Памяти Глаголевых

Глаголев

На первом этаже киевского Музея Булгакова в начале лета обновилась экспозиция — рядом с «уголком», посвященным владельцу усадьбы Василию Листовничему открылась выставка «Живое слово» — дань памяти О. Александру Глаголеву.

Накануне дня рождения его сына, Отца Алексея Глаголева, Kyiv Daily попросил рассказать директора музея Людмилу Губианури об этой экспозиции. 

…Недавно я прочла «Амадоку» Софии Андрухович, совершенно музейный роман, как, кстати, и предыдущий, — и отметила для себя: в жизни случаются отдельные, параллельные сюжеты. В музее ты видишь фотографию, на ней вдова, молодая женщина, семеро детей.  Потом ты понимаешь, — когда ты впервые вошла в музей, была младше женщины на фото. А теперь ты — намного старше ее. 

Потом во время экскурсии посетительница скажет об этой фотографии: «мне так это понятно, мне тоже 37 лет, и я тоже осталась вдовой». Это — параллельные сюжеты. 

А потом эта женщина расскажет, что она не просто вдова в 37 лет, а что ее бабушка жила на Андреевском спуске, и знала то ли О. Александра Глаголева, то ли Булгаковых. 

И ты понимаешь:  сюжеты начинают пересекаться. 

Киев и судьбы его жителей — пример таких пересекающихся историй. Так и с Булгаковыми, так и с Глаголевыми. 

Корифеи нашего музея стали исследовать киевскую биографию Булгакова — а ее ведь никто не знал, все знали московский период его жизни. Александр Петрович Кончаковский, первый директор музея, вышел на Татьяну Павловну Глаголева, жену Алексея Глаголева, сына О. Александра. Выяснилось, что живы дети Алексея и Татьяны — внучки О. Александра — Мария и Магдалина. Они жили на улице Боричев ток, 28. Мы их видели, мы их слышали. 

Так получилось, что кроме нас, Музея, этим мало кто интересовался. 

Есть отдельная большая история отношений О. Глаголева и семьи Булгаковых. 

И есть совершенно потрясающее наследие ученого, библеиста и гебраиста Глаголева, которое к нам не имеет отношения, мы не можем заниматься этим профессионально. 

И есть — судьба Алексея и Татьяны Глаголевых, Праведников мира. 

Поскольку не было тех, кто решился  бы взять на себя академическое наследие Отца Александра Глаголева, семья передала все нам, Музею Булгакова. 

Связь О. Александра с семьей Булгаковых  — очевидная и многолетняя: отец Александр был младше Афанасия Ивановича Булгакова — как и почему он стал духовником семьи Булгаковых — мы не знаем. Он был при смерти отца Булгакова, причащал его святых даров. Потом он помогал Варваре Михайловне. Чтобы помочь вдове, он будет привозить на саночках своих детей к ней на уроки. Отец Александр венчал Михаила Афанасьевича. Потом он будет отпевать Варвару Михайловну…

А потом окажется, что там, где мы разместили наш уголок, дань памяти Глаголеву — уже есть такой же скромный уголок, посвященный Василию Павловичу Листовничему. Они оказались рядом, и их истории тоже пересекаются! Отец Александр венчал дочь Василия Павловича, крестил внука, а его сын Алексей — крестил внучку Листовничего. 

И каждый из них оказался  прототипом Булгакова-писателя. Листовничий (Лисович) — совершенно типичный для Булгакова сатирический (и трагический) образ. Отец Александр — исключение, он выпадает из булгаковских образов своей стопроцентной положительностью. У Булгакова больше нет таких. Он (Автор, Повествователь) пишет любовью об отце с матерью — их нет, он их вспоминает, Отец Александр — живой персонаж, он — живет. Положительно рассказывать о герое — другого такого опыта у Булгакова нет. И потом, Глаголев — это прямой прототип. 

И наконец, последнее.  Наша страна вырабатывает свои отношения с Бабьим Яром и Холокостом, и невозможно не вспомнить О. Александра — все, кто его вспоминают, помнят, как он останавливал погромы. И как он отказался  лжесвидетельствовать на процессе Бейлиса. Его старшие дети — Праведники мира,  на нашей выставке есть их фотографии. 

Хрупкий, невысокого роста, не очень крепкого здоровья Отец Александр Глаголев смог вынести допросы и пытки… эта его история не проста и тоже не до конца изучена. Второй раз его арестовали по делу   фашистской организации церковников вместе с экзархом (Константином) Дьяковым.

Родным сказали, что Глаголев умер от сердечной недостаточности в больнице при тюрьме. Потом оказалось, что Глаголев  с Дьяковым умерли в один день, чуть ли не в соседних кабинетах, во время пыток. И эту историю тоже невозможно не впустить в жизнь  Музея, она «раздвигает» его стены. 

Всегда ведь хочется раздвинуть локальную историю, об этих сюжетах невозможно не говорить,  они  волнуют, они беспокоят.

Глаголев

Живе слово — музейна експозиція.

Виставка присвячена Алєксандру Алєксандровичу Глаголєву  (1872 – 1937) – священномученику, вченому, богослову, – світлій людині, слово якої облагороджувало і лікувало. В романі М.Булгакова «Біла гвардія»  Глаголєв став прямим прототипом священика о. Алєксандра.  

Алєксандр Глаголєв отримує  освіту в Київській Духовній Академії у 1894-1898 роках.

В магістерській роботі «Ветхозаветное библейское учение об ангелах» Глаголєв, за виразомАлєксандра Мєня, передбачив висновки сучасної біблеїстики. Рукописний фоліант цього твору, подарований музею онучками А.А.Глаголєва, багато років був представлений на експозиції.

З 1900 року Глаголєв – доцент кафедри давньоєврейської мови і біблійної археології. Він знав 18 іноземних мов. Новий Заповіт давньоєврейською мовою і Старий Заповіт грецькою, що належали йому, також зберігаються в музеї М.Булгакова.

 У 1903 році, «побуждаемый внутренним призванием», приймає сан священника. У храмі Ніколи Доброго його подвижницька пастирська діяльність триває понад 30 років. У 1905 році, разом з о. Міхаїлом Єдлинським, о. Алєксандр зупиняє єврейські погроми на вулицях Подолу, під час першої світової війни служить у лазареті, який був розміщений у будинку  3-ї  Київської гімназії.

З 1906 – екстраординарний професор КДА, у 1910 – займає кафедру Святого Письма Старого Заповіту. 

У 1911 році професор Глаголєв очолює першу паломницьку екскурсію студентів КДА на Святу Землю.

Богослов Глаголєв – автор численних коментарів до книг Старого Заповіту, бере участь в видавництві Православної енциклопедії і слов’янської Біблії.

У 1913 році гебраїст Глаголєв, призначений експертом у справі Бейліса, відмовляється  бути лжесвідком, що сприяло виправданню несправедливо звинуваченої людини.

На початку 1930-х років о. Алєксандра було виселено з будинку священника по вулиці Покровській, він живе в кімнатці на сходах, що ведуть на дзвіницю церкви Ніколи Доброго. Дзвіниця збереглась. Храм Ніколи Доброго, зачинений у 1934 чи 1935 році (о. Алєксандр став служити в церкві Ніколи Набережного), зруйнували у 1936. 

У 1931 році, заарештований по звинуваченню у причетності до «Истинно-православной церкви», протоієрей Глаголєв півроку перебуває у Лук’янівській в’язниці.

Вдруге  о. Алєксандра заарештовано  20 жовтня 1937 року, провиною призначено  членство у «фашистській організації церковників». Він мужньо переносить 18 допитів, помирає 25 листопада 1937 у в’язниці, про що близькі змогли довідатись лише через 60 років. Символічна братська могила знаходиться на Лук’янівському цвинтарі, де рідними о. Алєксандра споруджено пам’ятник. 

Православною церквою  протоієрей Олександр Глаголєв нині визнаний як священномученик, його ім’я – у списку  Собору святих Київської Духовної Академії.

Старший син о. Алєксандра, Алєксєй Алєксандрович Глаголєв (1901- 1972), стає священником у 1941 році. Під час німецької окупації служить  у Покровській церкві на Подолі. Ризикуючи життям, за участю дружини Татьяни Павлівни і старших дітей Магдаліни і Ніколая,  спасає приречених на смерть людей іудейського віросповідання. У 1991 році Інститут історії Голокосту Яд Вашем удостоїв о. Алєксєя і його рідних почесного звання  «Праведників народів світу».

Духівник Булгакових, о. Алєксандр, не один раз бував на Андріївському узвозі,13.  У березні 1907 року він сповідав і причащав помираючого Афанасія Івановича, батька Міхаїла Булгакова. Він освячував у Булгакових на Великдень святковий стіл.  У квітні 1913 року вінчав у храмі Ніколи Доброго Міхаїла Булгакова і Татьяну Лаппа, у липні 1917 – Надєжду Булгакову і Андрєя Земського. Мати Булгакова померла від тифу на Андріївському узвозі,38, у 1922 році, і відспівував її в Десятинній церкві також отець Алєксандр.

Маленькому Алєксєю Глаголєву Варвара Михайлівна, мати М.Булгакова, давала уроки музики.

На різдвяній ялинці у Булгакових бували діти о. Алєксандра і донька власника садиби на Андріївському узвозі,13, Васілія Листовничого, життя якого трагічно обірвалось  у 1919 році.  Заарештований більшовиками, він загинув у Лук’янівській в’язниці, як і духівник Булгакових. Відомо, що о. Алєксандр вінчав доньку Листовничого Інну, хрестив  онука; онучку Ірину хрестив отець Алєксєй. 

 Деякий час, після закриття у 1960 році Покровської церкви, о. Алєксєй Глаголєв служив у Хрестовоздвиженському храмі на Подолі, де у 1891 році був охрещений майбутній письменник Міхаїл Булгаков. 

Усі матеріали передані музею М. Булгакова сім’єю Глаголєвих. 

Фортепіано Глаголєвих подаровано музею Валентиною Бондаренко

На фото слева направо: Отец Александр (Александр Алексеевич Глаголев), Коля, Магдалина, Алексей Александрович и Татьяна Павловна Глаголевы. 1930 год

Возможно вам также понравится

2 комментария

  1. До століття протоієрея Олексія Глаголєва (у січні 2002 року) на стіні Києво-Могилянської академії (вул. Волоська, 8/5) встановлена меморіальна дошка, присвячена батькові і синові – священикам Олександру і Олексію Глаголєвим.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *