У цей четвер, 24-ого вересня, у ЦСМ «Білий Світ» відкриється виставка білоруського митця, члена Координаційної ради із забезпечення трансферу влади у Білорусі, Володимира Цеслера. Вона триватиме до суботи, тобто всього три дні.

Чому важливо її відвідати?

Про мирні протести та їхнє жорстоке нелюдське придушення не можна не говорити і не писати як всередині Білорусі, так і за її кордоном, адже на очах тисяч людей відбувається пряме та катастрофічне порушення фундаментальних прав людини. Мітингувальники та прості перехожі страждають від неадекватної агресії через висловлювання правди всупереч цензурі та пропаганді, за прагнення до свободи всупереч викраденням, затриманням, тортурам та стрілянині по цивільних особах. Це відбувається у 2020 році у сусідній для України європейській країні. 

Слова «Окрестіна» та «Гвалт» завдяки новинам з медіа стали сумно відомими у всьому світу. Картина мінчанки Яни Чернової «Білоруська Венера» та авторський цикл «Дубинопис» росіянина Артема Лоскутова впізнавані вже не тільки самими лише художниками та правозахисниками.

Мистецтво не є поза політикою, адже завжди несе певні ідеї у конкретному соціокультурному контексті. Займатися мистецтвом у пострадянському просторі — це явний громадянський вибір, і це вже точно така собі політична заява про наміри. 

Культура протестного мистецтва має досить давні витоки. Всесвітньо відомі шедеври створювалися під час визначних революцій або ж були безпосередньо натхненні критичними суспільними зрушеннями. Найпромовистіший приклад — картина «Свобода, що веде народ» французького художника Ежена Делакруа, присвячена липневій революції 1830 року, яка поклала кінець королівській владі Карла X. Навіть у самій Білорусі, в якій протести тривають вже дев’ятий тиждень, мистецтво, його образи та символи, фрази для скандування є провідною об’єднувальною енергією для активістів. Зокрема, можна згадати історію довкола картини “Єва” — зображену на ній дівчину називають совістю білоруського народу, або ж трагічну долю мінського художника Захара Кудіна, про якого знято потужний у своїй щирості та безкомпромісності фільм “Чисте мистецтво” (транслювався на цьогорічному XVII Міжнародному фестивалі документального кіно про права людини Docudays UA).

Крім того, існує інтернет-платформа cultprotest.me, що дозволяє будь-кому завантажувати та друкувати протестні плакати, слугуючи збірником сучасного гостросоціального фольклору: від іронічних варіацій на тему вусів, трьох відсотків та цибулі до шокуючих фотографій закривавлених білорусів — жертв міліцейського терору. На сайті представлені зокрема і плакати Володимира Цеслера.

За багато років своєї творчої діяльності Цеслер встиг спробувати себе у різних художніх напрямах: живописі, графіці, скульптурі, арт-об’єктах, мистецьких акціях, промисловому дизайні, оформленні книг, рекламі etc. Його авангардні твори надруковані навіть на білоруських поштових марках. Анонсована виставка має на меті розкрити його як автора плакатів — лаконічних, гострих та нагальних мистецьких актів. Деякі з них досить радикальні, інші скоріше іронічніші, але всі з них просякнуті любов’ю до рідної землі та її народу і нетерпимістю до проливання крові мирних людей.

Художник, громадянин, але перш за все людина, Володимир Цеслер розуміє, що може бути моторошно, що є великі ризики, безпосередня загроза власному життю, здоров’ю близьких та всіх небайдужих співгромадян, але попри негаразди та залякування він продовжує свою справу, вірячи у справедливість, правду та благородність, вірячи у силу та єдність білоруського народу.

25 вересня о 17:00 у просторі галереї також відбудеться панельна дискусія на тему «Митець і суспільний протест» із залученням дослідників, художників та суспільних діячів, що транслюватиметься наживо у Facebook.

Вхід на виставку вільний із врахуванням карантинних обмежень.

Текст: Андрій Мирошниченко

• Що: виставка «Верым! Можам! Переможам!» — Володимир Цеслер.
• Коли: 24-26 вересня з 11:00 по 19:00.
• Де: Центр сучасного мистецтва «Білий Світ», вул. Пушкінська, 21а.