10 серпня в центрі сучасного українського мистецтва «Білий Світ» відкрилась виставка мисткині Оксани Цюпи «Поворот на Ірпінь».
Художниця представила публіці серію авторських ляльок, зроблених під впливом досвіду евакуації з міста Ірпеня, де вона була учасницею і свідком трагізму вибору між можливістю лишитися на своїй землі і втратою домівки та власного світу, боротьбою за власне життя і за життя чужих, невідомих людей, способами пристосуватися до війни.
«На початку повномасштабного вторгнення росіян в Україну в місті проходив фронт і відбувалися бої, тому мирні жителі намагалися вийти з міста трьома шляхами. Один з цих шляхів, найкоротший, через підірваний Романівський міст, був пішим. Сама ця дорога і люди на ній, а також символізм руху в обидвох напрямках послужили ідеєю створення цього проєкту.»
За словами художниці, в Ірпені в лютому-березні 2022 року сконцентрувалися всі найвищі та найнижчі прояви людської натури; ірпінці, як і усі в критичній ситуації, робили найважчий вибір між життям та смертю, між людяністю та жорстокістю, між бездушністю та милосердям, альтруїзмом і корисливістю. Боротьба за власне життя і за життя чужих, невідомих людей. Людина має природжене бажання вижити, зберегти себе і близьких, але коли перед нею стає вибір між власним безпекою та життям іншої людини, моральний конфлікт стає надзвичайно важким. Це втрата грані між пошуками шляху власного виживання та переживанням одного досвіду та розумінням страждання людей поруч. Втрачаючи цю грань, люди змушені робити жорсткі (та жорстокі) рішення, які допоможуть відіграти вирішальну роль у їхньому подальшому житті.
Ляльки, що увійшли до серії виставки «Поворот на Ірпінь», стали втіленням таких дихотомій та способів адаптації до воєнних реалій – це зафіксовані у подобі текстильних скульптур унікальні за часом та досвідом характери. Загартовані сиренами, вибухами, горем та надіями, це втілення реальних мешканців міста Ірпінь. Ці харакетри оточені намальованими та розташованими по стінах галереї багатоквартирними, майже порожніми та покинутими будинками – таке поєднання матеріалів та експозиції нагадує театральні декорації, що з одного боку додає легкості сприйняття, а з іншого, повністю занурює глядача у події та дає змогу ніби особисто познайомитись з кожним персонажем. Таке знайомство дається непросто: будучи такими ж українцями під час війни, як і глядач, воно викликає внутрішній діалог щодо складності вибору в критичній ситуації, щодо того, як би вчиняли ми тієї зими в Ірпені. Контраст пастельних кольорів та ляльок та трагізму концепції виставки має вирішальне значення у емоційному впливі на глядача – вийти з цієї зали байдужим неможливо.
Українські поціновувачі мистецтва знають і люблять Оксану Цюпу за віртуозну роботу з текстильними ляльками і увагу, зосереджену в рівній мірі на майстерності виконання і на характерах персонажів. Художниця створює авторських ляльок з 1999 року, а перша її персональна виставка відбулася в галереї «Дім Миколи» (Київ) у 2001 році, розпочавши чималий список міжнародних та українських фахових лялькових виставок і фестивалів. За мотивами творчості художниці знято документальний фільм «Людські історії з життя ляльок».
Відвідати виставку можна до 30 серпня 2023 включно.
Текст підготувала мистецтвознавиця, арт-менеджерка галереї Imagine Point Тетяна Сафір
__________________
On August 10, the exhibition of artist Oksana Tsyupa Turn to Irpin opened in the center of contemporary Ukrainian art “White World”. The artist presented a series of dolls made under the influence of the experience of evacuation from the city of Irpin, where she was a participant and witness to the tragedy of the choice between the possibility of staying in Ukraine and the loss of homes, the struggle for her own life and for the lives of strangers, unknown people.
«At the beginning of the full-scale invasion of russia into Ukraine, the front was passing in the city and battles were taking place, so civilians tried to leave the city in three ways. One of these ways, the shortest, through the blown-up Romaniv bridge, was on foot. This road itself and the people on it, as well as the symbolism of movement in both directions served as the idea for creating this project.»
According to the artist, all the highest and lowest manifestations of human nature were concentrated in Irpin in February-March 2022; the people of Irpin, like everyone in a critical situation, made the most difficult choice between life and death, humanity and cruelty, heartlessness and mercy, altruism and selfishness. The struggle for one’s own life and for the lives of strangers, unknown people. A person has an innate desire to survive, to save themselves and their loved ones, but when they are faced with a choice between their own safety and the life of another person, the moral conflict becomes extremely difficult. This is the loss of the line between searching for a way of one’s own survival and empathy to the suffering of people around. Here, people are forced to make tough (and brutal) decisions that will help play a decisive role in their later life.
The dolls included in the series of the exhibition “Turn to Irpin” became the embodiment of such dichotomies and ways of adapting to wartime realities – they are characters that are unique in terms of time and experience, recorded in the form of textile sculptures. Tempered by sirens, explosions, grief and hopes, this is the embodiment of real residents of the city of Irpin. These characters are surrounded by multi-apartment, almost empty and abandoned buildings drawn and located on the walls of the gallery – such a combination of materials and exposition resembles theatrical scenery, which on the one hand adds ease of perception, and on the other hand, completely immerses the viewer in the events and allows you to get to know them personally each character. Such familiarity is not easy: being the same Ukrainians during the war as the viewer, it provokes an internal dialogue about the difficulty of choosing in a critical situation, about what we would have done that winter in Irpen. The contrast of pastel colors and dolls and the tragedy of the exhibition concept is crucial in the emotional impact on the viewer – it is impossible to leave the gallery indifferent.
Ukrainian art connoisseurs know and love Oksana Tsyupa for her virtuoso work with textile dolls and her attention, focused equally on the skill of performance and on the characters’ characters. The artist has been creating author’s dolls since 1999, and her first personal exhibition was held in the Mykola’s House gallery (Kyiv) in 2001, starting a long list of international and Ukrainian professional doll exhibitions and festivals. A documentary film “Human Stories from the Life of Dolls” was shot based on the artist’s work.
The text was prepared by Tatiana Safir, an art critic and art manager of the Imagine Point gallery
