Я вже не раз писала тут, що спротив може бути різним, і культурні події, яких зараз в Одесі чимало, це теж спротив, бо вони маніфестують норму. Але цілком природно, що норма в умовах війни все ж таки м’яко кажучи трошки інша норма. Бо війна не може не відображатися в творах митця, якщо ти, звісно митець – навіть коли вона не є безпосереднім об’єктом художнього акту.
«Ігор Рябов – музикант, що має свій особистий погляд на музику, яку виконує, і професійно інтерпретує стилі різних епох і жанрів» — свідчить цитата з рецензії Атанаса Куртєва, доктора мистецтвознавства, професора софіїської Національної музичнї академія імені Панчо Владігерова. Наразі — це девіз професійної сторінки українського піаніста в соцмережах.
Осінь принесла в Прагу не лише холод і паморозь, а й ретельно спланований задум, що пов’язував жахливі вбивства, розкидані по старовинних костелах міста, із долею невдахи, на ім’я К. — тіні, вигнанця без роботи й майбутнього, але з пристрасною любов’ю до міста, яке повільно руйнувалося на його очах. Він жив у сутінках великої історії, що день за днем стирала стару Прагу і замінювала її порожніми й холодними будівлями. Страждання від безсилого споглядання цього занепаду точили його душу, доки на світло не вийшов загадковий лицар, який побачив у К. щось більше, ніж просто жалюгідного спостерігача. Нарешті настав час, коли таємниці, змінюючи свою подобу, повідають правду, яку століттями приховували величні костели, адже пробудився відкривач прихованих істин…
«Колеги, в моєму районі через атаку шахедів вже добу немає світла та опалення, враховуючи, що зараз нівроку, зима, то я зібрала для вас, що зібрала. Ми працюємо», — з нами Марія Галіна, Одеса Дейлі.
Почнемо з того, що я не один раз чула (та й сама писала в анонсах) про експериментальні вистави Театру №7, котрі, по-перше, йдуть, порівняно зі звичайними, аж вдвічі довше, по-друге, взагалі екзотичні, порівняно з іншими, класичними.
Минулого тижня звісно майже все було про любов, а ще виставки і інші приємності, плюс дуже погана погода, а коли важко обрати, то закінчується тим, що не обираєш взагалі нічого – тому напишу про те, де я точно була.
