Україна вже третій місяць переживає повномасштабне вторгнення з боку Росії. Бізнес відреагував на цю ситуацію, зокрема, компанії Києва навчаються працювати в умовах воєнного стану та підтримувати своїх співробітників. Сьогодні Київ лідирує за кількістю пропозицій роботи, 42,3% усіх відкритих вакансій активної робочої сили України доступні у столиці. Проте кількість робочих місць утричі менша, ніж у січні.
Київ поступово оживає, а це означає, що можна та потрібно підтримувати економіку та рестораторів. Ділимося списком закладів, що працюють у центрі міста (оновлюватиметься).
Торік концерти «Кори» означали продовження німоти крізь ковід та карантин. У цьому вони схожі на опір. Вони — показник того, що життя нормальне і перемагає. Черговий концерт цієї п’ятниці, 22 квітня. Напередодні Kyiv Daily поставив п’ять запитань його учасникам — Дмитру Радзецькому та Максиму Коломійцю.
Цю розмову ми записали у Львові для циклу про війну та мир. Хоча вона цілком належить іншому циклу — «Разом». Про людей, які створили й роблять спільну справу. Зазвичай вони не підписують між собою трудових угод, їх мало цікавлять корпоративна етика чи комерційна вигода. Героїв цієї рубрики об’єднує справа, яку їм важко назвати роботою у звичному сенсі цього слова. Ця історія присвячена подружжю музикантів — Лілії Нікітчук та Максиму Римарю.
Зараз, либонь, єдино можливий момент, коли цитата, що ви її бачите поруч із іменем Юліти Ран, може буде винесена в заголовок інтерв’ю з дитячою письменницею. Не шокінгу заради, а бо саме такою є правда життя нині, вкрай ненормативною і ненормальною. Я питаю у письменниці, авторки книжок для найменших читак, чи пише вона воєнні щоденник, тепер це теж не здається ексцентричними питанням, радше банальним.
Наталка Половинка — художня керівниця театрального центру «Слово І голоС». З перших днів війни театр став прихистком для багатьох людей з різних міст України. Й ще на Городоцьку запрошують усіх охочих до спільноспіву, вечори мають назву «Під грушкою».
Вийшов альбом Constellation — твори українських композиторів для альта у виконанні Катерини Супрун. Поговорили з виконавицею про те, чому це неймовірно важливий альбом.
«У нас тут тихо взагалі, — коментує пані Наталка, коли я скаржуся на сусіда у Львові, котрий за повітряних тривог дрелює стіни, — тут тихо. Я живу в районі, де приватні будинки. Зазвичай тут нічого не мовчить: хтось десь пиляє, хтось десь стукає залізом. А зараз більше місяця уже тихо». Наталчине «тихо» не стосується виття сирен (які я чую під час нашої онлайн розмови), вибухів, обстрілів, різних прильотів. Наталка Маринчак дома зараз — в своєму будиночку в приватному секторі Харкова: «У мене взагалі спокійний район. Нам повезло: у нас є світло, є вода. Можемо хоч щодня мити голову. Зранку сміттєвоз приїздив. Зараз от водовозка проїхала», — хвалиться наче. І це уже дуже харківська якась новітня звичка: з ким би звідки не говорила, всі в один голос запевняють: «У мене спокійний район, не звертайте, тут тихо».
