Розповідає Марія Галіна: друга половина тижня в Одесі буде дуже насиченою, вам буде важкенько обрати собі щось до вподоби і не пропустити щось не менш привабливе. Тому дивиться уважно. Важливо: Жадан на нас ще чекає, коли саме, напишу пізніше.
Це — цикл розмов про Одесу письменниці Марії Галіної. Одесу літературну, музейну, культурну…. Третя розмова справжньої письменниці з докторкою філософії — про одеські міфи й те, яка ж вона, справжня Одеса.
2 вересня в Одеському Художньому музеї (Софіївська, 5а) пройшов творчий вечір одеського художника та скульптора Михайла Реви, присвячений відкриттю виставки «Дослідження Зла». Це можна вважати офіційним відкриттям виставки; закрите, скажімо так, відкриття для преси та провідних меценатів, відбулося за день до того, ще одне, «відкрите відкриття», має відбутися сьогодні, тобто третього вересня о 15-й. Тому зараз я й поспішаю якось втиснутися між отими двома відкриттями, щоб розповісти про те, на що треба очікувати відвідувачам та поцінювачам.
2 вересня в Одесі визначають день міста. Насправді на території нинішньої Одеси люди почали селитися ще в античні часи, а місто Хаджибей тут існувало якнайменше з початку п’ятнадцятого століття. Але назва Одеса вперше з’являється в написах 10 січня 1795 року; тобто дата народження нашої красуні суто умовна, але приємна – море та повітря ще тепле, а курортники зазвичай вирушають додому, залишаючи простір постійним мешканцям. Але цього року, як і минулого, обставини незвичайні.
28-й міжнародний фестиваль сучасного мистецтва «Два дні й дві ночі нової музики» відбудеться в Одесі 26-27 серпня. Захід пройде в Одеській обласній філармонії та представить взірці сучасної української та закордонної академічної музики.
Письменниця Марія Галіна про те, що чекає на нас в останній серпневий вікенд в Одесі: «Саша, винеси сміття!», «Дихання міста», Великий диктант до Дня Незалежності України… та в Києві.
Вже протягом місяця в неформальної галереї «Вікно» (засновники Дмитро Дульфан та Сергій Поляков) триває виставка фотографії «Коса-Просушка», присвячена Кінбурської косі. Взагалі галерея, яка водночас невелика винарка (точніше магазин авторських вин), ідеальний варіант неформального арт-простору у мальовничому середовищу околиць Нового Ринку.
Парадоксальним чином останні два роки сучасне мистецтво переживає підйом, хоча б тому, що, оскільки музеї перестали виконувати свою офіційну функцію зберігання, а стали використовуватися як галереї, як виставкові зали, вони, завдяки своєму статусу перетворились на провідників сучасного, актуального мистецтва. У той же час галереї, які продовжують функціонувати саме як галереї, нікуди не поділися і також продовжують працювати. Додаймо той шок, то занурення в жахливі реалії війни, який перевернув творчість багатьох художників, зробив його по-справжньому актуальним, по-справжньому важливим і значущим, зробив його лінзою, що висвічує всі жахи війни, всю мужність захисників, усю жорстку матерію війни. Інакше кажучи, мистецтво зараз значить дуже багато, набагато більше, ніж воно означало до війни. Воно нарешті знайшло своє місце. Про це, і багато чого іншого з Кирилом Ліпатовим.
