«Жар-птиці», «Пташині плітки» та інші пісні

Лютославський і Сильвестров

Виконати в одному концерті вокальну музику польського класика Вітольда Лютославського і живого українського класика Валентина Сильвестрова – чудова ідея Романа Реваковича, знаного диригента, людини, яка вже багато років успішно будує культурні мости між двома державами, Польщі і України. 

Є якась особлива історична логіка в тому, що постаті Лютославського і Сильвестрова представлено поруч. Польська музика свого часу дуже вплинула на розвиток української музики, була чи не єдиним для багатьох радянських композиторів «вікном в Європу». Йдеться про 60-і роки, коли прогресивна музична спільнота країн колишнього соцтабору захоплювалася авангардними ідеями. Лютославський починав як неокласицист, але вірус авангарду його теж не оминув (зразком хорового авангарду ХХ століття є його «Три вірші Анрі Машо» (1961-1963), де ми чуємо колективну 20-голосну декламацію, що балансує між шепотом і криком). Із Лютославським контактував композитор Леонід Грабовський, один із групи «Український авангард», членом якої був і Валентин Сильвестров. 

Пізніше і Лютославський, і Сильвестров відійшли від авангарду. Очевидно цю школу треба було пройти, щоб повернутися до мелодії, прозорої милозвучної гармонії. У Лютославського щоправда відчутне захоплення фольклором. Натомість Сильвестрову ближча традиція міського романсу.

У програмі концерту «сильвестрівська» частина представлена творами, написаними в нульові, а друге відділення – одна із ранніх сонат Лютославського (така собі класично-імпресіоністична) і цикл «Дитячі пісні» 1947-го року написання на слова Юліана Тувіма. 

Творчий тандем Оксани Нікітюк (сопрано) і Дмитра Таванця (фортепіано) – найоптимальніший варіант для виконання цієї музики. 

Чому Сильвестров, чому Лютославський та інші «чому» – на ці питання відповідає  Оксана Нікітюк:

Чому Валентин Сильвестров? Є така музика, яка «звучить» у повітрі. Потім народжуються особливі люди, які чують її і записують нотами. Такою для мене є музика Валентина Сильвестрова – неземна, ефемерна (в хорошому сенсі). Обожнюю «вдивлятися» в неї, намагатися почути по-справжньому. 

Ідея цього концерту виникла восени минулого року, коли на концерті із капелою «ДУМКА» я співала «Прощай, світе» на вірші Тараса Шевченка (одну із частин «Реквієму» В. Сильвестрова). Присутній на тому концерті диригент Роман Ревакович, палкий прихильник музики Валентина Сильвестрова, запропонував композиторові зробити концерт з його вокальних творів, а солісткою запросити мене. Валентин Васильович радо погодився. Щиро і гостинно приймав у себе дома, годинами розповідав про музику, поезію його творів. Дивно, але тоді, слухаючи його розповіді – про композицію, стиль, виконання – було відчуття, ніби ми із ним спілкуємося вже багато років і всі ці речі я вже звідкись знаю, або десь чула…

У концерті звучатимуть вокальні цикли композитора на вірші Івана Франка, Омара Хайяма, Станіслава Тельнюка. Чесно? Не можу сказати, що я їх співаю, скоріше – музикально декламую. 

Чому Вітольд Лютославський? Автором ідеї та організатором концерту за підтримки Польського інституту у Києві є Роман Ревакович, знаний польсько-український культурний діяч. Він одразу ж  запропонував виконати вокальні і фортепіанні твори також польського класика Вітольда Лютославського. Окрім фортепіанної Сонати Лютославського у виконанні Дмитра Таванця, у концерті прозвучить його цикл Пісень для дітей. У простих дитячих віршах Юліана Тувіма заховано серйозні, сказати б, філософські думки. У простих, на перший погляд, мелодіях мені чуються народно-пісенні інтонації. І тут моя душа розкривається і серце співає. 

Чому «польсько-український»? Культури Польщі і України за історичних умов, звичайно, мають багато спільного і водночас такі різні. Музика Сильвестрова і Лютославського – яскравий приклад цьому. 

Мої відчуття. Якщо Сильвестров – це занурення у давно відомий на підсвідомому рівні світ, то Лютославський – знайомство із новим, яскравим, незвичайним. Працюючи над музикою і Сильвестрова, і Лютославського, мене не залишає відчуття, що мені випала можливість доторкнутися до недоторканого. 

Програма концерту:

Валентин Сильвестров

1. Елегія та Пастораль (2011) для сопрано і фортепіано на слова Омара Хайяма.

2. П`ять пісень на слова Івана Франка (2007) для сопрано і фортепіано 
«Твої очі…»
«Ой, ти, дівчино…»
«Розвійтеся з вітром…»
«Сипле сніг…»
«Хоч ти не будеш квіткою цвісти…»

3. Дві Мазурки для фортепіано (2005) – прем’єра 
(присвята Роману Реваковичу)

4. Дві пісні на слова Станіслава Тельнюка (2009)
«Жар-птиці»
«Колискова»

Вітольд Лютославський

1. Соната для фортепіано (1934) – прем’єра в Україні
2. «Дитячі пісні» (1947) для голосу і фортепіано на слова Юліана Тувіма – прем’єра в Україні

Taniec (Танок)
Rok i bieda (Рік і біда)
Kotek (Котик)
Rzeczka (Річка)
Ptasie plotki (Пташині плітки)

Текст: Олеся Найдюк

  • Що: концерт українсько-польської музики
  • Коли: 9 квітня, 19.00
  • Де: Концертний зал Національної спілки композиторів, вул. Пушкінська, 32.


Возможно вам также понравится

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *