Видавництво «Дух і Літера» уже зверталося до спадщини Дебори Фоґель і оприлюднило дві книжки перекладів – з прози і з поезії цієї непересічної, але мало читаної у нас авторки.
«Рівність. Турбота. Доброта». На першому ж занятті після довгих літніх канікул учні повторюють принципи взаємодії в колективі. Все звучало б переконливіше, аби Аманда в цей момент не прилипла до стільця мокрою сукнею, через яку просвічується білизна.
Перше, що хочеться зробити, поки читаєш «Сатурніна» Зденека Їротки, перевірити, що раніше було написано – цей роман чи історії Пелема Вудхауза про Джівса. Хай би для того і довелося відволіктися на мить від пригод Сатурніна і його господаря. А це, скажу вам, нелегко.
«Серце стискала безнадія». Навіть банальні фрази потребують зусиль, яких в складних ситуаціях годі додатково шукати і витрачати на те, щоб підібрати правильні слова.
Щось сталося. В романі це називають «аварія» і «катастрофа», та воліють триматися від неї подалі – і географічно, і в розмовах. Розмов тут, зрештою, дуже мало. Отже, десь щось вибухнуло, либонь, люди кинулися врізнобіч і подалі від міст у ліси, хутори, села. Електрики немає. Продуктів бракує. Ліки закінчуються. Зате вдосталь снігу, і він все прибуває.
Пограймося в асоціації? Париж. Сплін… Що трете? Кохання, ясно що нещасливе кохання. Або круасан, «пересушені круасани смажені на олії»; що у випадку поетичного збірника Павла Матюші теж буде правильним словом-в-грі… Париж. Сплін. Круасан.
На одній із його карикатур люди заклопотано гортають книжки у затишній книгарні, де для зручності покупців твори розподілені за стелажами: «Оповідання розлучених знаменитостей», «Кулінарні книги від атеїстів, що мають собак», «Поезія ліворуких скандинавів», «Еротика від авторів з алергією на горіхи», «Трилери бородатих авторів зростом до 167 см». Смієтеся? І правильно: це холерично смішно.
