Український вертепний театр мав чітко визначених персонажів. Їхня кількість сягала до 40 героїв. Були постійні персонажі, які заселяли другий поверх. Серед них: Царі-Волхви, Ірод, Чорт, Рахіль, Смерть.

Дійові особи першого поверху змінювались залежно від часу, соціально-побутових настроїв, а також місцевості, де вертепники давали виставу. Наприклад, у Сокиринському (Галаганівському) вертепі популярними героями були Пастушки, Баба з Дідом, Паламар, Пан, Купець, Генерал, Солдат-москаль, Шинкар, Лях, Циган та інші. Головним позитивним героєм виступав Запорожець, який з різних ситуацій виходив переможцем. Його лялька у Сокиринському вертепі сягала 32см.

Як працював ляльковий вертеп? Все просто. За будиночком стояв вертепник, який пересував на дротиках дерев’яні ляльки. Говорив за кожну ляльку, змінюючи при цьому голос.

Більше про роботу вертепника розповідає завідувачка Музею театрального, музичного та кіномистецтва України Олена Кореняк.

Командра проєкту «Вертеп. Необарокова містерія» взялася за постановку Сокиринського вертепу, опрацьовуючи рукопис, що зберігається в Музеї. Як повідомив режисер постановки Богдан Поліщук, автентичну вертепну скриню не використовуватимуть. Однак, обрали цікаве місце для прем’єрних показів перформансу – Велику лаврську дзвіницю. На момент показу дійства – зала дзвіниці перетвориться на вертепний будиночок, а актори-перформери – на ляльок, якими керує вертепник 18ст.

«Слово “вертеп” походить від вертіти, крутити щось. Тому ми по центру зали встановимо обертальне коло, що буде задіяне у постановці. Наші перформери (Надія Купчинська, Любов Тітаренко, Руслан Кірш та Олексій Фіщук), як і глядачі, – будуть перебувати немов у вертепному будиночку всередині. Всі разом станемо учасниками дійства. А те, що над нами на іншому поверсі є дзвіниця, – лише підсилить сприйняття вертепу як такого”, – розповів Богдан Поліщук.

Прем’єра музичного перформансу «Вертеп. Необарокова містерія» відбудеться 15 і 16 жовтня. Проєкт створено за підтримки Українського культурного фонду.