Все про цьогорічну Нобелівську премію
Живые-и-мертвые
За последние несколько лет, что переводят Кристиана Крахта, он из просто популярного писателя превратился в главного фигуранта интеллектуального романа, одного из немногих современных авторов, которых еще кажется важным прочесть.
Разговор с Пастором
«Дикое поле» — скорее всего, лучший отечественный фильм этого года. К сожалению, это не такой уж большой комплимент на фоне остального отечественного кино.
Лоренц Краусс: Повідомлення із Всесвіту
У 2015 році людство вперше змогло “відчути” злиття Чорних дір між собою, об’єктів з масою настільки великою, що навіть фотони світла не можуть покинути їх. Це вдалося зробити, зафіксувавши гравітаційні хвилі – коливання простору-часу.
Вікінги: кораблебудування, жінки та культура
Що ми уявляємо, коли чуємо щось про вікінгів? Зазвичай на думку приходить зграя бородатих та озброєних сокирами чоловіків, що раптово з’являються на своїх човнах та починають вбивати і грабувати.
Гедвіґ із Енґаторпа
Мала Гедвіґ із повісті Фріди Нільссон – очевидно, сусідка Еміля з Льонеберги. І не тільки тому, що обидва юні шведи – відчайдухи-пустуни мимоволі: весь час потрапляють в кумедні ситуації, з яких виходять задоволеними власною винахідливістю, покараними за всіма правилах актуальної педагогіки і трішки досвідченішими.
«Повний безлад»
У п’ятнадцять років Аллен Стюарт Кенігсберг почав писати газетні фейлетони й гумористичні мініатюри для нічних клубів і придумав собі творчий псевдонім – Вуді Аллен.
Лишега: «Принеси менi з-пiд Надвiрної лиса…»
Він був світлий і веселий, надзвичайно обдарований у поезії, лінгвістиці, образотворчому мистецтві. З ним познайомився геть-геть давно, не особисто, а спершу з машинописом книжки «Зима в Тисмениці» в одному з приватних львівських будиночків.
Все про Маркуса Гольдмана
Роман «Правда про справу Гаррі Квеберта» вийшов у 2012 році, він витончено скроєний і гарно зшитий. 27-річний швейцарець Жоель Діккер написав бестселер, виданий в 45 країнах на 32 мовах.
Там есть и твоя буква
Новая книга Владимира Друка «Алеф-Бет» (представляющая собой, несомненно, цельное и последовательное высказывание, — это не сборник, а именно книга), конечно, показывает нам своего автора таким, каким мы его до сих пор не знали. Не исключаю, что он и сам себя раньше таким не знал.