Показанный в этом году во внеконкурсной программе Каннского кинофестиваля, «Бабин яр. Контекст» (2021) — мощное высказывание режиссера Сергея Лозницы в жанре монтажной документальной драмы, местами заходящей на территорию военного хоррора. Сотканный из груды уникальной военной архивной хроники (снятой немецкими операторами и советскими), фильм является собой авторское высказывание о событиях 80-летней давности, которые, к сожалению, так и не стали прошлым, не стали историей — потому до сих пор вызывают такие ожесточенные споры.
Фестиваль Bouquet Kyiv Stage 2021 — це зустрічі, перегляди кіно, спілкування, знання та обличчя друзів. Це — насичені виставкова і літературна програми та дуже велика і гарна музична програма. Але крім всього перерахованого, в дні фестивалю в Софії буде відбуватися спектакль-прогулянка Тамари Трунова «Говорить Софія».
«Успех не придет к вам, вы сами должны прийти к нему» — затертая фраза-мотиватор звучит на всевозможных тренингах, на которые заманивают наивных романтиков.
Актеры на сцене в масках, но не из-за коронавируса. Тут совершенно другие маски. Еще до пандемии, в 2019 году итальянский режиссер Маттео Спьяцци, который специализируется на современной сommedia dell’Arte.
У київському театрі «Актор» грають прем’єру, «Вишневий сад» — не класичний, що не запорошений, навпаки: це швидка, нервова, сатирично-еротична вистава. Вона й про те, хто завадив врятувати «Вишневий сад» — тобто, актуальне мистецтво. І про те, як звучить Чехов в Києві у 2021 році. Тобто — мистецтво вічне. Про це (і не тільки) Kyiv Daily і розповів режисер вистави та директор театру Слава Жила.
Одна из премьер театра «Золотые ворота» этого сезона — «Білка, яка прожила 100 років». Жанр указан: «фантазии Библив и Жиркова» — постановка Стаса Жиркова, играет Виталина Библив. Это моноспектакль, в его основе спектакля — пьеса Олега Михайлова «Подлинная история фрекен Хильдур Бок, ровесницы века».
Ровно полвека назад вышел фильм Стенли Кубрика «Заводной апельсин», вызвавший неоднозначную реакцию у зрителей. И по сей день знаменитые роман и его экранизация разделяют общественное мнение. В столичном Театре на Подоле представили свою версию романа Берджесса. Точнее, роман стал основой, пьесу для спектакля спектакля написал режиссер Тбилисского государственного драматического театра имени Грибоедова, руководитель Свободного театра в Тбилиси Автандил Варсимашвили.
«У фіналi цi два клани виходять однією суцільною масою. Вони вже не мають в руках зброї, вони йдуть з білими квітами до труни закоханих. Я викликаю їх на суд, ніби, ставлю їм в провину те, що сталось з двома закоханими. Як режисер, я не намагаюсь дати відповідь, чи примирились ці дві родини, я не приймаю ніяку сторону, не засуджую. Я виводжу їх до безневинно мертвих і нехай кожен ставить питання сам собі», — розповідає про свою постановку опери Гуно «Ромео і Джульєтта» молода режисерка Олександра Зіберт. Запам’ятайте це ім’я.
