Радіо, голос письменника, музика і «птах, який літає вище всякої музики»: як письменник Юрій Андрухович презентував новий роман «Радіо Ніч», який вийшов у видавництві Meridian Czernowitz.
Якось, кільканадцять років тому, у Варшаві на студентській радіостанції Юрія Андруховича спитали, чим би він займався, якби перестав писати. «Заснував би нічну радіостанцію – я виходитиму в ефір лише вночі, крутитиму свою улюблену музику і щось розповідатиму.» – так тоді відповів письменник і несподівано для себе самого навіть озвучив назву – «Радіо Смуток»: «Позаяк я люблю музику мінорну, її ще називають сумною. А вночі ми ніби наближаємося до якихось глибших речей і в цьому сенсі така музика нам більше відповідає.» Нічної радіостанції Юрій Андрухович іще не заснував, натомість – написав роман про це саме радіо (щоправда назву таки довелося змінити) і презентував книжку, дебютувавши в якості радіоведучого.
Саме та ніч
Презентація відбулася в ніч із 12 на 13 грудня: розпочалася в ефірі Суспільне Культура із розмови з ведучим – філософом і письменником Володимиром Єрмоленком (трансляцію можна переглянути на ютуб-каналі й фейсбук-сторінці телеканалу UA: КУЛЬТУРА) та продовжилася в ефірі Українського радіо, де Юрій Андрухович прочитав уривки з нової книжки, певною мірою зігравши роль головного героя свого роману
Ніч на 13 грудня – це саме та ніч, коли потрібно відверто поговорити зі всім світом по радіо – так вважає головний герой роману – радіоведучий Йосип Ротський і веде свій ефір з опівночі до ранку. «Радіо — дивовижне явище. Із медій сьогодення саме радіо залишає вимір перебування сам на сам, вимір інтимності, вимір вслуховування у щось інше або у щось дуже близьке, знайоме.» – акцентує на феномені радіо Андрухович, розповідаючи, що воно у назві роману присутнє дуже не випадково. – «А ніч – той світ, в якому людина має шанс спілкуватися з космосом значно безпосереднішне ніж вдень.»
В юності Андрухович романтично писав ночами, і хоч ніч і зараз викликає в нього більший інтерес, все ж письменник творить удень. Роман «Радіо Ніч» Юрій Андрухович розпочав 2018 року і працював над ним протягом двох років. Перший рік письменник занотовував думки до папки «радіо» та обдумував ідеї: за будь-якої нагоди, де була можливість – у потязі, в літаку, в готелі, вдома… на кілька годин повертався до вихідного файлу, щоб ще щось «домалювати» – штрих чи можливе майбутнє речення. І ще трохи більше року тривав процес написання твору, розбудовуючи той вихідний первісний файл у різний спосіб.
Акустичний роман: «Музики стосується все, бо всього стосується музика»
Музикант, який опинився в ізоляції і змушений постійно тікати й переховуватися від переслідувань – така доля головного героя роману «Радіо Ніч» Йосипа Ротського. Його життя – це розум і забуття, сміх і темрява, холод і пекло, іронія і щем – у його житті є все: режимні спецслужби, недоречна любов, банківська таємниця, в’язничний досвід, теракт… і радіостанція – як можливий останній сховок. Йосип Ротський – колишній клавішник рок–гурту, який в силу зовнішніх обставин втратив здатність повноцінно грати на клавішних інструментах. І радіо стає його новим інструментом – вночі він виходить в ефір, спілкується із слухачами і вмикає їм свою улюблену музику. За допомогою зелених цяток на інтерактивній мапі Ротський відстежує усю земну кулю, всі континенти, де слухають його радіостанцію.
Цікаво, що Йосип Ротський колись грав у гурті «Доктор Тагабат», який виступає на Святі воскресаючого духа в Чортополі ще в першому романі Андруховича «Рекреації». «Йосип Ротський тоді тусував з героями «Рекреацій», але в 90-му році під час написання роману я цього не знав. І цей герой нагадав про себе через 30 років.» – з усмішкою розповідає письменник про зустріч із героєм та своєрідні місточки між своїми творами.
Важливим персонажем роману «Радіо Ніч» постає «птах, який літає вище всякої музики» — чорний поштовий ворон, крук на ім’я Едгар, що приносить листи від капельмайстра.
Ведучий Володимир Єрмоленко називає «Радіо Ніч» акустичним романом, Юрій Андрухович дякує за таке визначення і підтверджує, що це дійсно музична книжка, адже за QR-кодом на обкладинці можна зчитати треклист Ротського і слухати музику, яку презентує герой роману своїм слухачам.
Майдан у справжній і паралельній реальностях
Простором роману «Радіо Ніч» є співіснування реальних географічних просторів, які позначені на кожній мапі, та вигаданих – уявних просторів. Основою революційної картини у творі постає наш український Майдан, разом із тим фікція дозволяє конструювати його в паралельній реальності, яку вигадує письменник. Ротський – музикант барикад, який під час революції часто вимушено ночує в консерваторії, щоб не ризикувати життям на нічних вулицях. Андрухович зізнається, що вигадуючи сюжет і задаючись питанням «а що, якби?», піддався письменницькій спокусі створити поразку цього умовного Майдану: «Мені потрібен герой–емігрант, втікач, якому немає повернення на батьківщину. І він потрапляє у ще серйозніші політичні випробування, його драма – іще й у немолодому віці, адже він змушений вже лише доживати. Він зовсім самотній, і єдине, що йому залишається, – розповісти про все у нічному радіо».
Одна зі складових роману – радіомонологи головного героя, посеред книжки виникає п’єса, написана для маленького швейцарського театру, а наприкінці з’являється поезія: «Ближче до ранку радіоведучий приходить до такого стану, коли йому хочеться почитати вірш Брехта в моєму перекладі «Про плавання в озерах і річках.» – розповідає Юрій Андрухович.
Презентація роману «Радіо Ніч» продовжується опівнічним радіоперформансом Юрія Андруховича в ефірі Українського радіо та Радіо Культура, де письменник протягом години читає уривки твору. Гостросюжетність і ліричність, авантюрність і фентезійність – голос автора відтворює всю атмосферу книжки за описом в анотації. Читання на радіо Андрухович завершує побажанням дивних свят, звісно ж, музикою з плейлиста Йосипа Ротського. В той час, як до книгарень саме довозять примірники роману «Радіо Ніч».
Текст: Ольга Мацо
