Колонка Максима Трудолюбова (редактора Inliberty, главного редактора The Russia File, обозревателя International New York Times) о русском языке. Плюс комментарий музыкального критика Любови Морозовой об одном нашумевшем интервью.
Наталія Бельченко: “Під час війни проєкт «Польські поети місяця» не може виглядати так само, як у мирні дні. За воєнний березень я переклала три актуальних вірша сучасних польських авторів. Тож тепер вірші (деякі з них — пісні) польських поетів про російсько-українську війну будуть cуттєвим змістом сторінки кожного місяця”.
Музиканти Чернівецької обласної філармонії зіграють його у бомбосховищі разом із колегами з інших міст, які втратили домівки та знайшли тут прихисток. Між творами вимушені переселенці у прямому етері розкажуть власні історії.
Украинский художник-классик, который еще в советское время своими абстракциями начал разрушать монолит соцреализма. Работы Дубовика разъехались по всему миру и находятся в самых престижных коллекциях. В первые дни войны он создал сияющий, победительный рисунок «Слава Украине!». В цикле разговоров об Украине, войне и мире звучит голос Александра Дубовика.
Психотерапевт Олександр Фільц про тривогу й невизначеність сьогоднішньої війни, інформацію як нову релігію, а також — про катарсис і перспективу створення нової філософії людства. Це — друга розмова циклу про війну та мир в Україні.
Перша голова Національної комісії зі стандартів державної мови Орися Демська — про війну наративів та мову як економічну одиницю, а ще — про виклики перед комісією та чим вони загрожують не лише комісії, а й державі, суспільству та кожному з нас.
Львів, війна. Ми прийшли до майстерні львівського художника Сергія Савченка утрьох — ідейна натхненниця та засновниця фестивалю Bouquet Kyiv Stage Ірина Буданська, Марія — моя донька та школярка й я. Після розмови вирішили, що обов’язково буде продовження, важливо говорити про війну та мир в Україні з художниками, мислителями, поетами. Це —перша розмова циклу.
Розмовляю з жінкою, яка 15 днів провела в укритті. Вона каже: «Здавалося б, у тебе є інтернет і світло, то лежи, роби щось, читай щось. Але це неможливо. Перебуваєш в стані постійного очікування, воно тебе поглинає всю». Концентруватися настільки, щоби читати щось, окрім новин, насправді складно. А перестати читати новини і скролити френдстрічку здається неможливим. Моє питання: «А що ви читаєте під час повітряних тривог?» нерідко наражалося на збентеження і навіть на біль тих, до кого я адресувалася: «Я не маю часу читати, поки помирають люди!». Все так.
