Словник мови тіла

Джо Наварро

Джо Наварро — колишній спецагент ФБР, який протягом 25 років працював у контррозвідці, спеціалізуючись на поведінковому оцінюванні. Всесвітньо відомий фахівець із невербальної комунікації та мови тіла, автор 13 книжок, що вже стали міжнародними бестселерами. 

Ця книжка — детальний посібник з невербальних сигналів, з якими ми найчастіше стикаємося в повсякденні. Вона складається з розділів, присвячених різним частинам тіла, і містить статті про понад чотириста найважливіших моделей поведінки, які автор зібрав за довгі роки спостережень. Ви навчитеся розпізнавати справжні почуття вашого візаві за ледь помітними змінами в зіницях; дізнаєтеся, як губи можуть виражати побоювання або небажання ділитися інформацією; ознайомитеся з безліччю варіантів жестикулювання і значенням кожного з них, а також знайдете багато цікавих порад, які допоможуть вам «читати» людей довкола. Ви знову й знову звертатиметеся до «Словника мови тіла», щоб збагнути, що насправді має на увазі бос, зрозуміти, чи зацікавлений у вас потенційний романтичний партнер, і навчитися виявляти себе в найвигіднішому світлі.

Джо Наварро. Словник мови тіла. Секрети невербальної комунікації / пер. з англ. А. Легконця. — Х. : Віват, 2021. — 192 с 

Замовити.

Уривок

ГОЛОВА

Будь-яка поведінка бере початок усередині голови. Мозок працює безупинно на свідомому та несвідомому рівні. Його сигнали керують роботою серцево-судинної, дихальної, травної та багатьох інших систем організму. Утім, зовнішній вигляд голови також надзвичайно важливий. Волосся, чоло, брови, очі, ніс, губи, вуха й підборіддя — усе це повідомляє певну інформацію про людину, зокрема щодо її здоров’я та емоційного стану. Тож ми починаємо з тієї частини тіла, у якій від народження й до смерті шукаємо важливі сигнали — спочатку про батьків, потім про друзів, колег, коханих, — щоб дізнатися, що в них на думці. 

1. ГОЛОВНІ УБОРИ. 

У всіх культурах заведено прикрашати голову, хоч і з різних причин. Це може вказувати на лідера (пір’я на голові індіанських вождів), професію (каска будівельника чи шахтаря), соціальний статус (котелок або капелюшок-таблетка від Іва Сен-Лорана), хобі (шлем велосипедиста чи альпініста), релігію (пілеолус у римокатоликів, ярмулка в юдеїв) або відданість улюбленій спортивній команді, профспілці тощо. Головний убір може багато розповісти про людину: яке місце вона посідає в суспільстві, до кого прихильніша, який її соціально-економічний статус, у що вірить, ким себе бачить або якою мірою нехтує традиціями. 

2. ВОЛОССЯ. 

Волосся, яке вкриває верхню частину голови, — одне з найкращих джерел інформації з погляду невербальної комунікації. Усі люди, якщо не навмисно, то на підсвідомому рівні, звертають увагу на цей елемент зовнішності співрозмовника. Брудне, нечесане, розпатлане й недоглянуте волосся може свідчити про погане здоров’я чи навіть психічне захворювання. Розкішна гривка приваблює, спокушає, а патли відштовхують або й шокують нас. Волосся також може повідомити щось про нашу кар’єру. Як стверджує відомий антрополог Девід Ґівенс, це «неофіційне резюме» людини, що показує, яке місце вона посідає в організації. У багатьох народів волосся відіграє важливу роль у романтичних стосунках. Зазвичай люди дотримуються як культурних норм, так і сучасних тенденцій, вибираючи зачіску, і ті, хто ігнорує ці соціальні стандарти, завжди вирізняються з натовпу. 

3. ДОТИКИ ДО ВОЛОССЯ. 

Усілякі дотики до волосся — накручування на палець, погладжування — це форма заспокійливої поведінки. Такі жести переважно властиві жінкам і можуть свідчити як про чудовий настрій (під час читання або відпочинку), так і про стрес (наприклад, під час очікування співбесіди або неспокійного польоту). Зверніть увагу: коли долоня обернена до голови, це, найпевніше, заспокійливий жест. (Про ситуацію, коли все навпаки, докладніше йтиметься далі.) Такі рухи допомагають упоратися зі стресом і тривогою, а також згаяти час. Щоб заспокоїтися, маленькі діти смокчуть великий палець. Дорослішаючи, ми починаємо кусати губи, гризти нігті чи погладжувати обличчя. 

4. ДОТИКИ ДО ВОЛОССЯ (ТИЛЬНИМ БОКОМ ДОЛОНІ). 

Коли жінки торкаються свого волосся тильним боком долоні, це, найпевніше, не заспокійливий рух, а публічна демонстрація комфортного стану — ознака задоволення та впевненості в собі. Зазвичай ми показуємо співрозмовнику внутрішній бік зап’ястя тільки тоді, коли нам зручно й ми розслаблені. Так поводяться на побаченнях, зокрема коли жінка грає завитком долонею назовні, розмовляючи з чоловіком, який їй подобається. 

5. РОЗЧІСУВАННЯ ВОЛОССЯ ПАЛЬЦЯМИ (ЧОЛОВІКИ). 

У стані стресу чоловіки проводять пальцями по волоссю, ніби розчісуючи його (завдяки цьому повітря охолоджує голову). Також вони стимулюють нервові закінчення шкіри, коли торкаються її. Цей жест може вказувати на занепокоєння або сумніви. 

6. «ПРОВІТРЮВАННЯ» ВОЛОССЯ (ЖІНКИ). 

Перебирання, розтріпування волосся має дуже заспокійливий ефект. Це охолоджує шкіру голови та допомагає позбутися стресу. Жінки роблять це не так, як чоловіки. Коли жінки стурбовані, засмучені, напружені або ж схвильовані, вони занурюють пальці у волосся на потилиці й трохи піднімають його, ніби провітрюючи. Якщо жінки часто повторюють цей рух, певно, вони надміру схвильовані. Утім, причиною може бути й фізичне перевантаження або ж підвищена температура довкілля. Чоловіки зазвичай охолоджують верхню частину голови, розкуйовджуючи або розчісуючи пальцями волосся. 

7. СТРІПУВАННЯ ВОЛОССЯМ І ДОТИКИ ДО НЬОГО. 

Намагаючись привернути увагу того, хто нам подобається, ми часто стріпуємо волоссям або торкаємося його. Такі жести вважають привабливими (зверніть увагу на рекламу косметичних засобів для волосся). Наш орієнтувальний рефлекс, або, як його ще називають, примітивна реакція, попереджає про будь-які рухи й особливо реагує на помахи рук. Саме на це завжди й розраховують фокусники. Рука, що тягнеться до волосся, може привернути нашу увагу, навіть якщо ми на іншому кінці кімнати. До того ж орієнтувальний рефлекс діє й на підсвідомому рівні. У хворих, що перебувають у коматозному стані, він виявляє себе в тому, як їхні очі відстежують рух. 

8. ВИСМИКУВАННЯ ВОЛОССЯ. 

Нав’язливе бажання вирвати волосинку називають трихотилома­ нією. Це явище частіше наявне в дітей і підлітків, які відчувають стрес, але іноді трапляється й у дорослих. Чоловіки зазвичай видирають волосинки з куточків брів, тоді як жінки не обмежуються чимось одним: вони висмикують вії, брови, виривають волосся на голові та руках. Це реакція на стрес — навіть птахи вискубують пір’я. Постійне виривання волосся, як і тик, заспокоює нас, стимулюючи нервові закінчення. На жаль, якщо ця звичка починає прогресувати, потрібно звернутися по допомогу до лікаря. 

9. КИВАННЯ. 

Під час розмови кивання підтверджує, що людина чує та сприймає повідомлення. Зазвичай цей жест сигналізує про згоду, крім тих ситуацій, коли його супроводжують випнуті губи (див. No 154), що може свідчити про відмову. 

10. НЕВІДПОВІДНІСТЬ МІЖ КИВАННЯМ І СЛОВАМИ.

Ми часто спостерігаємо це в дітей. Наприклад, коли батьки запитують: «Це ти розбив лампу?», син відповідає: «Ні», але водночас киває. Така суперечлива поведінка зазвичай видає істину. Я спостерігав це і в дітей, і в дорослих. 

11. ПОГЛАДЖУВАННЯ ГОЛОВИ, ЗОКРЕМА ПОТИЛИЦІ. 

Коли ми спантеличені або заплутались у думках, то часто проводимо долонею по потилиці, а буває, що й пригладжуємо волосся, намагаючись придумати, як розв’язати проблему. Такий жест заспокоює завдяки тактильним відчуттям і теплу руки. Як і більшість дотиків до тіла, це заспокійлива поведінка, що зменшує стрес і тривогу. 

12. ПОЧІСУВАННЯГОЛОВИ.

Колимироздратовані,сумніваємося, зазнаємо стресу або тривожимося, почісування голови допомагає заспокоїтися. Люди роблять так тоді, коли намагаються запам’ятати інформацію або якщо спантеличені. Це пояснює, чому вчителі часто бачать такі жести в учнів, які обмірковують відповідь на запитання. Швидке почісування голови сигналізує про стрес чи занепокоєння. Також воно може вказувати на те, що людина розгублена. 

13. ПОГЛАДЖУВАННЯ ГОЛОВИ. 

Окрім поправляння зачіски, люди гладять волосся, щоб заспокоїтися під час стресу або коли розмірковують, як відповісти на запитання. Це нагадує рухи матері, яка втішає дитину; така поведінка здатна миттєво заспокоїти. Якщо людина погладжує потилицю, це може сигналізувати про сумнів або суперечливі думки. 

14. ПОЧІСУВАННЯ ГОЛОВИ Й ЖИВОТА. 

Одночасне почісування голови й живота вказує на сумнів або здивування. Цей жест також може сигналізувати про невпевненість чи недовіру. Цікаво, що багато приматів теж так роблять. 

15. ПЕРЕПЛЕТЕННЯ ПАЛЬЦІВ НА ПОТИЛИЦІ, ЛІКТІВ ГОРУ. 

Переплетення пальців на потилиці зі спрямованими догори ліктями іноді називають «каптуром», тому що людина нагадує кобру з роздутим капюшоном. Завдяки цьому ми здаємося більшими, ніж насправді. Згаданий «територіальний жест» ми робимо, коли відчуваємо, що ми тут головні або нам комфортно. Коли «надіваємо» на себе такий «каптур», переплетені пальці на потилиці одночасно заспокоюють і розслабляють, тоді як лікті демонструють нашу впевненість. Люди зрідка поводяться так у присутності осіб вищого статусу. 

16. ХАПАННЯ ЗА ГОЛОВУ (ПРИГОЛОМШЕННЯ).

Шоковані або приголомшені люди можуть раптово схопитися за голову обома руками так, що долоні опиняться поруч із вухами, але не торкатимуться їх, а лікті будуть спрямовані вперед. Таку позу утримують протягом кількох секунд, поки особа намагається зрозуміти, що сталося. Наприклад, водій, який врізався у свою ж поштову скриньку, або гравець, що забив м’яч не в ті ворота, демонструє цю примітивну самозахисну реакцію. 

17. ПЕРЕПЛЕТЕННЯ ПАЛЬЦІВ НА ВЕРХНІЙ ЧАСТИНІ ГОЛОВИ.

Зазвичай зазначений жест роблять долонями до голови, наче намагаються її захистити. Водночас лікті розводять широко. Люди прибирають цю позу, коли пригнічені, не знають, що робити, або коли з ними сталося лихо (після ураганів так поводяться ті, хто втратив майно) чи в житті їм нічого не вдається. Звертайте увагу на положення ліктів: що гірша ситуація, то ближче вони до обличчя. Також зважайте на силу натискання: що гірше людині, то сильніше руки тиснутимуть на голову. Ця поведінка дуже відрізняється від «надівання каптура» (див. No 15), коли долоні на потилиці й людина почувається досить упевнено. 

18. ЗНІМАННЯ ГОЛОВНОГО УБОРУ (ОХОЛОДЖЕННЯ). 

Відчувши несподіваний стрес, люди знімають головний убір, щоб «провітрити» голову. Зазвичай так роблять, коли отримують погані новини або сперечаються з кимось. Заради своєї ж безпеки пам’ятайте, що в складних, напружених ситуаціях (наприклад, після дорожньо-транспортної пригоди) знімання головного убору, сорочки, окулярів часто передує бійці. 

Возможно вам также понравится

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *