Ні, не гаразд

Ґейл Ханімен

А яка була б ваша реакція, якби десь у другій третині роману Бріджит Джонс, скажімо, намагалася б порізати собі вени чи випити антифриз? Незатишно було б, щонайменш. Ґейл Ханімен шокувала і зачарувала читача тим, що зробила свій роман «З Елеанор Оліфант усе гаразд» акурат за лекалами чик-прози типу «Щоденника Бріджит Джонc», але наповнила книжку такою історією, яка в жодній версії реальності не могла б стати матеріалом для романтичної комедії.

Читать далее

Люди та інші тварини на межі вимирання

Діана Акерман

Діана Акерман пише документальний роман на основі біографій двох польських Праведників Світу – Яна і Антоніни Жабінськіх. Під час війни подружжя переховувало євреїв із гетто на своїй віллі, розташованій на території Варшавського зоопарку, і в вольєрах та хатинках для тварин, які пустували після бомбардування Варшави в перші дні війни. Ян і Антоніна врятували більше трьохсот життів. 

Читать далее

Дорогий Миколо Костьовичу!

Микола Зеров

Микола Зеров народився 26 квітня 1890 року в Зінькові на Полтавщині. Поета-«неокласика» і літературознавця вітає дослідниця літератури 1920-х років і українського авангарду Ярина Цимбал:

Читать далее

Олександр Шумілін: «ці слова не овва!»

Олександр Шумілін

«Вірші різних часів» у підзаголовку до дебютної поетичної книжки злегка насторожує, але той підзаголовок не стосується (на щастя) амбіцій Олександра Шуміліна. В передмові цю властивість його поезій назвуть правильніше – неквапливість.

Читать далее

С днем рождения, Густав Густовавович Шпет!

Густав Шпет

7 апреля 1879 года в Киеве родился Густав  Шпет —  будущий философ, психолог, теоретик искусства, переводчик философской и художественной литературы. Сегодня 140  лет со дня рождения философа Густава Шпета, с днем рождения его поздравляет правнучка, художник, эссеист и переводчик Катя Марголис:

Читать далее

Гіркі трави

Агарон Аппельфельд. Катерина

«Катерина» ізраїльського класика Агарона Аппельфельда від 1989 року перекладена багатьма мовами. Нарешті українською. А саме з українською варто було б почати. Катерина – українка, русинка точніше; дія романа відбувається в передвоєнних і повоєнних Чернівцях; роман звинувачували в ідеалізації українців. Якщо русинку Катерину і звабливо-строкаті Чернівці в «Катерині» наш читач помітить точно, то побаченої оригінальним читачем ідеалізації шукатиме довго. І це на краще. Книжки «якими вони нас бачать» завжди цікаво читати, але щоб приємно – то ніколи. Аппельфельд був прозаїком неймовірної сили, але і неабиякої чесності.   

Читать далее