів увійшла до першої книги про предметний дизайн в Україні PRODUCT DESIGN in Ukraine. Скажіть, чому важливі такі проєкти, як ця книга.
Я щиро вважаю публікацію в книзі PRODUCT DESIGN in Ukraine найвищим досягненням цього року для нас. Бути причетною до креативного процесу, опинитися поряд із талановитими митцями в одному виданні – це надихає та компенсує всі складнощі й енергозатрати, з якими ми зіткнулися під час створення продуктів.
Я хочу подякувати за неймовірну роботу всім причетним до видання. Це колосально важлива справа. Саме такі книги роблять український предметний дизайн цілісним, впізнаваним, показують досконалу роботу архітекторів та дизайнерів, популяризують у такий прекрасний спосіб (книга вийшла напрочуд гарна) і нашу роботу, і країну. Це однаково важливо і для образу України у світі, і для українців.
2 коментарі
Чудове інтерв”ю! ?
Дякуємо!