У столичному мистецькому середовищі Любу Плавську знають як професійну досвідчену дизайнерку, її стильні афіші чи постери до мистецьких подій завжди впізнаються. Та не менш цікавою є її діяльність поза фахом: тут поєднуються гра на музичних інструментах, фольклорний спів і створення виробів із глини.
Важлива розмова: генеральна директорка Одеського національного академічного театру опери та балету Надія Бабіч та генеральний директор-художній керівник Львівської національної опери Василь Вовкун (та народний артист України) розповідають про те, яким має бути «менеджер опери», як він мусить й може керувати колективом і вибудовувати процеси, щоб створювати модерні, розумні, яскраві проєкти в культурі.
Наталія Бельченко продовжує знайомить читачів Kyiv Daily з польськими поетами. Ми дізнаємося про поетів, які народилися у квітні. І прочитаємо їхні вірші в її перекладі.
У «Видавництві Старого Лева» зовсім скоро побачить світ нова книжка українського письменника бурято-монгольського походження Доржа Бату «Таємниця старого Лами», в основі якої реальні події з життя автора та цілком реальні персонажі.
Она сменила адрес. И вместо психоделической пустыни, населенной мифическими контрабандистами, чудовищными старухами, прописалась в театре на Левом берегу Днепра. Спектакль по мотивам новеллы нобелиата Габриэля Гарсиа Маркеса «Невероятная и печальная история о простодушной Эрендире и ее бессердечной бабушке» поставил Максим Голенко, автор сценария — Лена Лягушонкова.
У Всесвітній день театру українські режисери діляться своїми асоціаціями зі словом «театр», асоціації, авторські визначення та дивовижні причини існування театру; розповідають про силу театру в наш час та про те, чому театр існуватиме завжди, відповідаючи на запитання:
Об’єкти мистецтва, зокрема скульптури, слугують диференціаторами нерухомості, надають просторам і будівлям загалом певних відмінних рис, наповнюють естетикою, доповнюють концепцію, монетизують їх. Наталія Шпитковська, директор ЦСМ М17, акцентує увагу на важливості правильного підходу до співробітництва спеціалістів з нерухомості і скульпторів, розумінні відповідальності, адже артоб’єкти мають і соціальний вплив.
Вильяма Васильевича Похлебкина нашли убитым в его подмосковной квартире в апреле 2000-го года. Ему было 76 лет. Сегодня день его памяти. Широкий читатель знал Похлебкина прежде всего как автора книг и исследований о чае, водке, пряностях, специях и приправах, кулинарных мотивах в произведениях русских классиков. Его можно назвать историком культуры, материальной культуры. Но, кажется, он был больше чем культурологом – он был мыслителем. В России мыслителями чаще считают тех, кто занимается религиозно-философскими проблемами, а Похлебкин был прикладным мыслителем. И в этом смысле он, при всем своем патриотизме, ближе к западноевропейским философам-этнографам или философам-лингвистам.
«Вілла Деккера» — ретродетектив і політичний трилер в одному флаконі. Нічний репортер, блукаючи довоєнним Львовом, намагається вполювати душогуба. Та ще не відомо, хто мисливець, а хто жертва.
