Відкриватиме проект «День музики Сильвестрова» на Bouquet Kyiv Stage цього року відомий український піаніст, автор та куратор проекту Євген Громов. Він представить авангардну творчість Валентна Сильвестрова.
З чого все почалося? Як складалася программа «Сильвестрівського дня»?
— У всьому, що стосується Bouquet Kyiv Stage, все завжди починається з розмов з натхненницею і душею фестивалю Іриною Буданською. Як завше сталося і цьогоріч. Під час зустрічі Ірина серед іншого повідомила мені, що їй дуже сподобалась ідея авторсько-композиторських концертних циклів-маратонів. Тобто, коли протягом одного дня виконується музика лише одного класичного композитора. По суті — це ніби фестиваль у фестивалі, але максимально спресований межами дня. Приміром, три роки тому ми спільно змогли зреалізувати маратон «Лятошинський Гала», де з групою однодумців виконали велику кількість фортеп‘янної, вокальної та камерної музики видатного класика української музики.
І от тепер настала черга музики Валентина Сильвестрова. Найбільш знаного в світі українського композитора, що мешкає тепер в екзилі в Берліні, пов‘язують довголітні дружні стосунки і плідна творча співпраця як з Домом Майстер Клас, так, зокрема, і з фестивалем Bouquet Kyiv Stage. Адже, саме минулорічний Bouquet Kyiv Stage, що проводився тоді в британському Оксфорді, привітав Сильвестрова з ювілеєм трьома його авторськими програмами. Наразі зараз Ірина запропонувала провести на Букеті день музики майстра, запросивши у якості виконавців найбільш відданих творчості митця музикантів, що роками і десятиліттями з ним тісно співпрацюють, а саме — вокалістку Інну Галатенко, піаніста Олега Безбородька, камерний хор «Київ» під орудою хормейстера Миколи Гобдича, композиторку і принципову електронщицю Аллу Загайкевич і, врешті-решт, твого непокірного слугу в якості куратора і виконавця.
Таким чином, протягом дня відбудеться п‘ять імпрез, де виконуватиметься фортеп‘янова, вокальна, хорова і електронічна музика. Арочна макропобудова маратону є дзеркально-симетричною, де ранньо-авангардна рояльна музика відзеркалюватиметься завершальним електроакустичним перформансом «Ландшафти Сильвестрова». Камерно-вокальна лірика на вірші українських поетів вступить у діалог духовно-хоровими «Давидовими псалмами», в той час як центрально-осьова програма «Миттєвості і багателі» є концептуально-музичною квінтесенцією пізнього періоду творчості Сильвестрова. Саме з клавірних багателей проросла його подальша пізня вокальна і хорова лірика. До того ж, ранні афористично-додекафонні твори на кшталт «Тріади» 1962 року також вступлять в непрямий стилістичний діалог з «Миттєвостями» нульових років, перш за все власною мініатюрністю, притишеною прозорістю письма, витонченою рафінованою вишуканістю тканини…
Метафора фестивалю цього року «дорога» — «Дорогу підкорює той, хто іде». З якою метафорою у тебе пов’язується музика Сильвестрова? Чи то «Дорога», чи то «Тиша»?
— Шлях, дорога… — так, безумовно. Але особисто для мене музика Сильвестрова перш за все — напружена внутрішня тиша і споглядання краси. Причому це стосується не лише пізнього періоду його творчості. Музика Сильвестрова неймовірно шляхетна субстанція. Так би мовити, чиста музика. Стани, які вона передає — це ніби занурення у внутрішні глибини, а будь-яке занурення неможливе без приголомшливо дзвінкої тиші, без прислуховування, здивування і замилування красою всесвіту, макро і мікрокосму, і обережного спостереження за власними рефлексіями на неї в собі як частині того ж таки всесвіту. Це щось схоже на відчуття від народженням живого — квітки, тварини, дитини. І саме це відчуття надважливо передати слухачеві, особливо тепер — адже всі ми живемо в буремний трагічний час, наші люди внутрішньо вкрай втомлені, психологічно переобтяжені, в багатьох існує емоційне вигорання — війна і суцільне горе, пов’язане з нею, нікого не залишає вціліло-байдужим. І нам хоча б інколи конче необхідно перетворюватися на людей, споживаючих красу, як ліки, що зцілюють від духовних бід і душевних ран.
Спілкувалася Віка Федоріна
Коли: 19 серпня, о 14:00 та о 18:00