Про поетичну збірку «Список кораблів»* розповідають його творці — художниця, поет, кураторка, видавець.

Сергій Жадан, поет

Розкажіть про першу зустріч з живописом Катерини Косьяненко.

— Нас познайомила Тетяна Швед (Безкоровайна), вони робили виставку в Парижі, я там був із виступом. Відразу виникла ідея зробити в майбутньому щось разом.

Які мальовничі цикли художниці вам подобаються найбільше — графіка, або інше — іконографічне, фрескове місто?

— Мені, власне, більш близька ось ця «фрескова» стилістика — фактично я щось подібне люблю і в поезії, коли за впізнаваними побутовими деталями проступає сюжетна універсальність. І коли християнство набуває особливої непомітної щоденності, себто людяності.

Ви обговорювали тематичне спрямування в ілюстрації «Списку кораблів» або у Катерини була повна свобода?

— Ми відразу зійшлися на тому, що в цій книзі мають бути саме сучасні фрески. У всьому іншому Катя робила те, що бажала. Не думаю, що я міг би їй щось підказати, це було б просто недоречно

Живопис Косьяненко щось додав вашим віршам?

— Ми  не брали їх як ілюстрацію. Мені здається, ці роботи — рівноправна складова книги, невід’ємна її частина. Мені загалом подобається працювати з художниками — за їхньої участі книги стають стереоскопічними.

Про назву.  «Список кораблів» — це Гомер (або Мандельштам)? Історія українська або світова?

— Так, очевидно що і Гомер і Мандельштам. Бльше, все таки, Гомер. Він у мене в останніх книгах загалом постійно виникає. Просто ті сюжети, які з нами нині відбуваються, переважно – криваві й драматичні – вони ж, на жаль, доволі універсальні й не нові: любов, війна й довге повернення додому.

Тетяна Швед-Безкоровайна, кураторка

Як і коли з’явилася ідея книги? Пам’ятайте перший імпульс?

— Ідея зробити унікальний проєкт, в якому можна було б презентувати публіці книжки з рівноцінними по значимості роботами як письменника, так і художника, прийшла мені два роки тому, під час знайомства з видавцем Святославом Померанцевим. Знаково, що в той вечір відбувалася презентація Сергія Жадана в Українському культурному центрі, що в Парижі, а ми саме з Катериною Косьяненко відкривали там виставку.

Зі Святославом, треба сказати, одразу народився дуже потужний контакт і вже на подальших зустрічах в Києві ми розробили наш «план дій».

Ви вже знаєте книгу «Так, але» Тараса Прохаська, яка була створена в колаборації з Оленою Придуваловою і взяла дві великі нагороди, — премію BBC та премію Шевченка цього року.

А коли Святослав запропонував працювати над художньою концепцією книги Сергія Жадана, я вже точно знала, що буду говорити про співпрацю з Катериною. Для Сергія і Святослава це було «нове знайомство» з її творчістю. Адже раніше, на нашій виставці в Парижі вони бачили тільки графічні її роботи i не були знайомі з живописом. Пам’ятаю, як Сергій запитав, роздивляючись серію «Мамаї», образ Катіної Анни Ярославни та її графіті, чи це малювала Катя, чи це старовинні роботи. І тоді ж сказав, що це пряме попадання в його ідею.

І ось він, арт-бук «Список кораблів» Сергія Жадана з картинами Катерини Косьяненко! В проєкт увійшло сім нових і дві вже написані раніше роботи художниці. Концепція проєкту передбачає обов’язкову виставку, тому чекаємо на закінчення карантину і будемо запрошувати вас на відкриття. Заплановано виставку в прекрасній, знаковій локації міста. Але не будемо зараз спішити відкривати усі карти.

Як була організована робота над книгою — хто відбирав вірші, як відбувалася творча лабораторія художника?

— Про творчу лабораторію художника можна розповідати довго і багатослівно, залишу це Катерині. Тим більше, що в кожного митця свої підходи та секрети.

Але бачити, як народжуються образи Катіних картин, які виникали після прочитання неймовірно образних віршів Сергія, було для мене справжньою насолодою й одкровенням.

Не можу також не підкреслити, що картини тут не являються ілюстраціями. Це самостійні арт-об’єкти, які разом із текстами письменника беруть рівноцінну участь у створенні книги. Саме такою є головна ідея проєкту співпраці двох митців і саме цим вона є новаторською.

Тож бажаю «Списку кораблів» великого плавання, митцям — натхнення, а друзям і читачам — бажання та вміння завжди бачити, розуміти, впізнавати красу слова і художнього образу, не дивлячись на труднощі сьогоденного життя, ба навіть всупереч усьому.

Святослав Померанцев, видавець

У чому потужне висловлювання цієї збірки? Чим вона важлива саме зараз?

—  Рік тому, навесні 2019, Сергій повідомив мені, що закінчує нову поетичну книжку. Ми як завжди, почали обговорювати майбутню форму видання. На стадії написання книжки, зазвичай, автор бачить її тіло. «Ця книжка не буде артбуком» — такий вирок я почув від Сергія. Але ж до того я бачив картини Катерини та вже був закоханий у них! 

15 липня 2019 я святкував день народження у Чернівцях та запросив близьких друзів, в тому числі Сергія та Тетяну Швед-Безкоровайну. Саме тоді Таня показала Серьожі картини Каті. «Я буду щасливим, якщо Катя погодиться на артбук» — отримали ми нове завдання від поета.

Чому так сталося здогадатися не важко. Жадан — Zeitgeist. Та головне — його тексти цікаві. Косьяненко — дух часу з дуже цікавою та самобутньою творчістю. Та, якщо вірші Жадана перекласти мовою візуального мистецтва, то вийдуть картини Косьяненко. Та навпаки.

«Список кораблів» актуальні сьогодні, тому що це книжка про мене та мої почуття, про мою країну, мою війну, мою історію. Не знаю, хто б розповів її краще, ніж Жадан та Косьяненко.

Катерина Косьяненко, художниця

Який у вас улюблений вірш Сергія Жадана?

—  Художнику завжди важко відповісти на питання: «який колір любите найбільше?», адже живопис — це саме багатство та співвідношення кольорів. 

Творчість Сергія мені близька, але я сприймаю її цілісно, монолітним блоком болючої чесності сьогодення. Та вічності. Написані начебто легко, його вірші настільки глибокі, що по них лишаються стигми. 

Власне, перше знайомство з творчістю Жадана, сталося на зустрічі стипендіатів  Gaude Polonia, в Києві. Ми йшли з подругою в красі осені, трохи дощило, на вечірці було галасливо, багато людей, багато знайомих, всі щось розповідали, представляли творчі досягнення, читали свої твори. Вийшов хлопець в кедах, україномовний, але з Харкова, тоді це мене здивувало та зацікавило, і почав читати вірші. 

Аж тут зникли і Київ, і осінь, і друзі. Натомість з’явилося спочатку щемке відчуття самотності та величі світу, потім світло, апостоли за столом, сніг, ритм, дерева, підсвічене ліхтарями незнайоме місто. Вражена була надзвичайно. 

Не пам’ятаю, що це був за вірш, можливо магія правдивого мистецтва склала кілька творів в один образ. 

До віршів яких українських поетів ви хотіли б створити свої нові живописні цикли?

— Все що відбувається в житті митця так чи інакше «проростає» в його творчість.

Задум картини може прийти від пережитого, побаченого, почутого, прочитаного. Чим сильніше враження, тим яскравіший образ, тим непереможне бажання його втілити.

Ніколи не ставила собі за мету працювати живописними циклами. Але складається так, що коли я захоплююсь якоюсь темою, настільки глибоко в неї занурююсь, що не можу зупинитися — так і виникають славнозвісні «живописні серії Косьяненко».

Поезію люблю — і Григорія Савича, і Ліну Василівну, й багато-багато авторів ще, але ніколи не думала, що буде нагода створити картини до поетичної збірки. Не ілюстрації, а, саме, картини, що пульсуватимуть мовою поета.

Можу сказати, що на цей час, в нашому сьогоднішньому «Середньовіччі» вірші саме Сергія мені найбільш співзвучні та болючі. 

Ви впливали на відбір віршів в цій збірці?

— На момент нашої зустрічі та розмови про співпрацю основна частина збірки була сформована. Тож, в процесі роботи я мала можливість надихатися чудовим поетичним матеріалом. Але ілюструвати поезію неможливо. Тому я шукала співзвучності поетичних та візуальних образів, будувала свою драматургію ліній та кольорів, яка перетинається з літературним образом. 

Що вам близько в поезії Жадана — його начитаність і глибина, його етична позиція, синтез академізму з сучасністю?

— Захоплює глибина. Простота, яка, насправді, є виваженим, снайперські влучним образом. Легка мелодія мови, в кожному вірші різна, від ритму якої бачиш картинки, як в кіно. Але це набагато краще, ніж кіно, бо в цих образах є все, що ми відчуваємо в реальному житті: дотик, смак, запах, світло. 

Головне висловлення «Списку кораблів» на вашу думку — яке?

— Не можу вибрати одне!

Тож:

____________________________________

Жадан, Сергій. Список кораблів [Текст] / Сергій Жадан. – Чернівці : Меридіан Черновіц, 2020. – 160 с. 

Замовити тут

16 квітня о 21:00 Сергій Жадан представить вірші зі збірки «Список кораблів» у прямому ефірі телеканалів UA: Культура   та UA: Харків

*«Інсомнія. Гомер. Тугі вітрила…» переклад Аркадія Штипеля, премія «Метафора»-2019