Вчора, 28 липня в Одеському художньому музеї відкрилася виставка львівського скульптора Володимира Семківа «Радість». Незважаючи на життєстверджуючу назву, виставка присвячена саме реакції на травму війни. 

Як розповів художник у своєї вступній промові, до війни він працював переважно з металом, але на початку війни, як до речі багато хто, впав в певний творчій ступор («навіщо оце все»), потім почав малювати, а вже потім звернувся до дерева,  і дерево врешті решт виявилося тим самим рятівним матеріалом, який «дає можливість  швидко вкладати свою енергію, свою емоцію, та працювати в ритмі шквалу інформації» (всім нам дуже знайомо, бо всі ми живемо в ритмі травматичних новин, що постійно оновлюються, і з тим потоком інформації треба якось впоратися)… Виставки, зокрема саме ця виставка, сказав художник, дають можливість «не здуріти в ці часи». 

Одеситам мабуть буде цікаво, як Володимир відповів на традиційне питання кураторів «як вам сподобалася Одеса?» (він мав можливість протягом двох днів погуляти по місту, зокрема по старому центру, який був частково пошкоджений російськими ракетами). Тут треба пам’ятати, що Володимир  саме зі Львову, і порівнюючи Одесу зі Львовом, казав, що вона «не гірша за Львів», що, авжеж, втішає. Те що ми бачимо, сказав він, перебуває під шаром бруду, не фізичного, а бруду метафізичного, людської сліпоти, пластикові балкони, самобудови та недобросовісна реставрація — «це не реставрація, це євроремонт, гіпс, який за два роки відлетить…». Але все, казав він, в наших руках, в руках громади, і сподіватимуся, що поступово все зміниться — не революційним, а скажімо так, еволюційним шляхом…

• Що: виставка Володимира Семківа «Радість»
• Де: Одеський художній музей, Софіївська, 5а
• Коли: четвер – неділя, з 11:00 до 17:00

Марія Галіна

Дивиться також попередній матеріал —  інтерв’ю з головою науково-експозиційного відділу Одеського Національного Художнього Музею Кирилом Ліпатовим на Kyiv Daily