Вже другий рік поспіль в Україні спостерігається зростаючий інтерес до колажу, а колажні виставки збирають все більшу кількість як глядачів, так і учасників. Чим обумовлений новий виток розвитку цієї художньої форми та які тенденції можна спостерігати вже зараз?

15 вересня в Центрі сучасного мистецтва М17 розпочався Український міжнародний фестиваль сучасного колажу CUTOUT, темою якого стала свобода. Питання свободи у сучасному світі, яке ми відчуваємо зараз особливо гостро, підштовхує нас до нового пошуку першопричин, а колаж стає головним інструментом та одним з найбільш прогресивних та «нелімітованих» напрямів мистецтва. Фестиваль CUTOUT у 2023 році проходить одразу в двох європейських столицях – Київ, Україна та Париж, Франція. В М17 відвідувачі мають можливість ознайомитися з оригінальним аналоговим, цифровим та анімованим колажем 96 художників –  участь взяли не лише резиденти CUTOUT COLLAGE STUDIO, а й запрошені українські та  міжнародні митці з різних куточків світу, серед яких Тіберій Сільваши, Саша Чичкан, Марія Шапранова, Олексій Кондаков, Ганна Денисенко, Максим Мазур, Олексій Малих, Ребека Елізеґі (Іспанія), Морган Джессі Лаппін (США), та Маїте Джейн (Бельгія). Також участь взяли переможці українського та міжнародного open-call – відкрите запрошення на участь у фестивалі дало можливість об’єднати найкращі роботи митців зі всього світу та України. 

З 2015 року ряд неурядових організацій лібертаріанського спрямування проводить глобальні дослідження соціальних, політичних та економічних процесів і щорічно складають рейтинг країн світу за Індексом свободи людини. Цей індекс розраховується на підставі оцінювання ряду показників, що репрезентують рівень свободи людини. Але чи дійсно позиції, які розглядаються при підрахунках індексів, можуть оцінити рівень свободи – лишається відкритим питанням. Український міжнародний фестиваль сучасного колажу CUTOUT досліджує це питання засобами мистецтва, що відображає відчуття свободи представників і представниць 110-го місця (Україна) у рейтингу Індексу свободи 2020 року. У рейтингу 2021 року, Україна піднялася на 98-му позицію. 

За словами організаторів фестивалю, «в основі теорії суспільного договору епохи Просвітництва лежить переконання, що прагнення людини віддати частину своїх свобод в обмін на гарантію захисту певних прав є «природним станом» речей. Через витвори мистецтва, що відображають відчуття свободи, цьогорічний фестиваль досліджуватиме питання яка несвобода є «органічною» для людської природи, а в якій – залежить від зовнішніх факторів. Виставка ставить питання свободи у сучасному світі, зокрема в Україні, де відчуття свободи існує поряд із війною та геополітичними змінами. Форма колажу використовується як інструмент для висловлення особистого сприйняття свободи кожним художником, який має важливе значення для розуміння сучасних реалій та їх впливу на мистецтво і суспільство загалом».

Кількість учасників фестивалю та хвиля зацікавленості колажем в Україні останні два роки не є випадковими – відображуючи розкиданість почуттів і думок через поєднання різних матеріалів, колаж стає оптимальною формою мистецького висловлення під час війни. Візуальні аналогії, контраст матеріалів, рвані краї паперу – все це стає відображенням стану митця та розірваного стану свідомості. Щоденники, що ведуться художниками під час війни, виставляються не редагованими та експонуються посеред залу так, що кожен може не лише візуально, а й тактильно відчути сторінки та шари колажу. Вони стають витворами мистецтва, витоками майбутніх охайних робіт в рамках і, фіксуючи момент, документують історичні події.  Колаж є одним із найсучасніших видів мистецтва та дозволяє мобільно демонструвати актуальний стан, перебуваючи в будь-якій точці світу. Обмеженість ресурсів і доступу до мистецьких матеріалів впродовж перших місяців повномасштабного вторгнення, штовхнула багатьох митців, що до цього займались лише живописом та графікою, до спроб фіксації моменту за допомогою підручних матеріалів. Колаж став зручним способом використовувати знайдені об’єкти і матеріали, забуті старі аркуші паперу на даху дачі або старого забутого будинку в горах, або навіть фрагменти газет і журналів минулих десятиліть, для створення творів мистецтва. Психологічний стан художника як будь-якої пересічної людини під час війни може бути схожим на мозаїку емоцій. Так, колаж стає способом виразу суперечливих емоцій: він дозволяє поєднувати різні образи і тексти для створення складних і містких візуальних робіт. Відірване, роздерте, доклеєне та домальоване – це наше сьогодення, де між фрагментами буденного життя та уривками спогадів народжуються сенси. 

Серед великої кількості представлених на фестивалі робіт можна знайти свою свободу – не лише військову, політичну, соціальну, а й вселюдську, інтимну, особисту. Робота над створенням проєкту «Quantum» Олени Морозової розпочалась на початку 2023 року, а темою її дослідження стала тілесніть, відношення людей до свого тіла скрізь історичні епохи до трансгуманістичного сьогодення. Одне з питань, які підіймає художниця: наскільки далеко може зайти людство, експериментуючи з власним тілом? Цей проєкт художниця активно допрацьовує і зараз, створючи нові роботи про свободу (чи навпаки обмеженості?) тілесності.

Диптих «Свобода дихання» однієї з організаторок фестивалю Ольги Ситої досліджує цю тему глибше та передає універсальний досвід відчуття свободи через дихання: «ти збуджуєшся, починаєш відчувати важке дихання і ти концентруєшся лише на ньому і відчуттях, все що поряд розмите, нечітке, не існує».

Лише у Києві у 2023 році пройшла велика кількість масштабних виставок колажу – починаючи від декількох проєктів CUTOUT, виставки в галереях сучасного українського мистецтва Imagine Point, Білий Світ, закінчуючи виставками у Київській картинній галереї та Музеї Історії міста Києва. У Львові також спостерігається підйом колажу – побачити це можна не лише у рамках групових мистецьких проєктів, а й спеціальних виставок колажу, як-от «Генезис Буття» у Пороховій Вежі 2023 року.

Враховуючи таку динаміку розвитку даного напряму та справжній вибух зацікавленості, є всі підстави прогнозувати, що колаж як феномен посяде важливе місце у мистецькому ринку України та зацікавить не лише нових поціновувачів мистецтва, а й колекціонерів.

Текст підготувала мистецтвознавиця, арт-менеджерка галереї Imagine Point Тетяна Сафір