Навіть за мірками повного негараздів вітчизняного кінопроцесу створення «Толоки» було тривалим і важким. Над попередньою картиною, «ТойХтоПройшовКрізьВогонь», Михайло Іллєнко працював чотири роки, на «Толоку» ж пішло шість.
Дирижер Владимир Сиренко об Украинской симфонии Максима Березовского, программе «Київ-Берлін. На захист миру»* и профессии дирижера в условиях карантина.
1950-ті, Париж. Вулиці потонули в бузкових сутінках. Із невеликої мансарди в Латинському кварталі чути звуки грамофона — співає Луї Амстронґ. Компанія друзів п’є коньяк у задимленій тютюном кімнаті, слухає джаз і запекло сперечається. Вони називають себе Клубом Змії і щотижня збираються тут чи в тісних кав’ярнях, аби поговорити про живопис, філософію, літературу.
Цильці, головной героїні роману, було шістнадцять років, коли її відправили до концентраційного табору Аушвіц-Біркенау. Комендант табору відмічає її довге гарне волосся і змушує дівчину відокремитися від решти жінок-ув’язнених.
Дебютний роман Бьянкі Мараіс — ідеальне читання для всіх, хто полюбив «Убити пересмішника» Гарпер Лі, «Прислугу» Кетрін Стокетт і «Той, що біжить за вітром» Халіда Госсейні.
Уявіть, що жінка може ходити по темній вулиці, заходити з незнайомим чоловіком у ліфт і відчувати себе в повній безпеці завдяки новому органу, який з’явився у неї. Антиутопія Наомі Алдерман починається як феміністське висловлювання.
Двотомник «Хроніка одного голодування» та «4 з половиною кроки» з’явиться на полицях книжкових магазинів до першої річниці звільнення українських політв’язнів Кремля – 7 вересня.
П’ятсот тисяч думок — стільки ідей народжується в голові звичайної (нормальної) людини щодня. Ми постійно про щось думаємо. Ми постійно чимось зайняті. Але це не означає, що ми продуктивни.
