Її звати Джорджем. Дівчина воліє зватися чоловічим ім’ям. Їй шістнадцять років. Нуднувата і педантична, як дочка-інтелектуалка батьків-«ліваків» із Кембриджу (ким і є). А починається її історія з довгої і дещо плутаної розмови з матір’ю про призначення митця. З матір’ю, яка пару місяців тому померла.
В прошлом году на Книжный Арсенал в Киев приезжал один из самых ярких романистов нашего поколения британец Джонатан Коу. Он ответил на несколько моих вопросов.
Немає потреби пояснювати, що таке плагіат, це знає кожна дитина і ще зі школи ніби-то має усвідомлювати, що це погано, це порушення, та навіть крадіжка.
Есть поэты огромной мощи и тайны, само присутствие которых в культурном пространстве ставит большие вопросы культуре в целом, разворачивает перед современниками громадные смысловые пласты.
От князя Трубецкого, эмигрантов первой волны и Льва Гумилева до Дугина и «нового рассвета». История русского евразийства, рассказанная бывшим шефом московского бюро Financial Times.
«Мій тато помер», — так починається роман Міленко Ерговіча про батька. Вiн почав писати цю книгу відразу після смерті свого батька, доктора з Сараєво. Можна вважати цю книгу романом, есе або мемуарами.
Литературная звезда восточной Европы, представитель двух литератур — боснийской и хорватской, главный писатель постюгославского пространства, Миленко Ергович пережил Боснийскую войну 1992-1995 годов и рассказывает о последствиях Балканских войн через истории обычных людей.
